Українці в Євросоюзі: як живуть, на що сподіваються. Результати соціологічного дослідження

Основна частина опитаних (59%) перебуває в Європі близько року – це перша група міграції на початку повномасштабного вторгнення. Найбільше таких серед українців, які виїхали зі Сходу країни та столиці. Ще 8% перебувають в Європі близько півроку, 4% - кілька місяців.

РОБОТА

- 49% опитаних українських біженців в Європі працевлаштовані. Серед тих, хто приїхав до вторгнення, - таких 74%.

- Найбільше працевлаштованих українців у Східній Європі (67%), найменше – у Західній Європі (35%).

- Найменше працевлаштованих українців, які приїхали з Півдня та Сходу країни, а також з Києва.

- Хто добре володіє місцевою мовою – більшість працевлаштовані.

- Серед тих, хто працевлаштований, понад 80% мають роботу в країні перебування, 14% – в Україні або одразу в кількох країнах.

ДОБРОБУТ

- У майже 40% опитаних українців покращилось матеріальне становище за останній рік, чверть – не змінилось і у третини – погіршилось.

- Серед українців, які виїхали до вторгнення, таких майже половина. Чим довше українці перебувають у Європі, тим кращу вони мають динаміку зміни матеріального стану за останній рік.

- Існує пряма залежність: серед тих, хто має роботу в країні перебування, більшість своє матеріальне становище покращили, тоді як у непрацюючих або тих, хто продовжує працювати в Україні – все навпаки.

ЖИТТЯ та ПОБУТ

- Державні онлайн-послуги в Україні оцінені значно КРАЩЕ (71%), ніж в Європі (16%). Так само в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% в Європі).

- Сферу медицини українці оцінили також краще в Україні, ніж в Європі. Зокрема, як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і якість медичних послуг (60% проти 25%).

- Якщо дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили дещо краще в Україні (42%), ніж в Європі (35%), то вищу освіту – навпаки: дещо краще в Європі (43%), ніж в Україні (32%).

Українські студенти європейських вишів згодні більше за інших з тим, що вища освіта краща у Європі.

- Абсолютна більшість опитаних українців погодились, що громадський транспорт в Європі значно кращий (77%), ніж в Україні (14%).

- Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%).

- в Україні житло респонденти вважають доступнішим (57%), ніж в Європі (22%), бо його дешевше винаймати і тим більше купити,

- в нашій країні набагато краща індустрія краси (85%), ніж в Європі (5%).

- в Україні кращі: кафе і ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси і сервіси доставки (54% проти 25%). Онлайн-шопінг в Україні також вважається кращим (51%), ніж в Європі (22%), а от щодо торгівельних мереж і магазинів думки розділились: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% - в Європі.

МОБІЛЬНІСТЬ

- Українці подорожують Європою. Країною перебування часто подорожували 27% опитаних, іноді – 33%. Іншими

країнами Європи – 15% та 26% відповідно.

- Україну відвідували 46% з тих, хто поїхав. Важливо, що серед тих, хто виїхав під час війни, – 60% ні разу не приїжджали в Україну.

СТАВЛЕННЯ ДО/ МІСЦЕВИХ

- 51% говорить про позитивне ставлення, 38% про нейтральне. З холодним зіштовхнулися лише 9%.

- Ставлення українців до місцевих оцінюється ще краще: 61% ставляться тепло, 35% нейтрально і лише 3% холодно.

ЗНАННЯ МОВИ

- Лише 13% опитаних українців в Європі володіють мовою країни перебування на високому рівні, ще 20% - на середньому, який дозволяє підтримати бесіду або читати короткі тексти. 29% - мають базовий рівень, який дозволяє спілкуватися на побутовому рівні і передбачає знання простих фраз. Решта – початковий рівень або

взагалі не володіють.

- Найкращий рівень володіння мовою в українців, які перебувають у Південній та Східній Європі, найгірший – у Північній.

- серед українців, які тут більше ніж кілька років, 58% мають високий або середній рівень, тоді як серед тих, хто тут кілька місяців – лише 7%.

- Майже 40% українців відвідують курси вивчення мови країни перебування, ще 20% планують це зробити.

- Мовні курси частіше відвідують люди середнього і передпенсійного віку.

КОРУПЦІЯ, БЮРОКРАТІЯ, ПОДАТКИ

- 84% вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж в Європі (3%).

- Натомість рівень бюрократії вищий в Європі (50%), ніж в

Україні (25%).

- рівень оподаткування в

Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%).

- за рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%).

ОЦІНКА ЗАХІДНОЇ ДОПОМОГИ

- 72% вважають, що українським біженцям надається достатньо допомоги. Зокрема, так вважають 84% опитаних українців, які перебувають у Західній і Північній Європі, 65% – в Східній і 47% – в Південній.

- 61% вважають достатньою гуманітарну допомогу Україні, у т.ч. 76% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 63% – в Східній, 60% – в Західній та 50% – в Південній.

- 52% вважають достатньою фінансову допомогу, у т.ч. 66% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 53% – в Східній, 52% – в Західній та лише 34% – в Південній.

-56% незадоволені наданням Україні озброєння, у т.ч. 35% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 48% – в Східній, 69% – в Західній та 72% – в Південній.

- 58% вважають недостатніми економічні санкції проти росії, у т.ч. 39% опитаних, які перебувають у Північній Європі,

51% – в Східній, 68% – в Західній та 70% – в Південній.

ОЧІКУВАННЯ ПЕРЕМОГИ

- Серед українців в Україні 32% вважають, що Україні для перемоги потрібно півроку-рік, 30% – більше року, 17% вірять, що для її досягнення потрібно кілька місяців, або й менше.

- Серед українців в Європі переважає думка, що для перемоги потрібно більше року (40%), 23% вважають, що на це потрібно півроку-рік, і лише 12% вірять в її досягнення у найближчій перспективі. 3% українців у Європі взагалі не вірять в перемогу України. В Україні таких – 1%.

ПОВЕРНЕННЯ

- 49% українців, які переїхали після вторгнення, не хотіли б залишитися жити за кордоном. Навіть серед українців, які переїхали в Європу до вторгнення, таких 40%. Майже кожен п'ятий вагається з рішення повертатися чи залишатись, решта – думають над тим, щоб залишитись на постійне

проживання за кордоном.

Джерело: Віталій Кулик