«Це ж було вже». Чому у двобої «СБУ-корупція» переможе корупція

Насправді, все це вже було і за часів Л.Кучми, і В.Ющенко, і навіть В.Януковича. Вже займалося СБУ економічними злочинами, серед яких була і корупція. Про державну зраду тоді, зрозуміло, нічого не казали, але аргументували тим, що СБУ має найбільш кваліфікований апарат і найкращі технічні можливості, щоб розкрити всі корупційні оборудки.

Але з часом обов’язково виявлялися дві неприємні речі.

По-перше, оскільки очільника СБУ фактично призначає президент України, то координацією антикорупційної боротьби чомусь починав займатися офіс президента, а всі підозрювані у корупції чомусь виявлялися політичними опонентами президента і глави його офісу. А також тими з оточення президента, у чиїй лояльності виникли сумніви. Відданих друзів президента, щодо яких у суспільстві як раз і були корупційні підозри, СБУ не чіпала. Знов таки чомусь.

По-друге, як тільки СБУ починала протидіяти економічним злочинам і корупції, у ЗМІ з’являлися викривальні матеріали стосовно того, що саме СБУ «кришує» конкретні корупційні схеми. Тобто, спрацьовував відомий ще з часів «совку» принцип: «Що охороняємо, те й крадемо».

Так що і цього разу нічого не вийде. Окрім чергового розчарування українців у черговій новації влади.

До речі, українську корупцію часто порівнюють з раковою пухлиною, яка розповзається по суспільному організму. То може, є сенс залучити до антикорупційних месників Мінохорони здоров’я на чолі з найкращими онкологами? Або інфекціоністами – хай розроблять вакцину від корупції!

Ще корупція псує інвестиційний клімат в Україні. То чому кліматологи досі не в процесі знищення цього явища?! Вони світове потепління майже зупинили!

Але, головне: чому осторонь залишається ЗСУ? Міністр оборони за рахунок парі вже остаточно зняв з відомстві будь-які підозри у корупційних діях, тому збройні сили треба теж використовувати для оточення і розгрому корупції! Так, наші воїни дещо зайняті у боях з російськими окупантами, але ж якусь частині можна відкликати з фронту? А що, СБУ ж можна відволікати від пошуків шпигунів, диверсантів і колаборантів?

Якщо відкинути сарказм, то корупція під час війни – дійсно є державною зрадою. Але якщо подивитися на результати державних тендерів про будівництво та ремонт під час війни всіляких стадіонів, доріг та іншого, то виникає підозра, що до державної зради у вигляді корупції схильна чи не більшість українських можновладців. І без принципової зміни самої системи формування державної влади не обійтися.

І це я не про залучення до антикорупційної кампанії ЦВК та виборчих комісій на місцях.

Автор: Олександр Кочетков, політтехнолог