Як за добу "закінчився" 30-річний конфлікт Вірменії та Азербайджану

Докладніше про це - пише РБК-Україна.

Під час підготовки матеріалу використовувалися: публікації агентства "Новини Вірменія" , порталу news.am , азербайджанського видання Minval , Reuters, звернення прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та колонка аналітика Українського інституту майбутнього Ілії Куси для РБК-Україна.

Капітуляція на другий день

Напередодні Азербайджан поновив бойові дії у Нагірному Карабаху. Офіційний Баку оголосив їх антитерористичною операцією локального характеру, вимагав вивести вірменські війська та розпустити уряд невизнаної Нагірно-Карабахської республіки (НКР).

Азербайджанська армія застосувала ракетно-артилерійські удари, бойову авіацію та ударні БПЛА. Переважаючі сили прорвалися у кількох місцях, взяли під контроль висоти та стратегічні дорожні вузли.

Так звана "влада" НКР каже про важкі втрати. На цьому фоні сьогодні, 20 вересня, вони фактично капітулювали.

"У ситуації, що склалася, дії міжнародного співтовариства у напрямку припинення війни та врегулювання ситуації недостатні. Враховуючи все це, влада Республіки Арцах (вірменська назва НКР, - ред.) приймає пропозицію командування російського контингенту, який здійснює миротворчу місію, про припинення вогню", - йдеться в повідомленні.

Припинення вогню набуло чинності з 13:00 (12:00 за Києвом). По суті вся операція тривала менше 24 годин.

Інтенсивність обстрілів знизилася, але вони повністю не припинилися. Колишній держміністр НКР Артак Бегларян повідомив про артилерійську канонаду недалеко від Степанакерта і великі втрати вже після оголошеного часу.

Що каже Азербайджан

Міністерство оборони Азербайджану назвало умови зупинення бойових дій.

По-перше, війська Вірменії в Нагірному Карабаху та незаконні збройні формування повністю роззброюються, йдуть з бойових позицій та постів. Вірменські військові мають покинути ці території, а армію НКР буде розформовано.

По-друге, вірменські сили здають все озброєння та важку техніку. Реалізація всіх перелічених умов забезпечується у координації з російськими "миротворцями".

Як заявив начальник прес-служби Міноборони Азербайджану Анар Ейвазов, наразі створюються умови для добровільного відступу вірменських військ з території Карабахського району. Їх супроводжуватимуть азербайджанські військові. Удари по силах, що відступають, наноситися не будуть.

Адміністрація президента Ільхама Алієва анонсувала зустріч із представниками вірменських жителів Карабаху для обговорення реінтеграції на основі конституції та законів Азербайджану. Вона пройде 21 вересня у Євласі (місто в Азербайджані").

Що каже Росія

Зазначимо, напередодні секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян звинуватив Росію у невиконанні зобов'язань щодо захисту Нагірного Карабаху.

"Ми не приймаємо такі закиди на свою адресу, тим більше після офіційного рішення вірменської сторони про визнання Карабаха частиною Азербайджану. Де-юре зараз йдеться про дії Азербайджанської Республіки у себе на території. Тому подібні звинувачення на нашу адресу абсолютно безпідставні", - відповів прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Наразі очікується телефонна розмова Володимира Путіна з вірменським прем'єром Ніколом Пашиняном. З азербайджанською стороною продовжуються контакти на "робочому рівні", за потреби буде організована розмова з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, додав Пєсков.

Міністерство оборони РФ, у свою чергу, підтверджує домовленість про припинення вогню. У заяві йдеться, що до угоди дійшли за посередництва командування "миротворчим контингентом".

Тим часом, глава комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що саме Пашинян "провів головну роботу з визнання Карабаха територією Азербайджану".

Сам Путін також прокоментував події у Карабаху.

"Наші миротворці дуже активно працюють з усіма сторонами, залученими до цього конфлікту, роблять все, щоб захистити мирне населення. Ми у постійному контакті з владою в Єревані та Баку, сподіваємося, що зможемо домогтися деескалації та переведення проблеми у мирне русло", - зазначив він.

Що каже Вірменія

Зазначимо, ще вчора вірменський прем'єр Нікол Пашинян заявив про те, що вірменської армії в Нагірному Карабаху нібито немає, тому Єреван не братиме участі у воєнних діях.

Сьогодні МЗС Вірменії заявило, що вірмени Карабаха теоретично можуть жити під керівництвом Азербайджану, але діалог має бути налагоджений. А прем'єр виступив із посланням.

За його словами, Єреван не брав участі в переговорах між Баку і Степанакертом і приймає до відома нинішнє рішення. Вірменських військ не було у Нагірному Карабаху з 2021 року.

