Фінішний ривок. Чого чекати від другого туру виборів у Туреччині та які шанси Ердогана

Про шанси обох претендентів на перемогу і про те, на що чекати від другого туру 28 травня, - у матеріалі РБК-Україна.

Розклад після першого туру

Крім Ердогана та Киличдароглу, у бюлетенях фігурували ще дві особи. Це кандидат від партійного блоку "Альянс АТА", націоналіст Сінан Оган та лідер Партії Вітчизни Мухаррем Індже. Щодо останнього, то його участь була номінальною, оскільки за кілька днів до голосування він знявся з виборів.

Однією з причин Індже назвав агресивний наклеп, зокрема, в мережі з'явилися підроблені фото та відео сексуального характеру. За його словами, він зазнавав цькування протягом півтора місяця, а турецька влада не змогла захистити його репутацію. І, як виявилося, для нинішньої президентської кампанії загалом характерне поширення фейків проти опозиції.

Більшість опитувань пророкували перемогу Киличдароглу, частина з них навіть прогнозувала результат понад 50%, але згідно з офіційними даними Вищої виборчої комісії, голоси 14 травня розподілилися таким чином:

• Ердоган - 49,52%
• Киличдароглу - 44,88%
• Оган - 5,17%
• Індже - 0,43%

У понеділок Оган, який раніше завжди виступав проти Ердогана, закликав виборців підтримати чинного президента. Своє рішення він пояснив непереконливими переговорами із опозиційним "Альянсом нації". Крім того, на його думку, і президент, і парламент мають бути під контролем однієї політичної сили.

Паралельно з президентськими у Туреччині пройшли також парламентські вибори. "Республіканський альянс" на чолі з правлячою Партією справедливості та розвитку забезпечив собі більшість ще на п'ять років, зайнявши 322 із 500 місць у Меджлісі. Блок, що підтримав Кемаля Киличдароглу, отримав 213 місць.

Вважається, що за Огана голосував протестний електорат, невдоволений політикою Ердогана та пропозиціями його опонента. Не факт, що його виборці підтримають чинного президента. Але з іншого боку, близько третини готові проголосувати за Ердогана, якому не вистачило менше 1%.

Перший тур показав зміну симпатій турків у різних регіонах країни. Зокрема, Ердоган втратив Стамбул та Анкару, більшість жителів яких у 2018 році віддали йому голоси. Тепер його ключовий виборець проживає у центральній частині та на півночі, переважно у малорозвинених сільських провінціях.

Киличдароглу, навпаки, підтримали у великих містах і багатших регіонах, у тому числі у Стамбулі, Анкарі, Ізмірі тощо. Ще одним його оплотом стали бідні регіони на південному сході, де перевагу йому забезпечили курди, незадоволені правлячим режимом.

Ердоган йде до перемоги

Як свідчать свіжі опитування, у другому турі Ердоган може здобути впевнену перемогу. За даними соціологічного центру Özdemir Araştırma, його готові підтримати 54,12% виборців, опонента - 45,88%. Опитування Areda Survey показує 52,4% проти 47,6% на користь чинного глави держави.

Обидва фаворити під час президентської кампанії зосередилися на двох головних темах - ситуації в економіці та відновлення після землетрусів у лютому 2023-го. За минулий рік інфляція перевищила 50%, а у березні становила 50,5%. У країні дорожчають нерухомість, продукти харчування та послуги у сфері охорони здоров'я.

Ердоган уперто йде проти законів економіки, виступаючи проти підвищення ключової ставки Центробанку. Він наполягає на правильності так званої "ердоганоміки", обіцяє збудувати 650 тисяч квартир для постраждалих від землетрусів, безкоштовний газ протягом одного року, а напередодні виборів на 45% підняв зарплати для чиновників.

Щодо зовнішньої політики, то тут він говорить про будівництво "Турецької вісі" з нормалізацією відносин із країнами свого регіону. Крім того, Ердоган наголошує на особливих відносинах з президентом РФ Володимиром Путіним та небажанні запроваджувати санкції проти Росії.

"Пан Кемаль стурбований тим, що я зустрічаюся з Путіним. Він каже: "Я дотримуватимуся вказівок Заходу, я введу санкції". Ви зовсім не розумієтеся на політиці, пане Кемаль. Ідіть спати. У світі політика так не робиться", - розкритикував він випади опонента на недавньому мітингу у Сівасі.

