Експерт назвав причини різкого зростання боргів українців за останні три місяці

Як розповів Українському радіо керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський, включення громадянина в Єдиний реєстр боржників не означає, що борг виник тільки зараз. Водночас експерт зауважує, що попри те, що заборгованість за комунальні платежі становить лише 7,4%, реальна кількість боржників значно більша.

За його словами, зростання заборгованості українців свідчить, що в умовах війни люди потрапляють в складну для себе економічну ситуацію і не мають змоги сплачувати свої борги. "Крім цього, включення в Єдиний реєстр боржників не означає, що борг виник тільки зараз. Він міг з’явитися ще пів року тому, але були розстрочки або інші підходи для того, щоб людина могла сплачувати. І вже безпосередньо станом на останні три місяці дійшло до того, що людина сказала, що не має можливості сплачувати борг, або просто зникла, і тоді її включають у Єдиний реєстр боржників. Тобто це ситуація, яка триває доволі довгий період", – розповів експерт.

За даними Несходовського, деякі компанії не одразу включали безпосередньо в реєстр тих боржників, які у них є, в цей список: "Бо це не є обов'язком, що ти маєш в той же день, як тільки виник борг, включати його до реєстру. Минає певний час, проводиться певна робота з людиною, а потім, якщо ця робота не дала результатів, необхідна інформація передається у реєстр боржників, і людина, відповідно, стає боржником перед компанією і відображається в реєстрі".

На його переконання, у цій ситуації винна війна: "З одного боку, люди втратили свій стабільний заробіток, який вони мали. З іншого боку, це люди, які могли втратити не лише заробіток, а й все; люди, які поїхали за кордон і, відповідно, вони не думають зараз про те, як би повернути борги, які зараз є в Україні. Хоча є частина людей, які, перебуваючи за кордоном, продовжують обслуговувати свої кредити".

Як розповів Несходовський, найчастіше люди опиняються в реєстрі боржників через податкові борги, а також у цьому контексті виникають адміністративні штрафи. Оскільки погашення людиною боргів не завжди відображається належним чином, вона потрапляє в реєстр боржників, її дані передають виконавчій службі, а потім людина дізнається, що їй, наприклад, арештували повністю всі рахунки.

Водночас, за його даними, коли у людини виникає борг за комунальні послуги, то інформація не одразу передається в реєстр боржників. Тому хоча комунальні борги в Україні є дуже значними та постійно збільшуються, але кількість боржників, яких включили у відповідний реєстр, – лише 7%.

На думку експерта, зростання депозитів в Україні не означає, що борги мають зменшуватися: "Депозити збільшилися, тому що дуже багато наших військових, які зараз воюють і отримують різноманітні доплати у розмірі 30 чи 100 тис. грн, перебуваючи на фронті, не поспішають їх витрачати. Відповідно, ця сума очікує, коли вони повернуться і матимуть можливість її витратити. І це приводить до накопичення цих ресурсів. Крім цього, сама політика Національного банку минулого року і зараз приводить до того, що в обороті суттєво збільшується сума грошей, що приводить до зростання депозитів. Крім цього, якщо порівнювати ситуацію рік тому, тоді були сумніви щодо стабільності банківської системи. Був ризик зберігати там кошти, зараз такого ризику люди не відчувають. Банківська система показала, що вона стабільно працює під час війни і навіть під час дуже серйозних викликів, наприклад, блекаутів".

Таким чином, вважає Несходовський, зберігати гроші вдома для людини є більш небезпечно, адже туди може влучити ракета, і можна втратити все, і тому люди кладуть гроші на депозит для того, щоб зберегти їх.