Майже 70% українців не впевнені у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дослідження Stay Secure, проведене Wakefield Research на замовлення Visa.

Крім того, 73% українців найімовірніше не розпізнають "тривожних дзвіночків", які вказують, що вони зіткнулися зі злочинцями в мережі.

Також, згідно з дослідженням, кожен другий українець принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв, а 17% ставали жертвами обману неодноразово.

Основні висновки дослідження:

• Хибна впевненість посилює вразливість до обману. Респонденти, що вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю натиснуть на фальшиве посилання або повірять шахрайській пропозиції. Так, 54% "обізнаних" українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
• Споживачі занепокоєні вразливістю інших. 7 із 10 українців переймаються, що їхні друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а майже половина (46%) стурбовані, що близькі попадуться на шахрайський електронний лист із пропозицією безкоштовної подарункової картки чи продукту з інтернет-магазину. Також 68% респондентів непокояться, що жертвами онлайн-шахраїв можуть стати пенсіонери, тоді як у пильності дітей та підлітків не впевнена чверть опитаних.
• Що викликає підозру. Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних повідомлення такого змісту - в трійці найбільш підозрілих. Набагато менше занепокоєння викликають СМС про статус відправлення, що доставляється (лише 28% включили такі повідомлення до топ-3 тих, що змушують насторожитися), електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%) або прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%) - усім цим можуть скористатися шахраї.
• Не помітити "тривожні дзвіночки" легко. Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що листа надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії. Менше половини респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.