Китаю не потрібна Росія: Сі не захотів кликати Путіна на саміт країн Центральної Азії

Президент Китаю Сі Цзіньпін перебуває у місті Сіань, де він проводить свій перший в історії саміт з лідерами п’яти країн Центральної Азії, підкреслюючи зростаючий вплив Пекіна в регіоні, який Росія довгий час вважала своїм “заднім двором”. Пише ТСН. 

Про це пише Aljazeera.

Дводенний захід зібрав лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, чиї країни мають вирішальне значення для трильйонної китайської ініціативи “Один пояс, один шлях” (BRI).

Він відбувається у Сіані, історичному місті, яке колись ознаменувало початок легендарного Шовкового шляху.

“Це можливість диверсифікувати економічні перспективи для багатьох із них і для регіону в цілому”, — сказала Джессіка Вашингтон, кореспондентка Al Jazeera в репортажі з Сіаня.

“Китай вже є найбільшим торговим партнером і він буде прагнути розширити можливості — це можуть бути різні візові та торговельні ініціативи”, — додала Вашингтон.

Юй Цзюнь, заступник генерального директора Департаменту з питань Європи та Центральної Азії МЗС Китаю, повідомив на пресконференції у вівторок, 16 травня, що лідери обміняються думками щодо створення механізму співпраці та щодо міжнародних і регіональних питань, що викликають стурбованість. Очікується підписання низки угод, сказав він на брифінгу 16 травня.

Хоча саміт збігається з гучним самітом Великої сімки в Японії, аналітики кажуть, що значення Китайсько-Центрально-Азіатського саміту полягає в тому, що він підкреслив зміну моделей впливу в колишніх радянських державах, де Росія довгий час була впливовою.

“Я б сказав, що конфлікт в Україні є скоріше прискорювачем існуючих тенденцій у регіоні, найбільшою з яких є те, що Китай витісняє Росію як найбільшого гегемона в регіоні”, — зазначив Бредлі Джардін, керуючий директор Центрального товариства Oxus Asian Affairs у Вашингтоні, округ Колумбі. “Багато регіональних урядів все більш скептично ставляться до цілей Росії в регіоні, і Китай зробив спроби запевнити їх у своєму суверенітеті”.

Головне митне управління Китаю опублікувало дані в середу, 17 травня, згідно з якими обсяг імпорту та експорту Китаю з країнами Центральної Азії становив 173,05 мільярда юанів ($24,8 мільярда) за перші чотири місяці 2023 року, збільшившись на 37,3 відсотка порівняно з тим же періодом минулого року.

За даними державних ЗМІ КНР, близько 55 відсотків імпорту Китаю становили енергетичні продукти, такі як вугілля, сира нафта та природний газ.

Проте деякі аналітики вважають, що вплив Китаю в регіоні не означає, що Москва менш важлива.

Китай і Росія домовилися про “безмежне” партнерство минулого лютого, менш ніж за три тижні до того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.

Сі Цзіньпін у березні перебував у Москві, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним і підписав угоду про переведення їхніх зв’язків у “нову еру” співпраці.

Лі Юнцюань, директор євразійських досліджень Центру досліджень розвитку Державної ради Китаю, заявив у четвер, 18 травня, державній газеті Global Times, що “протягом 30 років Центральна Азія перебувала в складній геополітичній атмосфері. Однією з причин, чому країни регіону можуть процвітати, незважаючи на численні нестабільні фактори, є те, що Китай і Росія співпрацюють у підтримці безпеки та стабільності в регіоні. Китай і Росія мають спільний інтерес у цьому питанні”.

Нагадаємо, 16-17 травня спеціальний представник уряду Китайської Народної Республіки Лі Хуей відвідав Україну з візитом, де він провів зустріч з головою Міністерства закордонних справ Дмитром Кулебою.

Сторони окремо обговорили довгострокову перспективу розвитку двосторонніх відносин між Україною та Китаєм і домовилися нарощувати діалог з ключових питань двостороннього та міжнародного порядку денного.

Також раніше повідомлялося, що секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов назвав чотири вимоги України для миру на тлі візиту спецпредставника Китаю. Серед них:

• кордони 1991 року;
• відповідальність Путіна і його кліки за всі звірячі дії, які вони скоїли на території нашої країни;
• повна компенсація втрат, які понесла наша країна, на жаль, людей не вернеш;
• гарантії безпеки, які мають забезпечити речі, які мають бути в подальшому неможливі — щоб будь-яка країна на нас нападала.