Допомога союзників Україні впала до найнижчого рівня із січня 2022 року

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на останній звіт Кільського інституту світової економіки, експерти якого ведуть базу даних Ukraine Support Tracker.

"Наші цифри підтверджують враження про більш нерішуче ставлення донорів останніми місяцями. Україна все більше залежить від кількох основних донорів, які продовжують надавати суттєву підтримку, таких як Німеччина, США чи країни Північної Європи", - сказав Крістоф Требеш, директор дослідницького центру Кільського інституту.

За його словами, враховуючи невизначеність щодо подальшої допомоги США, Україна може лише сподіватися, що ЄС нарешті ухвалить давно оголошений пакет підтримки на суму 50 млрд євро. "Подальша затримка явно зміцнить позиції Путіна", - додав він.

Як зазначається у звіті, запропонований новий пакет допомоги США було відкладено, а затвердження проекту ЄС щодо України зупинилося. Основною групою активних донорів, що залишилася, є окремі європейські країни, такі як Хорватія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція і Швейцарія, а також країни НАТО, такі як Канада і Великобританія.

Україна також може розраховувати на великі раніше обіцяні багаторічні програми, на які тепер припадає більшість фактично доставленої допомоги. Наприклад, Данія, Німеччина та Норвегія надали військову допомогу на суму 1,2 млрд євро, 1 млрд євро та 662 млн євро відповідно за останні 3 місяці в рамках своїх раніше прийнятих багаторічних схем.

Щодо надання військової допомоги країни Європейського Союзу продовжують наздоганяти їх і тепер обігнали Сполучені Штати. Зокрема, Німеччина та країни Північної Європи (Данія, Норвегія, Швеція та Фінляндія) виділили в останні місяці значну нову допомогу.

Із загальної суми в 25 млрд євро зобов'язань з важких озброєнь (січень 2022 року - жовтень 2023 року) на частку США припадає 43% загальної вартості, тоді як на всі країни та інститути ЄС разом припадає 47%, а решта надходить від різних інших країн-донорів, зокрема Великобританії та Канади. За останні 3 місяці (серпень, вересень, жовтень) країни ЄС виділили 780 млн євро на постачання важкого озброєння порівняно з 500 млн євро зі США.

Нові зобов'язання Німеччини та країн Північної Європи, прийняті з серпня 2023 року, сприяють цій тенденції, зокрема завдяки новим системам ППО Patriot та IRIS-T з Німеччини та 19 винищувачам F-16 з Данії в рамках спільної авіаційної коаліції з Нідерландами та Великобританія. Інші приклади співробітництва ЄС у галузі військової допомоги включають нові угоди про спільні закупівлі між Нідерландами, Данією та Чехією для надання Україні 15 модернізованих основних бойових танків Т-72ЄА, а також низку схем спільних закупівель скандинавських країн для придбання 155-мм боєприпасів.

"Загалом ми спостерігаємо подальше зрушення у бік військової допомоги, особливо у структурах двосторонньої допомоги", - сказав Требеш. Серед 10 найбільших країн-донорів військова допомога зараз становить 58% загального обсягу допомоги (станом на 31 жовтня 2023 року). США залишаються найбільшим військовим донором із загальним обсягом зобов'язань у 44 млрд євро. Але Німеччина швидко наздоганяє її: загальний обсяг військових зобов'язань зараз перевищує 17 млрд євро. Найменші країни, зокрема країни Північної Європи та Нідерланди, також відіграють зростаючу роль у військовій допомозі.

Ukraine Support Tracker перераховує та кількісно оцінює військову, фінансову та гуманітарну допомогу, обіцяну Україні з 24 січня 2022 року (нині по 31 жовтня 2023 року). Він охоплює 40 країн, зокрема держави-члени ЄС, інших членів G7, а також Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію, Швейцарію, Китай, Тайвань та Індію. Крім того, інститути ЄС включені як окремий донор. У трекері перераховані міжурядові зобов'язання; приватні пожертвування чи пожертвування міжнародних організацій, таких як МВФ, не включені до основної бази даних.

База даних поєднує офіційні урядові джерела з інформацією міжнародних ЗМІ. Допомога, що надається у натуральній формі, наприклад, медикаменти, продукти харчування чи військове обладнання, визначається кількісно на основі ринкових цін чи інформації про попередні кризи, пов'язані з державною допомогою.