Працюють лише 5 мільйонів: хто утримує в Україні пенсіонерів, дітей та пільговиків і чому після війни ми збідніємо

Україна продовжує виживати в умовах війни. Поки на сході та півдні тривають бойові дії тилові регіони намагаються працювати в умовах війни та розвивати економіку. Робити це непросто, адже з початком війни демографічна криза в країні загострилася - частина економічно активного населення України виїхала за кордон, рятуючись від війни, а частина пішла до лав ЗСУ.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, як змінилися податкові відрахування до бюджету від початку війни і як це пов'язано із виїздом людей за кордон.

Працює лише 5 мільйонів українців

Експерти зазначають, що податкові надходження до бюджету не зменшилися через війну, а навпаки зросли. Хоча визнають, з демографією в країні ситуація критична.

"За моїми підрахунками, в Україні зараз мешкає приблизно 25 мільйонів осіб. З них 10 мільйонів – пенсіонери, а 5 мільйонів – діти. Економічно активне ядро українців можна оцінити в 10 мільйонів. Якщо відняти безробітних та інвалідів, то реальних штатних працівників у нас буде не більше 5 мільйонів. Тобто на одного штатного працівника, який сплачує податки, припадає утримання 2 пенсіонерів, однієї дитини та одного пільговика", – розповідає сайту ТСН.ua Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик.

Експерт додає, що зараз економічна ситуація в Україні більш-менш стабільна і податкові надходження, незважаючи на війну, навіть зростають.

Війна вирівнює дисбаланс

За словами Олексія Куща, така суперечність полягає у тому, що станом на зараз у нас основні платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ) - це фактично державний та бюджетний сектор, в який входить і сектор оборони.

"Точної цифри зараз ніхто вам не скаже, але якщо підсумувати ЗСУ, поліцію, силові структури, чиновників, співробітників державних підприємств та інших, то до 2 мільйонів людей фактично отримують заробітну плату за рахунок держави. Тобто сектор оборони дав особливий імпульс з нарахування ПДФО. Ми маємо навіть профіцит місцевих бюджетів за рахунок цього. Надходження від ЄСВ теж перебувають на досить високому рівні. Тому поки що, як би це парадоксально не звучало, війна певним чином вирівнює цей дисбаланс за рахунок надвисоких витрат держави. А вони в свою чергу формуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги на рівні 40 мільярдів доларів на рік", – розповідає сайту ТСН.ua Олексій Кущ.

Коли очікувати на падіння податкових надходжень

Економіст підкреслює, що такий дисбаланс обов’язково вилізе нам боком після закінчення війни. Адже тоді буде суттєво скорочена міжнародна фінансова підтримка.

Олексій Кущ зазначає, що після закінчення війни ніхто нам не буде давати на рік по 40 мільярдів доларів, а сектор оборони буде скорочено.

"Тобто мільйонну армію ми не будемо утримувати після війни. Та й платити по 100 тисяч гривень зарплати військовим теж ніхто не буде. Тому пройде демобілізація, відповідно, відбудеться скорочення зарплат. Можливо, навіть зменшиться розмір заробітної плати в тилу. Зараз вона становить 25-30 тисяч гривень. Це спричинить одразу величезний мінус доходів, в тому числі, до місцевих бюджетів, надходжень до Пенсійного фонду. Тому ми одразу відчуємо цей мінус, який зараз поки що нівелюється надвисокими державними витратами. Бо після війни державні витрати скоротяться, зменшиться міжнародна фінансова підтримка, відповідно всі податкові надходження теж автоматично впадуть", – пояснює Олексій Кущ.

Післявоєнний досвід

Щоб цього не сталося, потрібно аби країна була готова перейти з військових рейок на мирні, а головне - щоб українці, які виїхали за кордон, поверталися додому для відновлення економіки.

"Більшість думає, що війна це завжди падіння економіки, але це не завжди так. Якщо подивитися на досвід інших країн, то стає зрозуміло, що ті країни, які перемогли – економічно зростали під час війни. Після Другої світової війни той же Радянський Союз вийшов майже у нуль після величезного падіння ВВП на початку війни. А США та Велика Британія зростали під час війни, але після її закінчення економічна криза у цих країнах посилилась за рахунок того, що впали витрати військового часу. Тому нам дійсно потрібно готуватися до цієї ситуації, повертати людей. Але ж знову таки – люди просто так не повернуться. Нам потрібно вирішувати безпековий фактор, але навіть він не поверне усіх українців", – зазначає економіст.

