Незламний дядько Гриша: як волонтер, який збирав гроші на ЗСУ під час окупації Херсона, допомагає бійцам

Григорій Янченко, якого військові кличуть дядя Гриша, приїхав до лікарні Дніпра, де рятують найтяжчих. Він сам втратив ноги та пальці на руках, проте у свої 76 років здаватися не збирається. Від початку АТО передав на потреби захисників чотири мільйони гривень, гроші збирав навіть в окупованому Херсоні.

Як він зустрівся з бійцями – дивіться в ТСН.

Маленька Дарина з мамою чергує біля пораненого тата. Дядько Гриша не втримується від обіймів. Олексій дістав вкрай складне поранення біля Кремінної, коли витягував загиблого побратима.

"Поряд прилетів снаряд. За два-три метри вибухнув. І уламок прилетів і потрапив у хребетний відділ. Відчуття було – як навпіл перерізало", – згадує Олексій.

Катерина щодня біля коханого. Вірить: він зможе стати на ноги.

"Дружина буде завжди підтримувати, а донька виросте і теж буде пишатися таким батьком. Дякую тобі", – запевняє бійця дядько Гриша.

У свої сімдесят шість волонтер Григорій Янченко не втрачає оптимізму. І хоче поділится ним з пораненими

Бійці його знають як дядька Гришу. Від початку АТО він зібрав та передав військовим близько чотирьох мільйонів гривень. Під час окупації Херсона він їздив з українською музикою середмістям і збирав пожертви на ЗСУ на очах у ворога.

З окупованого міста його заледве вивезли до Запоріжжя, та своє волонтерство чоловік не припинив. Григорій Янченко сам за радянських часів служив у псковській дивізії. Та коли Росія вторглася до України девʼять років тому, одразу почав свій опір ворогу.

Попри тяжкі поранення та ампутації потрібно берегти сенс життя. Пан Григорій на своєму прикладі доводить, що через втрату ніг воно не закінчується. І для кожного бійця шукає потрібні слова.

Чи не кожен із цих бійців вже витримав десятки складних операцій. Медики кажуть: волонтер показує бійцям, що воля до життя – це теж ліки.

"Дядько Гриша є таким символом української волі та непохитності. В нього нема ніг, нема пальців, але ж сила духа, яка вчить всіх наших хлопців поранених, які втратили кінцівки, жити далі. Вони хочуть бути сильними", – зазначають медики.

Григорій Янченко закликає бійців усієї сили боротися за життя і не здаватися.

"Моє одне прохання – не впадати в наркоманію, в алкоголізм. Якщо не жонатий, треба жениться. І продовжувати рід. Є для чого жити", – зазначає дядько Гриша.

Після зустрічі з хлопцями він знов збирається в дорогу. Каже: має ще багато планів, аби перемога стала ближчою.

Раніше повідомлялося, що дядько Гриша, який вмикав в окупованому Херсоні українські пісні, передав ЗСУ пів мільйона.