"Згадка Вірменії в тексті (договору про припинення вогню, - ред.), не пов'язаному з Вірменією, виправдовує мої вчорашні висловлювання про те, що однією з цілей нападу на Нагірний Карабах було втягування Вірменії в бойові дії. Якби було можливо втягнути Вірменію, то глибинною метою цього мали стати незалежність і суверенітет Вірменії", - зазначив Пашинян.

Він також сподівається на те, що російські "миротворці" захистять цивільних.

"Якщо миротворці зробили таку пропозицію, це означає, що вони повністю і без винятків беруть повністю зобов'язання забезпечити безпеку вірмен Нагірного Карбаху", - наголосив прем'єр.

Але занепокоєний тим, що бойові дії не припинилися остаточно.

"Остання інформація, яка дійшла до мене, свідчить, що інтенсивність боїв значно знизилася. Сподіваємося, що військова ескалація не продовжиться, тому що в таких умовах стабільність і припинення бойових дій дуже важливі", - додав Пашинян.

Війна за 24 години: основні моменти

Перед операцією азербайджанська сторона звинуватила Збройні сили Вірменії в обстрілі своїх позицій у Нагірному Карабаху. Формальним приводом став підрив машин агентства автомобільних доріг та внутрішніх військ на дорозі Ахмедбейлі-Фізулі-Шуша. В результаті, за даними Баку, загинули військові та цивільні.

Міністерство закордонних справ назвало силові заходи реакцією на військові провокації та теракти з боку Вірменії. Азербайджанська влада заявила, що невизнана НКР має саморозпуститися, а незаконні формування здати всю зброю.

Основні бої розгорнулися на сході регіону, азербайджанські війська рухалися у бік міст Мартуні і Аскеран. У боях загинув мер Мартуні - другого за чисельністю міста після Степанакерта.

Повідомлялося про артилерійські удари по Степанакерту (столиця НКР), у місті звучала сирена та відзначалися перебої зі зв'язком. У мережі з'явилися кадри знищення зенітно-ракетного комплексу "Тор" та комплексу радіоелектронної боротьби, а також зруйнованого житлового будинку.

Офіційний Баку заявляв про удари високоточною зброєю по військових об'єктах вірменських підрозділів. Але при цьому закликав мирних жителів евакуюватись через Лачинський коридор.

Вірменська сторона спочатку казала про те, що Азербайджан нібито поширював дезінформацію. Однак прем'єр Нікол Пашинян скликав термінове засідання Ради безпеки. За підсумками він заявив про прорив лінії зіткнення в Нагірному Карабаху та про те, що азербайджанські війська взяли під контроль кілька населених пунктів.

За словами начальника прес-служби Міноборони Азербайджану Анара Ейвазова, армія зайняла понад 90 бойових та стратегічно позицій Збройних сил Вірменії.

Військові втрати сторін невідомі. Як заявив колишній "держміністр" НКР Рубен Варданян, у Нагірному Карабаху загинули близько 100 людей і сотні отримали поранення.

Передумови - у підсумках другої Карабахської війни

Попередня, друга Карабахська війна, спалахнула восени 2020 року і тривала 44 дні. Протягом вересня-жовтня азербайджанські війська зайняли місто Джебраїл та селище Гадрут, після чого обвалився вірменський фронт. Внаслідок цього Баку взяв під контроль значні території.

Згідно із тристоронньою заявою про припинення вогню від 9 листопада 2020 року, йому також відійшли Агдамський, Кельбаджарський та Лачинський райони. На лінію зіткнення зайшов російський контингент. Термін перебування визначався 5 роками з можливістю продовження. Паралельно Вірменія зобов'язалася повністю вивести війська з Нагірного Карабаху.

На карті нижче територіальні успіхи Азербайджану позначені зеленим кольором. Жовтим - райони, що залишилися під НКР.

Аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса називає нинішній виток ескалації очікуваним.

"Статус-кво, що сформувався після 44-денної війни 2020 року, не влаштовував ані Азербайджан, ані Вірменію, ані меншою мірою Туреччину", - пише він у колонці для РБК-Україна.

Зокрема, Ільхам Алієв не отримав повноцінної перемоги, яка б поставила крапку в питанні Карабаха і вписала його ім'я в історію. Контроль над Нагірним Карабахом йому потрібен у тому числі, щоб пробити транспортні коридори та отримати новий транзитний функціонал між Сходом та Заходом, Півднем та Північчю.

Куса зазначає, що для Вірменії ця війна стала краш-тестом пострадянської політичної системи, основи якої давно перестали обслуговувати інтереси вірменського суспільства.

Як тільки Карабах відійде під владу Азербайджану, вона зможе почуватися вільніше на світовій арені та віддалитися від Росії, яка зберігала контроль над Єреваном завдяки "карабахському гачку", вважає аналітик.