Хто в Україні відповідає за корупцію. Або чому у Зеленського вирішили не грати на полі НАБУ

Після сигналів від західних донорів з ідеєю вирішили не поспішати. Докладніше – пише РБК-Україна.

Війна змінила ставлення українців до корупції. Новина про те, що чергового чиновника спіймали на великому хабарі і раніше дратувала, але рідко дивувала. Тепер же, коли країна бореться за виживання, а військові стримують росіян на фронті, корупціонер сприймається як ворог, який заслуговує на найжорстокіше покарання.

В Офісі президента на Банковій, розуміючи запит на справедливість, вирішили, що їм потрібно показати успіхи у боротьбі з корупцією та в ідеалі покарати винних. На тлі складного контрнаступу ця сфера – одна з небагатьох, де влада має шанси демонструвати суспільству швидкі результати. Самі ж українці у цьому питанні всю повноту відповідальності покладають на президента Зеленського, що випливає зі свіжих соцопитувань .

"Коли президент запропонував прирівняти корупцію під час війни до державної зради – у політикумі почалися крики про "закручування гайок", тоді чому саме президент має відповідати за бруківку, стадіони, тенісні корти та інший мотлох під час війни?" - відреагував голова фракції "Слуга народу" у Раді Давид Арахамія.

Ідея, озвучена Зеленським наприкінці серпня, не сподобалася не лише політикуму у широкому сенсі. Запитання до цієї ініціативи були і всередині президентської команди. Адже проста на перший погляд ідея може додати плутанини та зайвого сумбуру в роботу правоохоронних органів, а також створити напругу із західними партнерами. Все через дублювання підслідності – між НАБУ, яке займається розслідуванням топ-корупції, та СБУ, відповідальної за держбезпеку.

З США та ЄС навпаки передають сигнали владі про посилення існуючої антикорупційної інфраструктури на чолі з НАБУ та САП. Партнери безпосередньо пов'язують подальше фінансування України з посиленням повноважень голови Спеціальної антикорупційної прокуратури, а також відновленням електронного декларування та запровадженням довічних декларацій для топ-держслужбовців та депутатів.

"Це ж було вже"

5 вересня у Києві пройшла конференція "4 роки ВАКС: Досягнення та виклики", на якій зібралися представники різних антикорупційних органів України. Обговорюючи ініціативу Банкової щодо посилення злочинів за корупцію, колишній керівник НАБУ, а нині заступник голови НАЗК Артем Ситник розпочав свою відповідь з відомої фрази екс-президента Леоніда Кучми.

"Це ж було вже! Багато разів і давно. 2015 рік, я був лише обраний директором НАБУ, я про це вже чув. Боротьба за альтернативну підслідність була завжди і одним із завдань керівництва НАБУ була протидія цьому всьому. Кожен новий генпрокурор мріяв про це ", - зазначив Ситник.

Ідея про запровадження так званої "альтернативної підслідності" у сфері боротьби з корупцією і справді далеко не нова. НАБУ створювалося з подачі західних партнерів як "монопольне" та незалежне відомство, що спочатку не подобалося багатьом політикам в Україні.

У законі про НАБУ йдеться про те, що слідчі Бюро і лише слідчі Бюро можуть розслідувати злочини про топ-корупцію. Подібний хід було зроблено з кількох причин, і головна з них – хабарники, які сформували "касту недоторканних". Ідея була створити щось, що не залежатиме від вертикалі влади та зможе працювати без втручання з боку.

За роки існування НАБУ, потім САП та ВАКС, чиновники та політики різних рівнів намагалися так чи інакше взяти під контроль боротьбу з корупцією. Одним із перших запровадити альтернативну підслідність у 2016 році запропонував генпрокурор Юрій Луценко. Ініціатива полягала в тому, що справу розслідує той, хто її першим зареєстрував.

Альтернативна підслідність відкривала перед слідчими різних відомств величезне поле дій. Почали з'являтися справи-клони, у НАБУ часто намагалися відібрати те чи інше провадження. Тоді ж, як і зараз, говорили про маленький штат Бюро і нарікали на його неефективність, зазначає Ситник у коментарі РБК-Україна.

І хоча закон про альтернативну підслідність так і не було прийнято, справи-клони продовжували створюватися. Коли вони доходили до судової зали, суддя закривав провадження, адже докази були зібрані неуповноваженим слідчим органом. За словами Ситника, подібних кейсів, коли в судовому порядку виправдовували можливого корупціонера не по суті справи, а через неприпустимість доказів, було досить багато.

