Оренда житла напередодні осені. Люди поступово повертаються до Києва, але винаймати квартиру у Львові все ще дорожче

Попит на оренду житла в Києві напередодні осені зростає. Значна частина людей повертається до столиці, що стабілізує ціни у Львові, котрий після початку повномасштабної війни став головним напрямком для внутрішніх переселенців. Водночас багато ВПО залишаються в західних областях, тож ціни на житло у Львові чи Ужгороді досі є вищими ніж у столиці.

2q5jk3---c17x11x50px50p-c17x11x50px50p--209f96f486b924c6bc3d60f55f87493c_26.08.23

На початку повномасштабної війни з Росією з прифронтових міст, а також мегаполісів, котрі потерпали від обстрілів у відносно безпечні міста західних областей виїхало багато внутрішніх переселенців. Це спричинило бум на ринку оренди житла в обласних центрах на заході країни. Через це орендувати квартиру у Львові чи Ужгороді стало дорожче ніж у Києві. Пише delo.ua.

За півтора року повномасштабної війни багато переселенців вже повернулися додому. Проте, якщо не брати до уваги елітні пропозиції на ринку, житло на заході України є все ще дорожчим ніж у столиці. Однокімнатну квартиру в Києві у серпні можна орендувати за 6500 гривень, тоді як у Львові вартість оренди однокімнатної квартири стартує від 13,6 тисячі гривень, а в Ужгороді від 14,9 тисячі гривень.

Разом з цим ринок оренди житла на заході країни вже дещо охолов і основним драйвером попиту на житло у Львові напередодні осені вже є не переселенці, а студенти, котрі приїздять до міста на офлайн навчання. Тоді як в Києві вартість оренди навпаки зростає через велику кількість охочих повернутися чи переїхати жити до столиці. Проте значна частина орендарів при виборі життя все ще віддає перевагу безпеці та залишається в далеких від лінії фронту західних областях.

Разом зі значною кількістю людей які виїхали зі столиці, з початком війни скоротилась і кількість охочих здавати в оренду житло. Головним чином це пов’язано з економічною нестабільністю та невизначеністю майбутнього.

Експерти та учасники ринку нерухомості прогнозують пожвавлення оренди після закінчення війни. Хоча все багато в чому залежатиме від того як саме ця війна скінчиться. Однак після війни ринок оренди житла може пережити значну трансформацію, котра буде виражатися через встановлення на цьому ринку правил гри. Оренда житла досі залишається “сірим ринком” де орендодавці не платять податки, права орендарів жодним чином не захищені, а договори про оренду житла не мають юридичної сили.

Пересічним рантьє в Україні є здебільшого представник середнього класу, котрий купуючи квартиру для здачі в оренду бачить у цьому чи не єдину можливість інвестувати зароблені кошти. Пересічний орендар, це здебільшого або переселенець, або людина що переїздить до іншого міста для роботи чи навчання. Після закінчення повномасштабної війни до України можуть повернутися багато біженців, котрі встигли пожити та попрацювати в країнах ЄС де регуляції оренди житла давно працюють, а орендарі захищені державою від раптового виселення чи підвищення ціни. Це може стимулювати попит на такі зміни і в Україні.

Загалом спроби впорядкувати ринок орендованого житла були до повномасштабної війни, але те як швидко в цьому сегменті ринку нерухомості завершиться епоха “Дикого Заходу” залежатиме головним чином від того наскільки буде розвинутою економіка всередині України.