Хто такі українці за кордоном?

Олексій Кущ каже, що українців, які зараз перебувають за кордоном, можна розділити на три умовних групи.

Перші – умовно кажучи патерналісти – люди, які отримують якісь соціальні виплати, у яких маленькі діти на руках. Вони будуть порівнювати соціальну допомогу, яка виплачується у Європ,і і ту, яка є в Україні.

Другі – професіонали. Вони будуть порівнювати рівень заробітних плат в Україні та Європі. Навіть не сам їхній розмір, а чистий дохід, який залишається у людини після споживчих витрат за місяць. Тобто скільки у сухому залишку залишається на руках з отриманої зарплати.

Треті – підприємці. Вони будуть порівнювати умови ведення бізнесу, доступність кредитів, рівня прибутків та іншого. Якщо в Україні буде облікова ставка така, як зараз, і кредити будуть видаватися під 30-40%, а в Європі їх можна взяти під 5%, то звичайно такі люди будуть думати, де їм краще залишитися.

Потрібна "українська Алія"

Олексій Кущ підкреслює, що також буде дуже важливою позитивна довгострокова перспектива проживання людей у тій чи тій країні. Це передусім стосується інституційних речей. Люди будуть дивитися на рівень освіти, медицини, пенсійної системи. Наприклад, де можна, працюючи 20 років, накопичити собі на пристойну пенсію – в Європі чи в Україні. Такі речі будуть відігравати ключову роль у виборі – повертатися чи ні.

"В Україні потрібно започатковувати свою "українську Алію". Це щось схоже на програму репатріації в Ізраїлі, коли вони повертали євреїв на Батьківщину. Алія перекладається як "сходження на гору". Тому нам потрібна своя Алія, але вона можлива лише у випадку ефективної економічної моделі розвитку. Зараз ми перебуваємо в такому собі "зачарованому колі". Для динамічного розвитку – потрібні люди. А для того, щоб залучити людей, потрібен динамічний розвиток. Як вирішити цю дилему, потрібно думати. Але поки що у нас навіть у нарисах немає цього ефективного плану розвитку, маємо лише "економічне фентезі", – підсумовує Олексій Кущ.

Що відчувають підприємці в реальності

Підприємці вже повідомляють про відновлення перевірок, з якими на підприємства почали приходити представники різних відомств, чого не було від початку війни.

"До нашої компанії завітали у п’ятницю двоє перевіряючих – пожежник та трудовий інспектор. Їм тільки відкрили доступ і вони вже пішли "заробляти гроші". І це під час війни, коли чисельність населення в країні зменшилася на 10-12 мільйонів, а кількість чиновників залишилася незмінною", – розповідає сайту ТСН.ua Павло Себастьянович, експерт із податків, підприємець.

Експерт зазначає, що податковий тиск присутній навіть під час війни. А він, відповідно, зменшує кількість малих підприємств в Україні.

"Якщо раніше ми мали 300 тисяч платників ПДВ, то зараз - 85 тисяч. Тобто майже в чотири рази стало менше підприємств. Великі платники податків тримаються на плаву. Це виробники тютюну, алкогольних напоїв, великі імпортери, виробники електрики, енергетики, державні корпорації, банки. Вони формують офіс великих платників податків. Завдяки їм бюджет отримує 90% податкових надходжень. А невеличкі компанії зникають, вони не можуть витримати існуючий податковий тиск", – розповідає Павло Себастьянович.

Кількість ФОПів значно зменшилась

Експерт додає, що податкові надходження від невеличких підприємств постійно зменшується під час війни.

"Нещодавно отримав відповідь на запит з податкової служби. Якщо Данило Гетманцев (голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики) стверджує, що у нас 2 мільйони ФОПів, які працюють і сплачують податки, то у податковій службі інформують, що наразі по спрощеній системі оподаткування в Україні діють лише 850 тисяч підприємств – це ФОПи та ТОВки, які працюють на єдиному податку", – зазначає експерт.

Надмірна звітність і коктейлі

Він розповідає історію, яка трапилася в одному з барів, де бармен, готуючи коктейль, не додав до касового апарату номер акцизної марки пляшки напою, з якого робив коктейль. І відповідно власник бару отримав штраф під час перевірки.

