Розкрито плани Кремля щодо впливу на держави Балтії

Як повідомляє Європейська правда, матеріали про це вийшли у виданнях LRT, Delfi Estonia, Expressen, центр "Досьє", Kyiv Independent, NDR (Norddeutscher Rundfunk), Frontstory.pl, Süddeutsche Zeitung, VSquare, WDR (Westdeutscher Rundfunk), Yahoo News, Re:Baltica. Ці ЗМІ отримали і дослідили документи.

Вивчені матеріали стосуються довгострокових планів Росії щодо Естонії, Латвії, Литви. Аналогічні плани РФ вже розкривали щодо Білорусі та Молдови.

Найвірогідніше, документи готували восени 2021 року. Втім, не схоже, щоби автори цих документів знали про те, що президент Росії Владімір Путін готує повномасштабну війну проти України – якихось згадок про очікувані наслідки цього, що неможливо було б не врахувати у планах щодо Балтії, у паперах немає.

Стратегія щодо кожної з країн складається із двох частин. У першій прописують, що Росія вбачає для себе як загрозу, у другій – як цьому планують протидіяти. Усі цілі за сферами прописані за часовими рамками – 2022 рік, 2025 рік, 2030 рік.

Загалом Росія визначає своїми цілями збереження максимальної присутності російської мови в освіті, створення проросійських організацій і вплив на суспільство через них, супротив знесенню пам’ятників радянської доби, просування російського історичного наративу на протидію тому, який сама Росія вважає "фальсифікацією". В Естонії та Латвії РФ дуже розраховує у реалізації своїх цілей на російськомовну меншину.

Окрім того, планували заохочувати бізнес балтійських держав виходити на російський ринок.

Журналісти пригадали події останнього року, схожі до елементів реалізації стратегії, у діяльності місцевих проросійських активістів та організацій. Ті проводили кампанії захисту радянських монументів: організовували мітинги проти їхнього знесення та готували звернення до ООН.

Левова частка стратегії присвячена послабленню присутності НАТО у країнах Балтії.

У планах Кремль висловлює побоювання, що у Литві з’явиться велика база НАТО, та декларує цілі запобігти розміщенню там ППО і ПРО середньої дальності, інтегрованої у загальну систему захисту неба Альянсу, а також зменшити присутність військ союзників і заходів бойової готовності.

У довгостроковій перспективі в РФ хотіли створити передумови, за яких би влада країни "визнала потенційну шкоду" для своєї безпеки через зростання впливу НАТО в регіоні та захотіла глибшої співпраці з Росією. Ці наміри практично однакові для усіх трьох балтійських держав.

Найбільш небажаним для себе сценарієм Росія називає активну участь держав Балтії у діяльності НАТО і збільшення присутності там союзницьких військ, санкції та згортання торгівлі, що й сталося після 24 лютого 2022 року.