Без плану на 2025 рік? Скільки ще готовий воювати Путін: оцінка експертів та ГУР

Докладніше про російські плани та про те, як їх оцінюють військові та експерти, - пише РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: заява начальника ГУР Кирила Буданова, публікація Bild, підсумкова прес-конференція Володимира Путіна, коментарі представника ГУР Андрія Черняка та військового експерта Олександра Мусієнка.

Російського плану на 2025 рік немає? Що кажуть військові та експерти

Днями у Києві відбулася дискусійна панель, присвячена викликам у 2024 році. Військові аспекти коментував начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.

"Можу єдине сказати: планів вести війну в 2025 році у Російської Федерації станом на даний момент немає. Можливо, до кінця 2024 року, якщо нічого не зміниться, вони це коригуватимуть. Але поки таких планів у них немає", - заявив він.

За його словами, росіяни мають серйозні проблеми, причому не стільки з підтримкою самої ідеї війни, оскільки думка рядового росіянина нікого не цікавить, як із ресурсами.

"Ця війна дуже дорога. І ресурси там не обмежені. Можливо, трохи грубо пролунає , але ми воюємо за чужі кошти, а вони - за свої. І свої кошти вони рахують, хоча здається, що ні. І дуже прискіпливо", - додав Буданов.

РБК-Україна звернулося за коментарем до ГУР. Як пояснив представник розвідки Андрій Черняк, значна частина так званих російських еліт не хоче війни, але це не означає, що Росія не воюватиме. Очевидно, у Кремлі збираються продовжувати війну щонайменше весь наступний рік.

"Росіяни активно перебудовують економіку, ставлять її на військові рейки, переводять усю країну на воєнний стан, докладають максимум зусиль, щоб досягти якогось результату. Все це разом із кремлівською агресивною риторикою свідчить про те, що росіяни не готові зупиняти війну", - зазначив він.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко погоджується: зараз російські війська на піку наступальних дій, їм потрібний перепочинок, тому горизонт планування в Москві обмежено 2025 роком. За цей час вони сподіваються перечекати Захід у розрахунку на втому, перебої з військовими постачаннями та фінансової підтримки України. Щоб змусити її піти на поступки.

Стратегія РФ виглядає наступним чином. По-перше, війна має продовжуватися на території України, по-друге, концентрація на контролі вже захоплених територій, по-третє, ведення локальних наступальних дій, які можуть максимально забезпечити тактичні переваги. Тобто робити все, щоб перешкодити Україні перейти у свій новий масштабний наступ.

"Власне, під цю стратегію вони готують своє забезпечення та свої сили. А далі діятимуть виходячи з того, якою буде зовнішньополітична кон'юнктура, чим завершаться вибори президента США, наскільки стійкою буде підтримка з боку Північної Кореї, Ірану та, можливо, Китаю. І від цього відштовхуватися щодо воєнних дій. Звичайно, глобально росіяни готові були б просунутися далі та окупувати ще більше територій. Але для цього їм потрібен час, щоб відновитися", - додав експерт.

Захоплення Харкова, Дніпра та Запоріжжя до кінця 2026-го. Наскільки це реально

Аналітик BILD Юліан Рьопке з посиланням на джерела у німецькій розвідці пише про середньостроковий російський план на війну аж до кінця 2026 року.

Відповідно до цього плану:

• до кінця 2024 року окупанти хочуть повністю захопити Донецьку та Луганську області, а також вийти на річку Оскіл у Харківській області (тобто просунутися по Лимано-Куп'янській осі)
• до кінця 2026 року взяти під контроль великі території на сході, захопивши Запоріжжя, Дніпро та Харків
• на півдні росіяни мають намір утримувати оборону по Дніпру, не наступаючи на Херсон чи Одесу

"Всі східні території ліворуч від Дніпра мають бути завойовані протягом 36 місяців. Тоді річка стане новим фронтом", - зазначило джерело. Крім того, за даними німецької розвідки, російська сторона готова щороку втрачати до 100 тисяч військових.

Представник українського ГУР Андрій Черняк наголошує, що у противника і до цього були плани щодо захоплення українських міст. І якщо з'явиться можливість окупувати нові, він це робитиме.

"Втім, за нашими оцінками, у них не вистачить сил окупувати наші міста. Людський ресурс - це одне, але для окупації та утримання потрібно набагато більше, ніж мобілізовані недосвідчені військові. Вони озвучували свої грандіозні цілі кілька років, але жодна з них не було досягнута", - розповів він РБК-Україна.

Нині у Кремлі ситуація патова. Російська влада оголосила про входження окупованих територій до складу РФ, де-факто це не так, і в спробі чогось домогтися продовжуватимуть жертвувати людським ресурсом.

"Так, у Москві не рахують людей, але там рахують гроші. Фінансових ресурсів на війну у них вистачить до 2025 року. А далі побачимо", - резюмував Черняк.

Безперечно, план до кінця 2026 року може лежати на столі у Володимира Путіна. Особливо з огляду на доповідь Німецького товариства зовнішньої політики (GDAP) про те, що Росія буде готова до війни з НАТО вже через шість років, каже Олександр Мусієнко.

Зазначимо, згідно з доповіддю німецьких експертів після закінчення війни Росії знадобиться не більше 10 років, щоб підготуватися до нападу на НАТО. Економіка переведена на військові рейки, нарощується виробництво зброї та техніки, а щорічно РФ може готувати по 280 тисяч солдатів. Таким чином, за шість років до війни буде підготовлено армію з майже 1,7 млн осіб, а за десять - 2,8 млн.

