Що буде із заочкою та НМТ? Головне про реформу системи освіти в Україні

Докладніше про особливості вступної кампанії 2024 та освітню реформу – пише РБК-Україна.

При підготовці використовувалися наступні джерела: інформація порталу Міністерства освіти і науки України, дані Українського центру оцінювання якості освіти, публікації пресслужби Комітету з питань освіти, науки та інновацій, сайт Освіта.ua, тексти законопроєктів №10092 та № 10177.

Заочка залишається?

8 листопада парламент ухвалив законопроєкт №10092 щодо особливостей вступної кампанії 2024. Напередодні документ широко обговорювали, адже в тексті пропонувалося ліквідувати заочну та вечірню форми здобуття освіти у вишах з наступного року. До того ж в Мінцифри анонсували запровадження дистанційної форми навчання замість заочної.

Однак перед голосуванням Комітет ВР з питань освіти прибрав вищезазначені норми із проєкту закону. Таким чином, у 2024 році абітурієнти зможуть вступати до закладів освіти України на здобуття ступеня магістра чи бакалавра за трьома формами освіти – денною, заочною та вечірньою.

Проте варто зазначити, норма щодо скасування заочки міститься ще в одному проєкті закону №10177 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті". Він був затверджений Кабміном 20 жовтня.

В уряді пояснюють необхідність змін тим, що через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну.

"Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишились із часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми. Звертаємо увагу, що в європейському просторі заочної форми взагалі немає", – йдеться в рішенні Кабміну.

Наразі законопроєкт уряду надано на ознайомлення ВР.

Кількість предметів НМТ збільшили

У 2024 році українські випускники знов складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ) – комп'ютерний онлайн-тест, який з початку війни замінив ЗНО.

Однак кількість предметів, по яких проводитимуть тестування, збільшили до 4-х. Також збільшена кількість обов'язкових предметів.

На НМТ 2024 будуть обов'язковими такі 3 предмети:

• українська мова;
• математика;
• історія України (додали).

4-й предмет можна буде вибрати з такого переліку:

• українська література;
• англійська мова;
• іспанська мова;
• німецька мова;
• французька мова;
• біологія;
• географія;
• фізика;
• хімія.

Як пояснили в МОН, історію України додали до переліку обов'язкових, адже цей предмет найчастіше обирали протягом останніх років та його результати можна використати для вступу на спеціальності різних направленостей – як гуманітарних, так і технічних.

Особливості НМТ та вступу 2024

На складання кожного предмета тесту в учня буде 60 хвилин. Весь час розділять на два блоки по 120 хвилин кожний – по 2 предмети з перервою між ними.

У МОН зазначають, що така модель НМТ враховуватиме безпекову ситуацію. Адже учасникам, яким потрібно подолати значну відстань до пункту тестування, потрібно буде лише один раз з'явитися до екзаменаційного центру. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

При цьому пробного НМТ у 2024 році не буде. Український центр оцінювання якості освіти проінформує учасників про специфіку тестування, а також оприлюднить демонстраційні варіанти тестів.

Конкурсний відбір до вишів будуть проводити за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року або вступних тестів НМТ 2022-2024 років.

Припиняється набір молодших бакалаврів

Від 2024 року не проводитиметься набір вступників для здобуття ступеня освіти молодшого бакалавра (норма ухваленого законопроєкту №10092).

Рішення ухвалили для оптимізації структури набору вступників та розвитку міждисциплінарних освітніх програм. Планується, що відсутність набору молодших бакалаврів сприятиме модернізації мережі закладів вищої освіти.

Зазначимо, молодший бакалавр – ступінь передвищої освіти, що підтверджує здатність особи виконувати спеціалізовані завдання у певній галузі професійної діяльності.

Його можна отримати переважно у фахових коледжах, а також у закладах професійно-технічної освіти та вищої освіти, якщо вони мають відповідну ліцензію на підготовку. Ступінь молодшого бакалавра було затверджено в червні 2019 року.

ДПА скасовано

У 2024 році не буде проводитись Державна підсумкова атестація (ДПА) для випускників усіх ступенів середньої освіти.

Учні та учениці 4-х, 9-х і 11-х класів не складатимуть ДПА. При цьому НМТ буде обов'язковим тільки для абітурієнтів.

Тобто якщо 11-класник не планує вступати до закладу вищої освіти, йому не потрібно буде складати Держатестацію та Національний мультипредметний тест.

Наступного року відбудеться пілотування інструменту ДПА після 4-го класу серед обмеженої кількості учнів. Проте в МОН наголошують, що атестація в 4-му класі не впливає на подальше навчання, а потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.

Що відомо про реформу освітнього процесу

Уряд має намір внести суттєві зміни в систему вищої освіти України. Напрацювання щодо освітньої реформи було викладено в згаданому вище законопроєкті №10177, що знаходиться на розгляді парламенту.

Окрім переходу на дистанційне навчання з заочної та вечірньої, або навіть денної форм пропонується:

Можливість регулювати терміни навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість 4-х. Або здобути ступінь за довший термін – за 6 років.

Можливість обирати конкретну спеціальність. Студенти зможуть обирати спеціальність після року навчання, а не перед вступом.

Фіксована кількість занять в аудиторії. Визначена обов'язкова кількість практичних занять та лекцій в аудиторії. Раніше цей показник не регулювався і студенти деяких вишів були вимушені опрацьовувати дисципліни майже самостійно.

Курси на вибір. Стане менше вибіркових курсів для регульованих спеціальностей та свобода дій для нерегульованих. Студенти зможуть обирати більше курсів – від 25 до 50%.

В Уряді наголосили, що ці реформи мають на меті оптимізувати українську вищу освіту до європейських стандартів та забезпечити більшу свободу дій для студентів.

Нагадаємо, українські студенти можуть повернути частину коштів, які заплатили за навчання за контрактом.