Політичне розставання: чому Вірменія виходить з "орбіти впливу" Кремля

Російський диктатор Володимир Путін втратив вплив на внутрішню політику Вірменії. Кремль не може гарантувати безпеку Єревану.

Про вірменсько-російську кризу читайте у матеріалі ТСН.ua.

Прем'єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що боїться, що Вірменія може опинитись посередині між Росією та Заходом.

"Західні країни або експерти кваліфікують Вірменію як проросійську країну. З іншого боку, багато кіл у Росії вважають Вірменію або її уряд прозахідними", – сказав він.

Залежність Вірменії від РФ – стратегічна помилка

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян назвав "стратегічною помилкою" залежність Вірменії від Росії, зокрема, в архітектурі безпеки.

Тоді очільник вірменського уряду наголосив, що російські так звані миротворчі сили не виконують свою місію за тристоронньою заявою від 9 листопада 2020 року, і Лачинський коридор у Карабаху не перебуває під контролем.

"Архітектура безпеки Вірменії на 99,999% була пов'язана з Росією, зокрема у сфері придбання зброї та боєприпасів. Але сьогодні, коли росія потребує зброї та боєприпасів, зрозуміло, що навіть якби вона захотіла, РФ не змогла б забезпечити потреби Вірменії у сфері безпеки", — сказав Пашинян.

Можливості Росії змінилися

Вже у вересні 2023 року Нікол Пашинян зробив гучну заяву – Вірменія більше не може покладатися на Москву.

"Внаслідок подій в Україні можливості Росії змінилися", - сказав він.

За словами вірменського прем'єра, Москва прагне уникнути віддалення Азербайджану та Туреччини, які набули стратегічного значення для Кремля від початку повномасштабного вторгнення до України.

Заяві прем’єра Вірменії передувало те, що МЗС Росії викликало посла Вірменії в Москві Вагаршака Арутюняна для висловлення протесту з приводу "низки недружніх кроків", зроблених Єреваном. Нібито це стало однією ознакою напруженості між двома країнами.

Крім того, РФ не подобається, що "в офіційних колах та політичній еліті" Вірменії висловлюють "сумніви в доцільності союзницьких зв'язків у рамках Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) та з Росією на двосторонній основі".

Вірменія заявила, що Росія не може надати зброю, яку вона традиційно постачала, тому що вона потрібна для війни проти України, і тому Єреван звернувся до Індії.

"Недоцільні" військові навчання ОДКБ

На початку 2023 року Вірменія відмовилась приймати навчання Організації Договору про колективну безпеку, заплановане на 2023 рік.

"Міністр оборони Вірменії поінформував Об'єднаний штаб ОДКБ про те, що у нинішній ситуації вважаємо недоцільним проведення навчань ОДКБ на території Вірменії. Принаймні цього року такі навчання у Вірменії не відбудуться", - заявив тоді Пашинян.

Спільні навчання США та Вірменії

11-20 вересня на території Вірменії пройшли спільні навчання підрозділів вірменської армії та збройних сил США. Мета таких навчань – підготовка військ до участі в міжнародних миротворчих місіях.

У Кремлі заявили, що "такі новини викликають занепокоєння, особливо в нинішній ситуації".

Криза у Карабаху

19 вересня 2023 року Азербайджан почав у Карабаху "антитерористичні заходи". Вранці там було здійснено підрив двох вибухових пристроїв, азербайджанська сторона заявила, що вірменські війська почали обстріл з артилерії по позиціях Збройних сил Азербайджану.

А вже 20 вересня "влада" невизнаної "Нагірно-Карабахської республіки" заявила, що припиняє вогонь і складає зброю.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в результаті успішної операції в Карабаху його країна відновила свою територіальну цілісність та про закінчення "антитерористичних заходів".

А прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван не брав участі у підготовці домовленостей між Баку та "владою" невизнаної республіки.

На думку грузинського політичного аналітика Гела Васадзе, у Вірменії є всі шанси вибудовувати свою систему безпеки.

Однак російський вплив залишиться ще довго у південному Кавказі і ще довго його "доведеться вичавлювати".

Вірменію закликають вийти з ОДКБ

Низка громадських і політичних сил закликають владу Вірменії негайно розпочати процес виходу з ОДКБ, ЄАЕС (Євразійський економічний союз), СНД та подати заявку на членство в Євросоюзі.

Під час свого виступу вони засудили "загрози незалежності й територіальній цілісності Вірменії з боку Росії та Азербайджану". Також вони закликали вірменських політиків негайно та радикально переглянути відносини з РФ.

Кремль знайшов "винних" у впливі на Вірменію

Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, мовляв, Вашингтон і Брюссель впливають на Вірменію, аби Єреван ухвалив рішення про вихід із Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).

З її слів, Москва бачать, "з якою деструктивною фанатичністю американці обробляють Єреван". Захарова цинічно звинуватила західні країни в тому, що вони у гонитві за цими цілями забули про цінності і права людини.

Вірменія ратифікувала Римський статут

Ще одним джерелом напруженості у дипломатичних відносинах Єревана та Москви стало те, що Вірменія повністю приєдналася до Міжнародного кримінального суду (МКС), оскільки вона хоче висунути звинувачення у військових злочинах проти Азербайджану.

У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента-диктатора Володимира Путіна за звинуваченнями у військових злочинах – незаконній депортації дітей з України.

3 жовня 2023 року парламент Вірменії ратифікував Римський статут, який зобов'язує виконувати рішення Міжнародного кримінального суду щодо арешту Путіна, якщо він в'їде на територію країни.

У Кремлі рішення парламенту Вірменії ратифікувати Римський статут назвали "надзвичайно ворожим" щодо Росії.

"Вірменія чудово знає, що ми не є учасниками (Римського статуту - ред.), і Вірменія чудово знає рішення, яке важко укладається (МКС про видачу ордера на арешт Путіна - ред.), прийняте на підставі цього статуту. Ми знаємо, що в Єревані про це добре відомо. Це не те, що ми вітаємо", - заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.

Він також додав, що Путіну не хотілося "відмовлятися від поїздок до Вірменії" через ухвалене рішення парламенту країни.

Тож Вірменія почала будувати відносини з новими міжнародними партнерами, оскільки зрозуміла, що Кремль не може гарантувати їй безпеку. Експерти зазначають, що публічний конфлікт між Росією та Вірменією поглиблює сумніви щодо здатності Москви утримувати та поширювати владу на частини колишнього Радянського Союзу.