Без запрошення, але зі зброєю та гарантіями. Чим для України закінчився саміт НАТО

РБК-Україна зібрало головні результати дводенного саміту НАТО.

Чому Україну не запросили до Альянсу

Від Вільнюського саміту Україна чекала на запрошення до НАТО. Принаймні чітко артикулювала цей момент. Напередодні зустрічі західних лідерів стало зрозуміло, що такий сценарій малоймовірний, проте наша країна все ж таки розраховувала хоча б на "дорожню карту".

Перспектива прояснилася ще першого дня. Партнери домовилися скасувати вимогу щодо виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), що на практиці має означати більш прискорену процедуру для України.

Докладніше про це читайте у матеріалі "Прямий шлях до НАТО. Що таке ПДЧ і як його скасування вплине на членство України".

"Ми підтверджуємо, що Україна стане членом НАТО. Для неї цей шлях складатиметься з одного кроку, а не з двох. Ми надішлемо запрошення, коли дійдемо згоди всередині НАТО", - казав напередодні генсек Єнс Столтенберг.

Він також підкреслив, що Україна ще має виконати кілька умов. Серед них - приведення сфер безпеки та оборони, державного управління та боротьби з корупцією до високих стандартів. А також найголовніша і найскладніша умова - перемогти у війні з Росією.

На думку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, у питанні умов немає ясності та конкретики, але зрозуміло, що Україна і НАТО мають різні позиції щодо її членства в Альянсі. Він також наголосив, що найбільш скептично налаштовані США та Німеччина. Хоча американська сторона відіграла вирішальну роль, щоб слово "запрошення" взагалі з'явилося у підсумковому комюніке.

Радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван пояснив, чому Україну не запросили НАТО. За його словами, її майбутнє у Північноатлантичному альянсі, але країни-учасниці поки не готові її запросити.

"Я добре розумію бажання України бути в НАТО якнайшвидше. Ми не надали формулу, тому що конфлікт (російсько-українська війна, - ред.) динамічний, ситуація динамічна", - зазначив він і додав, що вступ прямо зараз обернеться війною з Росією для всіх членів НАТО.

Докладніше про причини та позиції союзників читайте у матеріалі "Страх у лавах Альянсу. Чому Захід побоявся запросити Україну до НАТО".

Проте, партнери публічно говорять про консенсус щодо майбутнього нашої країни в НАТО. Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес каже, що зараз стоїть питання "коли?", а не питання "якщо?". А президент США Джо Байден "з нетерпінням чекає" на офіційний вступ України.

Гарантії безпеки від G7

На полях саміту лідери країн "Великої сімки" погодили декларацію про довгострокові гарантії безпеки. Фактично запущено процес переговорів з Україною для формалізації гарантій через двосторонні зобов'язання.

Очевидно, на першому етапі можуть бути підписані договори із членами G7, тобто США, Великобританією, Канадою, Францією, Німеччиною, Італією та Японією.

Передбачається, що гаранти працюватимуть над забезпеченням стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому.

Зокрема, йдеться про:

• допомогу у сфері безпеки та поставки сучасної військової техніки для сухопутних, повітряних та морських сил України. Пріоритет на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та ракети, бронетехніку та бойову авіацію
• підтримку розвитку оборонно-промислової бази
• тренування та навчання українських Збройних сил
• обмін розвідданими і т.д.

Крім того, очікується, що гаранти візьмуть зобов'язання щодо економічної, фінансової та технічної підтримки, у тому числі для відновлення України та реалізації реформ у рамках просування до стандартів НАТО.

У разі майбутнього нападу Росії країни G7 зобов'язуються швидко надати необхідну допомогу. Також йдеться про необхідність заморожування російських активів до кінця війни та повного відшкодування збитків.

В обмін це Україна має провести реформи, щоб наголосити на прихильності до демократії, верховенства закону, поваги прав людини та свободи ЗМІ, поставити економіку на стійкий шлях і посилити цивільний контроль над Збройними силами.

Декларація є відкритою і дає можливість іншим країнам не з G7 приєднатися до неї. За словами глави Офісу президента Андрія Єрмака, це перший документ, який символізує наявність "парасольки" у вигляді гарантій безпеки. Діятимуть вони до вступу України до НАТО.

"Українська делегація везе додому значну перемогу у сфері безпеки. Це відкриває для нас нові можливості", - наголосив президент Володимир Зеленський.

Докладніше про це у матеріалі "Україна отримала бажане? Головне про гарантії безпеки від G7".

Яку зброю обіцяють партнери

Норвегія: міні-дрони та системи NASAMS

Міністерство оборони Норвегії оголосило про передачу 1000 розвідувальних міні-дронів Black Hornet. Їх використовує низка союзників України, включаючи США та Британію.

Нанодрони Black Hornet важать лише 32 грами. Їх важко виявити, тому вони особливо добре підходять для застосування у міських районах. Вони прості в експлуатації та можуть допомогти у виявленні цілей противника.