Ще один показовий приклад спроби контролювати черговий корупційний скандал стався вже із нинішнім складом влади. 2020 року справу заступника Офісу президента Олега Татарова, яку вели в НАБУ, несподівано передали до Генпрокуратури. Рішення про це підписав заступник генпрокурора, а зобов'язав його це зробити суддя Печерського суду.

Паралельно з цим "слуги народу" внесли до парламенту законопроект, який давав право генпрокурору змінити підслідність та передати будь-яку справу НАБУ, ДБР чи Національній поліції до рук СБУ. Проект викликав суспільний осуд, його так і не прийняли, але спроби забрати контроль за розслідуванням корупційних справ не припинилися.

"Зараз ця ситуація для мене як дежавю, тому що мотивація цих рішень однакова – це можливість контролювати розслідування тих справ, які стосуються чиновників, там, де є великі збитки. А там, де є такі збитки, там у будь-якому разі є топ-чиновник ", - упевнений Ситник.

Підміна понять

Ініціатива президента передати корупційні справи до рук СБУ нічим не відрізняється від попередніх. За винятком того, що корупцію на час війни пропонується вважати держзрадою. У драфті законопроекту, над яким працювали в ВР, за інформацією джерел РБК-Україна, хотіли продублювати статті із закону про НАБУ та прописати аналогічні до закону про СБУ.

Публічна мотивація в ініціаторів проста – в умовах воєнного часу деякі особливо тяжкі корупційні кейси слід розглядати як злочини проти національної безпеки, а це саме те, чим займається СБУ.

Що глобально для корупціонерів змінює формулювання закону, яке пропонували на Банковій? За найтяжчий корупційний злочин у нас у країні дають 12 років ув'язнення, а за держзраду – 15. Якщо врахувати, що жодного хабарника в Україні не засудили на максимальний термін, довести у суді необхідність 15 років ув'язнення буде складно. До того ж саме кримінальне право створювалося не з метою покарати, а щоб запобігти можливому злочину, зазначає заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин.

"Коли в Італії була активна фаза боротьби з мафією, у них була практика, що краще будуть бідні мафіозі на волі, ніж багаті у в'язниці. Це цілком логічно. Що таке 15 років за державну зраду та відсутність застави? Треба довести намір, дію у інтересах третьої сторони, та подібних вироків одиниці за всю історію існування країни", – зазначив Юрчишин у коментарі РБК-Україна.

Автором далеко не нової ідеї передати частину корупційних справ у підслідність СБУ, за словами кількох співрозмовників РБК-Україна, виступає заступник Офісу президента Олег Татаров. Але, як стверджують співрозмовники видання, це не означає, що й сам Зеленський остаточно розуміє, до чого ця ініціатива може призвести.

"В Офісі є різні групи, які переслідують свої цілі. Татаров дуже ясно розуміє, як він може впливати на перебіг різних справ, з НАБУ та САП він цього не може робити. Президент має запит суспільства, щоб посилити відповідальність за корупцію. Тут ми згадуємо 2019 рік, коли Зеленський обіцяв, що саджатимемо вже навесні, потім питання, чи підтримуємо ми довічне ув'язнення корупціонерів, та й бачимо, що зараз ми прирівнюємо це до державної зради. Тобто в картинці президента корупціонерів потрібно просто жорсткіше карати", – каже депутат Юрчишин.

За тиждень після заяви Зеленського в НАБУ відреагували однозначно. Виступаючи на тій самій конференції за підсумками роботи ВАКС, голова Бюро Семен Кривоніс заявив, що віддавати корупційні справи іншим органам не можна.

"Виняткова підслідність НАБУ щодо топ-корупції – це один із фундаментів незалежності антикорупційних органів. Фундамент та база, на яких створювалася антикорупційна структура. Я думаю, це просто не підлягає жодним обговоренням, виняткова підслідність НАБУ має залишатися в тій редакції, в якій є" , – зазначив голова Бюро.

Його підтримав і голова САП Олександр Клименко, зазначивши, що "будь-яке втручання в нашу підслідність і спроба якимось чином на неї вплинути – це насамперед загроза нашій незалежності". Навіть генпрокурор Андрій Костін заявив, що не можна забирати у НАБУ та САП і частину того, що вони мають сьогодні, тим самим давши зрозуміти, що Генпрокуратура не претендуватиме на антикорупційну діяльність Бюро.

Західні партнери самі ніколи не приховували свого ставлення до періодичних поривів української влади створити контрольовану боротьбу з корупцією. І часто саме в посольствах країн G-7 українські антикорупціонери та активісти, які їх підтримують, шукали захисту від владних ініціатив.

Нині реакція Заходу нічим не відрізняється від попередньої. За інформацією РБК-Україна, міжнародні партнери України вже встигли дати сигнал представникам влади про те, що не підтримують цієї ініціативи і публічно виступатимуть проти.