"Уявіть собі, як стало "весело" працювати бармену, якому потрібно вносити до касового апарату усі складові коктейлю. Як на мене, то це якесь безглуздя. Звісно, що підприємці не хочуть брати на себе зайву звітність, а на людей намагаються навішати використання касових апаратів", – розповідає експерт.

За словами фахівця, у всьому світі для якогось мінімального доходу, який отримує людина, немає жодної реєстрації чи податків.

"Якщо людина вирощує картоплю на городі і продає її сусідам. Або перукар, який працює у себе вдома і по 8 годин стоїть на ногах, кур’єр, який цілий день крутить педалі та розвозить замовлення. Які тут можуть бути податки чи касові апарати? За таких умов підприємці будуть все більше йти у тінь, щоб ніяким чином з державою не перетинатися", – розповідає Павло Себастьянович.

Умов для повернення поки немає

Експерт переконаний, щоб у людей з’явилося бажання після закінчення війни повертатися додому з інших країн, потрібно створити для них відповідні умови.

"Звичайно, що люди хочуть додому, але з економічної точки зору та привабливості ніхто поки повертатися не буде, знаючи, які "сюрпризи" на них чекають. Поки влада нічого не робить, щоб хтось повертався. Вже точаться розмови, що нам потрібні мільйони трудових мігрантів. Мовляв, вони будуть працювати, а з їх податків вистачить коштів на все, ще й на пенсіонерів. Для мене це дивна позиція, бо навіть для трудових мігрантів, яким ніхто не забороняв приїжджати до України, потрібно створювати умови", – підсумовує Павло Себастьянович.

Що кажуть у Мінфіні

Ми поцікавилися у Міністерстві фінансів України, як саме змінилися податкові надходження в Україні під час війни.

"За січень-вересень 2023 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 1 274,9 млрд грн, що на 180,1 млрд грн або на 16,5% більше, ніж за відповідний період 2022 року", – повідомили сайту ТСН.ua у пресслужбі Міністерства фінансів України.

Водночас до відповідного періоду минулого року податкові надходження збільшилися на 10,4 млрд грн або на 1,9%, а митні надходження збільшилися на 53,6%, або на 99,3 млрд гривень.

Грантів від міжнародних партнерів до загального фонду державного бюджету  за січень-вересень 2023 року надійшло у обсязі 363,0 млрд грн, що на 42,5 млрд грн або на 13,2% більше, ніж за відповідний період 2022 року.

"Основні причини збільшення податкових надходжень у 2022 році порівняно з 2021 роком полягають у тимчасовій зупинці відшкодування ПДВ у перші місяці повномасштабного вторгнення, збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб, який сплачують військові, через збільшення чисельності Збройних Сил України та обсягів їх грошового забезпечення", – роз’яснюють у Мінфіні.

У відомстві додають, що при цьому надходження окремих податків, таких як податок на прибуток підприємств, впали, що пояснюється військовими діями, в тому числі, у промислово розвинутих регіонах.

Яких змін варто очікувати?

Щодо можливих податкових змін у пресслужбі Міністерства фінансів України зауважують, що відповідно до домовленостей уряду України з МВФ, які закріплені у Меморандумі про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ від 24 березня 2023 року, триває робота над Національною стратегією доходів.

Мінфіну доручено розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект Національної стратегії доходів на 2024 –2030 роки, відповідно до таких основних принципів:

• забезпечення досягнення у період після припинення чи скасування воєнного стану принципу справедливості через використання розподільчої ролі податків;
• забезпечення цілісності податкової бази та її поступового розширення у період після припинення чи скасування воєнного стану;
• максимального наближення податкового та митного законодавства до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях;
• забезпечення дотримання в органах контролю принципу доброчесності через удосконалення процедур податкового та митного адміністрування;
• недопущення проведення податкових амністій та запровадження економічно необґрунтованих податкових пільг, які у подальшому не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання та розширення податкової бази.

"Очікується, що робота над підготовкою Національної стратегії доходів буде завершена до кінця 2023 року. Подальші зміни податкового законодавства будуть здійснюватися відповідно до заходів, визначених Національною стратегією доходів", – підсумовують у Міністерстві фінансів України.