"Україна дуже задоволена норвезькими поставками цього типу розвідувальних безпілотників, розроблених у співпраці між Силами оборони Норвегії та Інститутом оборонних досліджень. Безпілотник, який отримав назву Black Hornet, виробляється в Норвегії, і зараз ми даємо Україні 1000 нових комплектів", - зазначив міністр оборони Бьорн Арільд Грам.

.Крім того, Норвегія надасть пакет військової допомоги, до якого увійдуть два центри управління вогнем зенітно-ракетного комплексу NASAMS, дві пускові установки та запасні частини. До цього норвезька сторона разом із США передала Україні дві укомплектовані системи NASAMS.

Німеччина: пускові установки Patriot, танки та бронемашини.

Німецькі партнери виділяють великий пакет на 700 млн євро. До нього увійдуть:

• дві пускові установки ЗРК Patriot
• 25 танків Leopard 1
• 20 бойових машин піхоти Marder
• обладнання для розмінування
• близько 20 000 артилерійських снарядів
• снаряди для танків Leopard
• кілька дронів для розвідки

Також у пакеті будуть ракети класу "земля-повітря". Ймовірно, їх мав на увазі президент Володимир Зеленський, коли говорив про домовленості щодо додаткових ракет для Patriot.

Також стало відомо, що Німеччина відмовилася від планів розміщення Центру ремонту та обслуговування танків Leopard 2 у Польщі. Таким чином, пошкоджені в Україні машини мають намір ремонтувати у самій Німеччині чи Литві.

До цього планувався запуск Центру на польській території, приблизна вартість проекту оцінювалася в 150 млн євро.

Крім того, міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що його країна поки не планує передавати Україні далекобійні ракети.

Франція: далекобійні ракети SCALP

Франція передасть Україні ракети далекого радіусу дії SCALP, які є аналогом британських Storm Shadow. Повідомляється про партію в 50 одиниць, частина з яких, за даними західних ЗМІ, вже знаходиться на українській території.

Президент Еммануель Макрон наголосив, що поставки відповідають політиці Франції щодо допомоги Україні. Reuters з посиланням на джерела пише про те, що Париж отримав гарантії того, що ракети SCALP не будуть застосовуватись по російській території.

Також на полях саміту у Вільнюсі сторони підписали угоду про збільшення військової допомоги Україні на 170 млн євро. Згідно з домовленостями, буде спрощено процес закупівлі та постачання зброї, а також закладено основу для спільного виробництва запасних частин та технічного обслуговування західного озброєння та техніки.

Великобританія: бойові машини та снаряди для танків Challenger 2

Британський уряд виділяє 65 млн доларів на ремонт обладнання та створення військового реабілітаційного центру в Україні. Спільно з партнерами G7 також будуть передані:

• тисячі додаткових боєприпасів для Challenger 2
• понад 70 бойових машин
• транспорт для матеріально-технічного забезпечення

Ці програми фінансуватимуться через Комплексний пакет допомоги НАТО Україні.

Австралія: ще більше бронетранспортерів Bushmaster

За підсумками зустрічі Володимира Зеленського з прем'єром Австралії Ентоні Албенізі стало відомо про передачу ще 30 бронетранспортерів Bushmaster.

"Дякую! Новий потужний оборонний пакет, включаючи 30 Bushmaster. Як завжди, маємо і повне політичне розуміння. Успішна зустріч", - повідомив президент України.

Напередодні саміту НАТО Албенізі анонсував пакет на понад 73 млн доларів, до якого загалом увійдуть 70 броньованих машин, вантажівки, причепи та машини спеціального призначення.

Японія: системи виявлення дронів

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісідо оголосив про надання нелетального спорядження у вигляді систем виявлення безпілотників. За його словами, на це піде 30 млн доларів, виділених із фондів НАТО.

"Партнери, які розділяють фундаментальні цінності та стратегічні інтереси, повинні й надалі зміцнювати свої зв'язки", - наголосив Кісіда.

Швеція: обмін та захист секретної інформації

На полях саміту Україна та Швеція підписали угоду про обмін, а також взаємний захист секретної інформації.

"Україна та Швеція підписали угоду про обмін та взаємний захист секретної інформації. Довіра є наріжним каменем міцного партнерства. А доступ до інформації - ключ до успіху", - зазначив міністр оборони України Олексій Резніков.

Польща: інфраструктура та навчання пілотів на F-16

Польський міністр оборони Маріуш Блащак заявив, що його країна надасть інфраструктуру та курси для навчання українських пілотів на винищувачах F-16.

"Це ще один доказ нашої рішучості підтримувати Україну проти жорстокого вторгнення Росії. Зі свого боку, я обіцяю підтримку шляхом відкриття доступу до нашої навчальної інфраструктури та курсів", - зазначив він.

Нідерланди: старт навчання пілотів - у серпні

На полях саміту Зеленський провів зустріч із нідерландським прем'єром Марком Рютте. Сторони домовилися про старт навчання пілотів на F-16 у серпні, а також про додаткову допомогу Нідерландів артилерією та засобами ППО.