Ердоган також наголошує на важливій ролі Туреччини як посередника між Росією та Україною. За його словами, завдяки цьому продовжуються поставки українського зерна чорноморським коридором. Зазначимо, зернову угоду було продовжено на два місяці саме після першого туру виборів. І це дає турецькому президенту привід заявити про черговий зовнішньополітичний успіх.

Крім того, зважаючи на все, його команда робить ставку на фейки проти найбільшої опозиційної Республіканської народної партії (РНП) на чолі з Киличдароглу. Вони з'явилися ще до першого туру, але перед другим їхнє поширення стало більш масштабним.

Наприклад, у мережі публікуються фальшиві плакати з логотипом РНП на підтримку курдських "Загонів національної самооборони" (YPG). Цю організацію пов'язують із Робочою партією Курдистану, визнаним терористичним угрупованням у самій Туреччині, США, ЄС та інших країнах.

Факт-чекінговий проект Teyit вивчив матеріали і дійшов висновку, що всі вони є фейками і не мають відношення до передвиборної кампанії РНП і Киличдароглу.

Киличдароглу змінює стратегію

Лідер народних республіканців пропонує туркам інакше боротися із економічною кризою. Він наполягає на розвитку виробництва товарів із високою доданою вартістю з подальшим зростанням доходів у приватному секторі. Для цього він обіцяє сформувати 9 особливих економічних зон.

У зовнішній політиці Киличдароглу виступає за зближення з Європейським союзом та НАТО, а також критикує Ердогана за співпрацю з Росією.

"Ми не залишимо нашу батьківщину фальшивому світовому лідеру, який ще вчора був співголовою "Великого Близького Сходу", а тепер орієнтується на Росію, у двері якої він, схилившись, шкребеться", - заявив він у зверненні, опублікованому у Twitter.

Раніше він прямо звинуватив Росію у публікації фейків та змові після того, як Ердоган показав підроблене відео, де один із ватажків курдських бойовиків нібито закликає голосувати за Киличдароглу.

Результати першого туру змусили кандидата від опозиції спробувати заручитись підтримкою націоналістів. Зокрема він пообіцяв вислати з країни всіх біженців. За даними ООН, Туреччина прийняла близько 4 млн біженців, переважно із Сирії.

За його словами, Ердоган не захистив кордони і нібито привів до країни "понад 10 млн біженців".

"Цього було недостатньо, ви продавали турецьке громадянство, щоб отримати "імпортні голоси"... Якщо вони залишаться, до Туреччини прибуде ще понад 10 млн біженців", - заявив він.

Досі девізом Киличдароглу було примирення, тепер його тон став більш агресивним. Експерт Центру дослідження та запобігання радикалізації при Міжнародному університеті прикладних наук у Кельні Кемаль Бозай вважає, що кандидат намагається залучити електорат націоналіста Сінана Огана. Однак йому не слід забувати про підтримку курдів та прогресивних виборців, які можуть не погодитися з ворожою політикою щодо біженців та взагалі не прийти на вибори, розповів він DW.

***

Незалежно від результатів виборів у Туреччині, навряд чи зміниться її ставлення до України та розв'язаної росіянами війни. Оскільки переважно і опозиція, і правляча партія демонструють схожі позиції щодо підтримки нашої країни, водночас наполягаючи на необхідності діалогу з Росією.

Посол України Василь Боднар наголошує на тому, що всі політичні сили тут орієнтуються на національний інтерес Туреччини, і серед них немає розбіжностей у тому, з ким дружити.

"Давайте не забувати, що чинна влада підтримала Україну політично. Є, звичайно, продовження військово-технічного співробітництва, оборонного співробітництва. Це не тільки постачання для нас… є багато інших сфер співпраці. Це взаємовигідні взаємодоповнюючі формати, які, сподіваюся, будуть важливими для всіх, хто виграє президентські вибори у Туреччині", - заявив він в ефірі "Радіо Свобода".

Опитування прогнозують перемогу чинного президента. Але відрив не такий великий, щоб говорити про відсутність шансів у опонента. Явка в першому турі склала рекордні майже 89%, і турки показали, що їм не байдуже, хто очолить країну. Якщо вона збережеться на високому рівні, то вибори 28 травня стануть своєрідним референдумом, який дасть оцінку 20-річному правлінню Ердогана.