"Це все лягає у загальну канву, можливо, німецька розвідка отримала дані про подібні плани. Але це лише плани. У них був план встановлення контролю над Києвом та Україною в 2022 році. Він не був реалізований. Взагалі плани можуть різні, питання в тому, чи вийде їх реалізувати. Щодо захоплення таких міст, як Харків та Дніпро, у мене є серйозні сумніви", - зазначив Мусієнко.

При цьому публікація BILD не може не насторожувати. Саме це видання у грудні 2021-го опублікувало детальний план повномасштабного вторгнення Росії із захопленням мостів та облогою міст. На картах було показано, як просуватиметься наступ на південь, схід та Київ, також BILD майже вгадав із датою.

"Але я хочу нагадати й інший момент. Коли росіяни захоплювали Бахмут, вони казали, що наступною точкою буде Дніпро. Далі казали про Запоріжжя та Суми. Усі ці плани є, вони обговорюються, про них давно відомо. Зрозуміло, такі ризики є. Те, що вони можуть спробувати це зробити, сумнівів бути не має, але чи зможуть вони досягти потрібного результату? Я сумніваюся. Якщо ми подивимося на фронт, якщо у росіян і є успіхи, то лише тактичного характеру. Точно не оперативного чи стратегічного", - наголосив експерт.

Путін готує масштабний наступ? Навіщо йому сотні тисяч контрактників

Напередодні у Москві відбулася підсумкова прес-конференція Володимира Путіна. Росіян серед іншого цікавило, коли закінчиться війна, і частину питань було присвячено Україні. Диктатор вкотре наголосив, що "спецоперація" завершиться лише після того, як буде досягнуто всіх цілей.

"Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей. Вони не змінюються - це денацифікація України, демілітаризація, її нейтральний статус", - заявив він.

Фантазуючи про демілітаризацію, Путін скаржився на постачання західних озброєнь, але цинічно попередив, що "халява скоро може закінчитися." І у властивій собі манері повторив тезу про братні народи та нібито громадянську війну.

Порівняно з початком повномасштабного вторгнення і з тим, що є на сьогодні, декларовані цілі не змінилися. Щоправда, напевно, лише одному Путіну відома кінцева мета "демілітаризації та денацифікації", що саме він вкладе в ці поняття і що може оголосити перемогою у війні проти України. Про бажання захопити всю Україну вголос він не каже. Хоча на прес-конференції карту РФ показували із окупованими українськими регіонами.

"Ціль коригується з урахуванням можливостей, які є у російських військ на землі. Головна з них зрозуміла - максимально затягнути війну. Як мінімум на весь 2024 рік", - уточнює Олександр Мусієнко.

Ще один аспект стосується чисельності ворожих військ і того, скільки ще людей Путін готовий поставити під рушницю. Судячи з заяв Путіна, вздовж 2000-кілометрової лінії фронту стоять 617 тисяч військових. А за підсумками цього року нібито вдалося залучити до війни до півмільйона контрактників.

Зокрема, в рамках оголошеної восени 2022-го мобілізації набрали 300 тисяч осіб. Після цього почалося вербування контрактників. Нібито планували залучити 412 тисяч, але вже набрали близько 486 тисяч "охочих". Як з'ясувалося, у Путіна або погано з цифрами, або він навмисно бреше.

Як зазначив представник ГУР Андрій Юсов, завищеними даними той провокує інформаційний тиск на Україну, залякує її партнерів та намагається мотивувати росіян. Насправді ж воюють не більше 450 тисяч росіян.

"Це не та цифра, яку вчора озвучила людина, схожа на Путіна. Хіба що вона порахувала разом усіх ліквідованих загарбників, яких не забрали рашисти з поля бою. У такому ключі могла вийти інша цифра. Загалом - це пропаганда", - розповів він в ефірі телемарафону.

У будь-якому разі цифри вражають, але їх можна оцінити і з точки зору ефективності. Наприклад, Путін каже, що на лівобережжі Херсонської області російським військам протистоїть лише кілька сотень українських військових. Російський контингент там близько 60 тисяч, тобто десята частина від озвученого диктатором, розмірковує Мусієнко.

"Виникає питання: якщо там 60 тисяч, то чому вони досі не витіснили наші війська на правий берег? І це велике питання щодо готовності ворога вести штурмові дії. На сьогодні на багатьох ділянках вони мають такий вигляд: піхотні штурми за підтримки мінометів, іноді артилерії. Є проблема з дронами, вони збільшили застосування "Ланцетів", FPV і це дійсно виклики для нас. Досягти тактичного прориву біля якогось села такими атаками можна. Але щоб вести масштабні дії та захоплювати великі міста, цього мало, потрібна вогнева підтримка", - зазначив експерт.

Тому Росії потрібен перепочинок, щоб узимку та навесні доукомплектуватися, перегрупуватися та накопичити ресурси. І залучення за рік "півмільйона" осіб не варто сприймати як підготовку до великих настань 2024-го.

"Вони будуть вести наступальні дії по всій лінії фронту. Локального та обмеженого характеру. Це не будуть масштабні атаки (як у 2022 році, - ред.), росіяни навряд чи готуються до значних проривів. Швидше за все, наступного року триватимуть тенденції нинішнього ", - підсумував Мусієнко.