Мобілізація студентів: кого вона торкнеться і що кажуть експерти

В Україні хочуть переглянути питання щодо мобілізації студентів. У Верховній Раді підготували відповідний законопроєкт. Там стверджують, що велика кількість чоловіків вирішила здобути під час війни другу або третю вищу освіту, а це, на думку можновладців, викликає багато запитань до таких здобувачів освіти.

Чи означає це, що до армії мобілізовуватимуть студентів, та кого саме стосуватиметься зняття броні, з’ясовував сайт ТСН.ua.

Чому взялися за студентів

Про необхідність перегляду списку студентів, які мають відстрочку від мобілізації, говорять на найвищому рівні.

Олексій Данилов, секретар РНБО, заявив, що під час війни кількість чоловіків, які здобувають другу або третю освіту, різко зросла, тому Міністерство освіти України вирішуватиме, чи мають право чоловіки призовного віку вдруге або втретє здобувати вищу освіту.

"Міністерство освіти зараз буде розглядати це питання, проводитимуть аналіз, адже так сталося, що переважно чоловіки з певним життєвим досвідом – 40–50 років – вирішили здобувати другу-третю освіту. Кількість людей, які хочуть здобути освіту, збільшилася в рази", – заявив Данілов.

Кого саме хочуть позбавити броні

Федір Веніславський, член комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони й розвідки, заявив, що у Верховній Раді зареєстровано проєкт закону, за яким чоловіки, яким більше 30 років і вони здобувають другу освіту, більше не матимуть права на відстрочку від мобілізації. Нардеп уточнив, що таких в Україні лише цьогоріч є 60 тисяч осіб.

"Законопроєкт стосується виключно тих студентів, які після досягнення 30-річного віку здобувають другу, третю, четверту вищі освіти або, вже маючи вищу освіту, пішли здобувати середню професійну освіту. За даними Міністерства освіти та науки, станом на 2022 рік кількість здобувачів освіти віком понад 25 років і більше зросла на 60 тисяч, ніж це було до війни. Це – зловживання статусом студента для того, щоб отримати відстрочку від мобілізації", – пояснив сайту ТСН.ua Федір Веніславський.

Коли ухвалять законопроєкт

Він додає, що деякі вищі учбові заклади відкривали набір на денну форму навчання, даючи потенційним призовникам з уже наявною вищою освітою можливість вступати на навчання, аби отримати відстрочку від мобілізації.

Народний депутат зазначає, що наразі рано говорити про те, як будуть знімати відстрочку з таких "студентів".

"Про перспективи говорити зарано. Потрібно дочекатися, як відреагують колеги на цю законодавчу ініціативу, бо вона була доволі ситуативною. Тому давайте дочекаємося їхньої реакції і тоді будемо обговорювати", – зазначив Веніславський.

Військові стають аграріями

На наше запитання, чи означає ця законодавча ініціатива, що у нас труднощі з мобілізацією, що для цього потрібно перевіряти списки студентів, народний депутат сказав:

"Ні. Це означає, що у нас багато хитрих людей, які намагаються використати різні шпаринки для того, щоб уникнути мобілізації. Адже питання не в тому – труднощі з мобілізацією чи ні, а в тому, що має бути соціальна справедливість. Одні йдуть і воюють, а інші ховаються за студентським квитком та отримують уже п’яту вищу освіту. Щоб ви розуміли, після того, як я зареєстрував законопроєкт, до мене одразу надійшло декілька звернень на пошту з фактами, які наводять люди. Наприклад, пишуть про військових офіцерів, які здобули освіту у вищих військових навчальних закладах 2022 року, а зараз вони вступили на стаціонар, але вже до цивільних вищих учбових закладів. Держава витратила значні кошти на підготовку цього офіцера, а він тепер навчається в аграрному університеті для того, щоб не служити і не виконувати свій обов’язок, до якого його готували і він його свідомо обирав", – зазначає Федір Веніславський.

Що кажуть адвокати

За словам адвоката Олександра Заруцького, держава самостійно вирішує, в який момент і на яких підставах вона надає пільги або відстрочку від мобілізації студентам.

"Новий законопроєкт не порушує право на освіту, оскільки для тих, хто отримує першу вищу освіту, нічого не змінюється – у них залишається бронь. А щодо тих, хто здобуває другу чи третю вищу освіту, то я вважаю, що позбавляти їх такого права є не зовсім справедливо, особливо якщо людина розпочала навчання до війни або в рік, коли розпочалася війна. Адже люди отримують освіту не просто так і не тому, що хочуть уникнути мобілізації. Можливо, та освіта, яка у них вже є, не дозволяє їм достатньо заробляти. Вони не хочуть бути на утриманні у держави та отримувати кошти по безробіттю. Люди намагаються знайти шлях, щоб бути ефективними членами суспільства, і для цього пішли здобувати нову вищу освіту", – розповідає сайту ТСН.ua адвокат Олександр Заруцький.

Посилити військову підготовку

Експерт зазначає, що держава, навпаки, має підтримувати людей, які хочуть вчитися і здобувають другу або третю вищу освіту, бо ці громадяни доклали чимало зусиль, аби вступити до вищого навчального закладу і навчатися в умовах війни.

"Мені здається, що та кількість осіб, яка пішла здобувати другу вищу освіту, не є настільки критично великою, щоб стати опорою для фронту і яку конче потрібно мобілізувати. Як на мене, то людям треба дати можливість довчитися. А в закладах освіти для тих, хто отримує другу чи третю вищу освіту, можна створити додатково спеціальне військово-орієнтоване навчання та підготовку, яка, у своєму підсумку, буде об’ємнішою та повноціннішою, ніж те навчання, яке люди отримують під час мобілізації. І тоді станеться ситуація, за якої на момент закінчення свого навчання (якщо війна до того часу не закінчиться) людина буде більш підготовленою у військовому плані, ніж та, яку направили на підготовку під час мобілізації. Зрештою, така особа після свого вишу отримає певну військову профпідготовку. І в разі, якщо її мобілізують, буде вже майже повністю підготовленою, а отже, більш ефективною", – додає Олександр Заруцький.

Проблеми з обліком

Адвокат каже, що проблем з мобілізацією у нас немає, але є критична ситуація з обліком людей у військкоматах.

"Ці проблеми з’явилися ще до зміни військкоматів на ТЦК та СП, а точніше, десь у 2000-х роках, коли армію скорочували, а на керівних посадах залишалися ті, хто більше "тяжів" до росіян, і я не виключаю, що навіть виконував завдання тихенького знищення різних паперових даних, які потім не змогли поновити в електронному варіанті. Яскравий приклад – останні зміни в додатку "Дія". Тепер застосунок вимагає від користувача кожен місяць перереєстровуватися, надавши своє нове фото. Перепрошую, але отримання зображення від людини кожен місяць є надмірним і має ознаки стеження. Адже цілком достатньо зробити це один раз. Чому це робиться? Щоб мати максимальну, конкретну й чітку інформацію про людину. Маючи такі відомості, знаючи, де людина, її легше залучити до мобілізації. Іншого засобу у держави просто немає, бо вона не вела або втратила облік військовозобов’язаних, який був раніше", – розповідає адвокат.

Депутатам радять почати з себе

Звісно, що можливе зняття броні обурюватиме людей, які пішли вчитися. Адже вони не платили хабарів, не втекли за кордон, а залишилися в країні.

"Окрім того, українців обурює кількість дітей і родичів наших високопосадовців, які виїхали за кордон на початку війни чи вже під час бойових дій. Скільки б можновладці не розповідали нам про такі ініціативи зі студентами, вони мають спочатку розповісти, де перебувають їхні діти, і пояснити, чому вони уникають мобілізації. Очевидно, що захищати державу необхідно, але потрібно створити умови, за яких ви стовідсотково підготуєте людей перед відправленням на фронт. Має бути баланс, бо людина, яка навчається, вона не пішла шляхом купівлі сфальшованої довідки від ВЛК або "білого квитка", щоб перетнути кордон. Люди, які навчаються, не були задіяні в корупційних схемах, вони тут, в Україні, вони лише отримують освіту. Тому студенти, навіть якщо їх 60 тисяч, це не те джерело для мобілізації, до якого потрібно звертатися", – підсумовує Олександр Заруцький.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав, чому вступ до вишу дає відстрочку від мобілізації: адвокатка пояснила, чи є обмеження за віком та освітою.