"Були дзвінки з посольств і від партнерів через океан на Банкову. Чітко прозвучало, що прийняття такого закону вони не зрозуміють і це не залишиться без реакції", - загалом розповів поінформований співрозмовник, не вдаючись до деталей дзвінків.

Останній тиждень ідея про корупцію та держзраду дійсно широко не транслюється. Після дзвінків від партнерів до ВР, можливо, вирішили з нею почекати. Безумовно, можливий варіант, за якого на Банковій знову запропонують подібну ініціативу та "закинуть" її на голосування до парламенту. Якщо ж Офіс піде врозріз із думкою західних союзників, навряд чи це негайно позначиться на допомозі Україні, але чекати на лояльність партнерів з багатьох питань також не буде сенсу.

Робоча схема

У СБУ, яку на Банковій хочуть "навантажити" додатковою роботою, не дали прямої відповіді на запитання, що вони про це думають. "Що стосується внесення змін до законодавства, то це питання стосується повноважень Верховної Ради України. Право законодавчої ініціативи в парламенті мають президент України, народні депутати та Кабінет міністрів", - йдеться у відповіді на запит РБК-Україна.

Критики ідеї Офісу президента наголошують – не йдеться про те, що в СБУ не зможуть впоратися з корупційними злочинами. Але сама суть боротьби з корупцією у тому, щоб нею займалося повністю незалежне відомство.

"Керівник Служби безпеки призначається не за результатами конкурсу, а суто в політичному процесі – президент пропонує, а Рада стверджує. Говорити в цьому випадку про політичну незаангажованість не можна, це буде людина президента. Відповідно, всі справи, які розслідує СБУ, не представляє САП в суді, де знову ж таки конкурс, а ОГП", – зазначає Ярослав Юрчишин.

При цьому й питання неефективності НАБУ в сфері боротьби з корупцією є досить спірним – лише за 2023 рік Бюро порушило близько 300 справ та направило до суду 58 обвинувальних висновків. Безумовно, тут важливий результат, а не процес, але робота очевидна. У самому ж НАБУ зазначають, що для досягнення більш вагомих результатів їм потрібні дві речі – більша кількість працівників та створення незалежного центру судової експертизи.

Питання збільшення кількості працівників Бюро порушується вже досить довгий час. У відомстві говорять про те, що їм потрібно близько 300 осіб. Це означає, що більше співробітників має стати у САП та у ВАКС. Що ж до центру судової експертизи, він необхідний Бюро у тих випадках, коли детективи розслідують фінансові справи, пов'язані з економічною сферою. Коли йдеться про сотні транзакцій з різних банків, різні операції з рахунками, детектив звертається до експерта, який дає свою оцінку. Оскільки Бюро не має власного відомства, співробітники посилають документи на експертизу в інші правоохоронні органи і тут виникають свої ризики. У кращому разі експертизу можуть провести з великою затримкою, у найгіршому – інформація у справі "витече".

За твердженням джерел РБК-Україна, в Офісі не проти допомогти у наборі детективів, але центр судової експертизи створювати відмовляються. Обговорюючи це питання, політики обіцяють провести комплексну реформу та поєднати всі інститути експертизи в один. Поки що не зовсім зрозуміло, як це допоможе прискорити перебіг розслідувань, але у Бюро зазначають, що для підвищення ефективності роботи інститут їм потрібен вже тут і зараз.

Якщо ж йдеться про посилення жорстокості кари просто заради більш жорсткої кари, тут можна піти ще простішим шляхом і збільшити санкцію за найтяжчий корупційний злочин. Який сенс на час військового стану передавати частину справ у підслідність іншому органу, спровокувавши таким чином масштабний "спам" виробництв і безліч канцелярської роботи - питання, на яке поки немає відповіді.

"Зараз ця ініціатива абсолютно не враховує наслідків для справ, що вже розслідуються. Фактично потрібно буде перебудовувати всю систему органів. Це нищівний удар по тій реформі, яка, на думку наших партнерів, вдалася", – зазначив Артем Ситник.

***

Влада в Україні в різні періоди її історії намагалася взяти боротьбу з корупцією під свій контроль. Причина проста – виборче правосуддя допомагає вирішити безліч незручних питань як для себе, так і для своїх політичних соратників. Сьогоднішній політикум не є винятком. Можливо, для президента подібна ініціатива – це спосіб замкнути на собі питання, за яке він, на його думку, відповідає. Проте весь сенс створення антикорупційних інституцій був у тому, що представники влади не можуть бути кінцевою ланкою у їхній діяльності.