“Нікчемна пародія на демократію”: аналітики The Telegraph про те, як Захід може дестабілізувати режим Путіна

Поки американці бояться хаосу виборчого сезону наступного року, а Україна взагалі відкладає свої президентські вибори, Володимир Путін планує прослизнути до переобрання в березні 2024 року через процес, який не буде ані вільним, ані справедливим. Безумовно, Конституція України забороняє проводити вибори у воєнний час, але відтермінування також було мотивоване страхом перед російським втручанням. Пише ТСН. 

Настав час дати Путіну відчути смак його власних ліків. Немає жодної причини, чому Захід повинен дозволити йому просто отримати ще одну перемогу в сумній пародії на демократію, в якій він головує. Оскільки Захід однаково звинувачують у втручанні, він може скористатися можливістю дестабілізувати режим.

Про це йдеться в матеріалі The Telegraph.

Як може допомогти невдоволення росіян

Під час Холодної війни США підривали Радянський Союз за допомогою операцій впливу, використовуючи м'яку силу, як-от джазова музика, рок-н-рол і сучасне мистецтво. Зі зростанням націоналізму в Росії це більше не спрацює. Натомість Захід повинен грати на націоналістичних настроях Росії. Нагадувати росіянам, що саме Путін вкрав велич Росії і зробив країну парією в міжнародній політиці.

Навіть для автократів вибори пов'язані з небезпекою: вони вимагають від широких верств суспільства згоди з процесом, який більшість у глибині душі вважає шахрайським. Як такі, вони також надають можливість пробити фасад і спровокувати заворушення. У Росії є групи населення, які незадоволені веденням війни — матері солдатів, представники етнічних груп, непропорційно охоплених черговими хвилями мобілізації, або ті, хто побоюється повернення з фронту помилуваних злочинців, — і їхнє невдоволення може бути посилене.

Етнічне розмаїття Росії відкриває ще одну можливість. Будь-які сепаратистські рухи всередині країни викликають спогади про розпад 1990-х років. Уявлення про те, що Захід або прагне зміни режиму, або хоче завдати Росії стратегічної поразки” і “розчленувати” Росію за “югославським сценарієм”, є центральним у розумінні Путіним світової політики.

Чи можуть повстати жителі РФ

Сергій Наришкін, голова Служби зовнішньої розвідки Росії, заявив, що Захід підтримує “сепаратистські терористичні структури, які закликають до підриву державного ладу Росії та порушення її територіальної цілісності”. Настав час Вашингтону зробити так, щоб етнічні меншини в Татарстані й Дагестані дали Москві зрозуміти, як вони насправді ставляться до свого місця в цій сучасній російській імперії.

Невідомо, чи повстануть росіяни масово проти Путіна і коли саме. 2010 року Арабська весна не була спровокована жодними високими політичними цілями. Проте для Заходу цілком розумно виявляти і поглиблювати проблеми всередині Росії, щоб утримати режим на ногах, змушуючи його інвестувати час, енергію і ресурси в оборону, а не дозволяти йому безконтрольно блукати в наших власних політичних системах.

Які інструменти є в руках України та Заходу

Навіть якщо росіяни збережуть базовий рівень лояльності до свого правителя, як це було в минулому, налаштування їх проти еліт може бути достатнім, щоб викликати заворушення, які не дадуть Путіну спокою і, можливо, навіть спричинять ширший каскад, спрямований проти режиму.

Війна в Україні не досягне мирного, стабільного завершення доти, доки Росія не відмовиться від своїх максималістських військових цілей, що є малоймовірним за нинішнього режиму. Хоча ні українці, ні Захід не мають засобів для зміни режиму в Москві військовим шляхом, у них є широкий набір інструментів для підриву основ його легітимності, особливо коли відкриваються вікна можливостей, як-от автократичні фальшиві вибори.

Зрештою, автократії схожі на мармур: твердий, але крихкий і пористий. Немає жодної причини, чому б Україні та Заходу не використати це на свою користь.

Інформація про авторів: Івана Страднер — наукова співробітниця Фонду захисту демократій. Далібор Рохац — старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва.