Ракетний терор: хронологія, «логіка» та прогноз

- в ніч на 23 червня – 13 крилатих ракет типу Х-101/Х-555, як офіційно заявлено – по летовищу в Старокостянтинові, усі збито;

- в ніч на 24 червня – 40 дозвукових ракет типу Х-101/Х-555, дві ракети «Калибр» та 9 надзвукових Х-22, чотири «літаючі мопеди» в двох хвилях, із них збито 41 дозвукові КР та три «Шахеди»;

- в ніч з 26 на 27 липня - 36 дозвукових ракет типу Х-101/Х-555 і три ракети «Калибр», чотири «Кинжали» та вісім «Шахедів» у 4 хвилях атаки, заявлено збиття 33 ракет типів Х-101/Х-555, трьох «Калібрів» та всіх «Шахедів»;

головною ціллю атаки, за офіційними повідомленнями, було те саме летовище в Старокостянтинові;

- ну і 5-6 серпня – 14 ракет «Калибр» та три ракети Х-47 «Кинжал» в першій хвилі атаки, 20 ракет типів Х-101/Х-555 і 6 ракет «Калибр» в другій хвилі, та 27 дронів Shahed-136/131, заявлено збиття усіх 27 «Шахедів», 17 ракет «Калибр» та 13 ракет типів Х-101; після першої хвилі Зеленський повідомив, що рашисти били по Старокостянтинові та «Мотор Січі».

Ця вся хронологія цілком вкладається в інтервал від 1 місяця до 2 тижнів.

На цей раз росіяни намагаються відстрілювати ракети цілком в межах лімітів свого виробництва, котре однак виросло до 100 ракет великої дальності всіх типів на місяців.

Але ні, навіть і тут концепція «росіяни б’ють ракетами, бо мстяться за якусь подію» – не працює.

Бо на їх здатність проводити ракетні атаки впливає у першу чергу технічна готовність та наповнення даних по «банку цілей», а можлива прив’язка до якоїсь події матиме хіба що символічне значення.

Інтервал в мінімум 2 тижні, який зараз витримують росіяни для підготовки нового масованого ракетного удару, цілком може «підказати», що наступної такої атаки можна чекати вже і на День Незалежності.

Але чи точно варто буде чекати, є цілком залізний емпіричний критерій, який працював і під час атак взимку, і гадання «пальцем в небо» не потрібне – якщо СБУ звітує, що зуміла «на гарячому» зловити російського агента, що збирав дані для атак з повітря, значить новий удар наближається.

Зараз саме той період, коли офіційні комунікатори цілком доречно вживають формулу «по Кинжалам не коментуємо», навіть якщо палко хочеться почути про влучання, або ж навпаки – чергове збиття такого «вундерваффе».

Можливості росіян проконтролювати хід польоту своїх «Кинжалів» до цілі з використанням телеметричної апаратури насправді значно обмеженіші, аніж ми собі уявити. Ну і навіть якщо кудись і влучили, то рашистам про це точно не варто знати.

Була уже заява, що можливо для ударів по енергетиці взимку РФ використовуватиме в першу чергу саме «Шахеди».

Можливо, ця заява уже виходила з того, що росіяни почали масовані ракетні удари по інфраструктурі військового призначення.

Планомірна робота по зміцненню нашої ППО триває й далі, зокрема з використанням західної військово-технічної допомоги, навіть якщо про це поки не було гучних новин.

Наприклад, як виявилось, британці нам дали імпровізовані ЗРК малої дальності з використанням ракет «повітря-повітря» малої дальності AIM-132, що мають інфрачервону голівку самонаведення (на фото – ред.)

Як такий ЗРК називається, поки незрозуміло. Але точно можна сказати, що це щось типу «зенітної тачанки», де для запуску ракет використовуються зняті з «Єврофайтерів» пілони, як база використовується 3-вісна вантажівка Supacat HMT 600, і тут можна припустити, що фактична дальність стрільби складатиме порядка 10-12 км.

Штука більш ніж цінна, бо радянських комплексів «Оса» та «Стріла-10» не так багато, а додаткові ЗРК малої дальності потрібні «ще на вчора». І особливо після такого якось більш зрозумілим стає контекст слів Воллеса про вдячність та «не Амазон», ну а горделивий заклик «а ми не полігон» далі варто притримати при собі. Ну або віддати ці самі комплекси самим британським військовим, вони залюбки їх заберуть (бо взагалі не мають армійської ППО).

Але навіть якщо росіяни й справді не здатні поновити свій запас ракет саме в тих обсягах, що мали на 23 лютого 2022 року, результат від їх нових атак по нашій енергетиці може виявитись ще більш проблематичним. Ну бо і в нас інфраструктура на всі 100% не відновлена.

Автор: Іван Киричевський, блогер