"Соломинка, яка якраз й ламає хребет верблюду". Ціна помилки в розрахунках

1. На даному напрямку (від с. Шевченко до с. Солодке) обороняються війська (сили), які представляють собою в основному частини та з'єднання Східного воєнного округу (Сх. ВО) зс ри-фи, зокрема:

- 36-я окрема мотострілецька бригада (омсбр) зі складу 29-ї загальновійськової армії Сх. ВО – це район Шевченко - Павлівка - Егорівка - Петрівка

- 155-а окрема бригада морської піхти (обр МП) тихоокеанського флоту (тоф-у) – по рубежу с. Павлівка - с. Микільске

- 113-й мотострілецький полк (мсп) 1-го армійського корпусу (АК) – прикриває напрямок на с. Володимірівка

- й 39-а омсбр 68-го АК від с.Володимирівка до с.Солодке й трохи північніше...

В якості оперативно-тактичного резерву тут розгорнуті:

- 14-а окрема бригада спеціального призначення (обр СпП) – зведена тактична група (загін, до батальйону)

- 123-й мсп 1-го АК

- 116-й окремий стрілецький полк (осп) мобілізаційного резерву (МР) 1-го АК

- 42-й окремий морський розвідувальний пункт спеціального призначення (омрвп СпП) тоф-у – тактична група (до 2-х рот)

- окремий "добровольчий" мотострілецький батальйон (омсб) типу БАРС-23 "Орлы"

- до 2-х батальйонів 11-го мсп 1-го АК

2. Думаю, зайве казати про значення та вплив ситуації на цьому напрямку на загальну ситуацію південніше м. Донецьк та у всій Південній операційній зоні. По-суті, це найближчий плацдарм ЗСУ не тільки, власне до м. Волноваха, а й до м. Маріуполь.

Наявність Вугледарсько - Новомихайлівського виступуп ЗСУ на цьому напрямку, який вдається у оперативну побудову військ противника на такій "чутливій" ділянці, робить його ну-у-у дуже важливим у оперативному сенсі...

Саме всім цим, вище сказаним й були обумовленні неодноразові спроби противника ліквідувати цей виступ протягом зими та весни...Однак, противнику так й не вдалося захопити, а ні м. Вугледар, а ні с. Новомихайлівка...

Перераховувати ці спроби, я зараз не буду (бажаючі можуть це зробити самостійно, погортавши хроніку війни...), але підкреслю – найбільш вдалою з них була лише остання, коли противнику вдалося взяти під свій контроль 2 села – Павлівка та Микільске, південніше м. Вугледар... й підійти до його південної околиці майже впритул. На цьому, наступаючий потенціал противника на даному напрямку – вичерпався...

3. На даний момент... ситуацію на Волновахському напрямку варто розглядати у контексті подій, які розгортаються західніше цього району. Тобто у смугах оборони 36-ї та 5-ї ЗВА противника, а також у південному секторі Донецького напрямку (тобто, на прилеглому фланзі УВ "Юг" противника).

Очевидно, що протягом декількох минулих тижнів, ЗСУ не виявляли особливої активності на цьому напрямку, за виключенням деяких дій тактичного масштабу північніше с. Володимирівка....

Однак, навіть цього вистачило, щоб противник почав "у темпі вальса" посилювати свої підрозділи на цьому напрямку, перемістивши в район с. Благодатне пару резервних батальйонів зі складу 113-го мсп.

Якщо, хто не в курсі, то повідомлю (чи нагадаю), що на цьому напрямку, також, як й на Бердянському чи Мелітопольському противник створив систему оборони оперативного масштабу, яка якраз й починається ЗА с. Володимирівкою... Тому, природно, будь-які "шевеления" ЗСУ, навіть настільки обережні, у цьому напрямку, викликали у російського командування досить відчутну "покльовку"...

Однак, пару діб тому... східніше м. Вугледар передові підрозділи ЗСУ (я, звісно, не буду зараз уточнювати якої бригади, але вона досить відома та славетна) раптово атакували плацдарм противника на р. Кашлагач, який по-суті, являв собою контрольоване противником с. Микільске... І добилися певного успіху, противник був вимушений відійти у центральну частину с. Микільске й відійти від околиці м. Вугледар.

Нічого особливого в цьому не було, але незадовго до цих подій трапилось ще одне –підрозділи 36-ї омсбр противника, якось так непомітно й "не гучно" відійшли з певної ділянки місцевості, в районі, який прикриває с. Павлівка із заходу. Причому, відхід вони здійснили до самих околиць с. Шевченко...

4. Склавши все це до купи, цілком можливо зрозуміти, що це зовсім не хаотичні спроби українського командування "десь щось намацати у противника"...

А якщо, згадаємо контекст оперативної ситуації у всієї Південної операційній зоні, наприклад – ситуацію з оперативними резервами у противника, особливості саме цього напрямку (найкоротша відстань до м. Маріуполь та м. Бердянськ) і т.і., то стане цілком очевидно, що поява ще однієї "гарячої ділянки" для противника... саме зараз, саме тут й саме у цьому контексті – ну дуже недоречна...

Нагадаю...

Зараз противник ОДНОЧАСНО...

- Намагається вести наступ оперативного масштабу на Куп'янському та Лиманському напрямках

- Веде важкі оборонні бої в районі м. Бахмут (який залишити "неможливо" по "морально-політичним" мотивам й тому він вимушений туди "сувати" усі наявні резерви, аби утримати саме місто чи краще сказати – його руїни)

- Проводить стратегічну оборонну операцію майже у всій Південній операційній зоні, в який він ВЖЕ задіяв майже половину своїх сухопутних сил (а не тільки всього угрупування військ, яке розгорнуте в Україні)

- І це я ще не згадав, власне, про Кримський напрямок та сам півострів Крим, де командуванню противника також доводиться тримати досить вагоме угрупування військ...

В такому положенні, поява нових "гарячих" ділянок, які потребують від противника ДОДАТКОВИХ військ... може стати тою самою "соломинкою, яка якраз й ламає хребет верблюду".

Так, "нова" мобілізація, нова хвиля "загребания в солдаты" на болотах цілком може допомогти противнику вирішити це питання... Але, це – ЧАС (ці натовпи кандидатів у "могілізанти" ще треба сколотити у якісь подобія військових формувань), якого в нього ВЖЕ, фактично – немає... ці сили та засоби потрібні йому тут й зараз, а не через пару місяців...

Я ж казав, помилка з розрахунком сил й засобів, а також – з обранням моменту реалізації "великого плану герасимова" вилізе росіянам "боком"... По-суті, так й стається... правда, не зразу й не зараз... але, очевидно, що стратегічна ситуація розвивається саме у такому ключі.

Цілком можливо, що нова хвиля російської мобілізації, "знадобиться" російському військовому командуванню не для "переможного наступу", а для того, щоб банально "не програти війну з розгромним рахунком"...

Автор: Костянтин Машовець, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник запасу ЗСУ

Шановні читачі!!!

Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них, у скрутний для автора момент, не тільки "лайком", але й фінансово... За що, буду щиро вдячний.

Ще раз підкреслюю...

ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую...

УВАГА!!!

Реквізити:

4441 1111 3454 1972 або 4731 2196 1439 9123

РayPal: kastet771@gmail.com