Європейські чиновники почали розглядати наслідки можливої перемоги Путіна в Україні, – Bloomberg

Про це пише Bloomberg.

Оскільки понад 110 мільярдів доларів допомоги загрузли в політичних суперечках у Вашингтоні та Брюсселі, як довго Київ зможе стримувати російські сили та захищати українські міста, електростанції та порти від ракетних атак, усе більше залишається під питанням.

Крім потенційно катастрофічних наслідків для України, деякі європейські союзники почали розглядати вплив невдачі НАТО в найбільшому конфлікті в Європі після Другої світової війни. За словами джерел видання, європейські чиновники переоцінюють ризики, які Росія може становити для членів Альянсу на сході.

Наслідки відчують у всьому світі, кажуть джерела видання, оскільки партнери та союзники США сумніваються, наскільки надійними будуть обіцянки Вашингтона щодо оборони. Наслідки такої стратегічної невдачі були б набагато глибшими, ніж ті, що були спричинені невдалим виведенням військ США з Афганістану у 2021 році. І це залишаючи осторонь перспективу того, що Дональд Трамп може виграти наступного року на президентських виборах і виконати свої публічні обіцянки вийти з основних альянсів, включаючи НАТО, і укласти угоду з Путіним щодо України.

Зростаюче почуття тривоги прослизнуло в публічні заяви лідерів. Вони набирають дедалі різкішого тону, оскільки прихильники допомоги закликають своїх опонентів не тримати життєво важливу допомогу заручником внутрішньополітичних пріоритетів, що рідко траплялося в попередніх дебатах.

“Якщо Україна не матиме підтримки з боку ЄС і США, тоді Путін виграє”, — заявив прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар минулого тижня на саміті Європейського Союзу, де лідери не змогли подолати дедалі більшу опозицію щодо 50 мільярдів євро допомогиУкраїні  і ледве спромоглися схвалити значною мірою символічний жест відкриття шляху до членства для України колись у майбутньому.

У США президент Джо Байден минулого тижня пообіцяв підтримувати Україну «стільки, скільки ми зможемо», що є риторичним переходом від попередніх обіцянок робити це «стільки, скільки буде потрібно». Жорсткі республіканці в Конгресі відмовилися схвалити 61 мільярд доларів підтримки на наступний рік, доки Байден не поступиться їхнім вимогам щодо більш жорсткої політики на південному кордоні США. Поки що спроби досягти угоди не увінчалися успіхом.

У понеділок Пентагон попередив, що гроші на нову зброю для України закінчаться 30 грудня, якщо законодавці не діятимуть.

Окрім зростаючого суспільного скептицизму щодо вартості підтримки України, невтішні результати контрнаступу Києва цього літа — війська досягли лише скромних успіхів у боротьбі з сильно укріпленими військами Росії — викликали питання про те, чи публічно проголошена мета України повернути всю окуповану територію Путіним є реалістичним.

“Зростає занепокоєння з приводу відсутності руху допомоги для України по обидва боки Атлантики, а також розчарування через цей застій із жахливими наслідками на полі бою”, — сказала Крістін Берзіна, керуючий директор Німецького фонду Маршалла у Вашингтоні. “Можливість втрати Україною додаткової території і навіть суверенітету — це все ще на порядку денному”.

За словами європейських чиновників, Росія, швидше за все, буде прагнути захопити більше території та знищити більше інфраструктури, якщо Україна не отримає зброї, необхідної для захисту. За їхніми словами, нездатна захистити себе, Україна може бути змушена прийняти угоду про припинення вогню на умовах Росії.

Ті, хто підтримує Україну як в ЄС, так і в США, стверджують, що допомога, ймовірно, буде затверджена в тій чи іншій формі на початку наступного року. Але це навряд чи призведе до значного прориву на полі бою, кажуть чиновники. Крім того, перспективи стають дедалі туманнішими, навіть якщо тупикова ситуація на фронті все більше дає зрозуміти, що боротьба може тривати ще довгі роки.

У країнах Балтії офіційні особи вже кажуть громадськості бути готовими до наступної війни, оскільки сили Путіна не будуть знищені в Україні. Обговорення перемістилося від «якщо» Росія може напасти до зосередження на конкретних підготовках до цієї колись немислимої перспективи. Незважаючи на публічні запевнення Байдена, зростає питання про те, чи справді США та інші союзники піддадуть свої війська ризику, щоб захистити крихітні країни, які колись були частиною Радянського Союзу.

«Росія не боїться НАТО», — сказав головнокомандуючий армією Естонії Мартін Герем в інтерв’ю місцевій телестанції минулого тижня, оцінивши, що російські військові можуть бути готові атакувати НАТО протягом року після завершення війни в Україні. Інші західні офіційні особи заявили, що Путіну, ймовірно, знадобиться принаймні кілька років, щоб компенсувати величезні втрати, яких його військові зазнали в Україні, не кажучи вже про загрозу набагато боєздатнішим силам НАТО.

Але попередня впевненість у тому, що вторгнення стане «стратегічною поразкою» для російського лідера, зникла, замінившись у деяких колах зростаючим відчуттям того, що ставка Путіна на те, що він зможе перечекати США та їхніх союзників, може виявитися ефективною.

Фінляндія, яка цього року приєдналася до НАТО на тлі зростаючої загрози з боку Росії, посилила нарощування власної оборони та прагне налагодити безпекові зв’язки зі США. У неділю Путін попередив, що Росія планує розгорнути більше військ уздовж свого кордону, найдовшого між Росією та членом НАТО. «Проблем не було», — сказав він. «Тепер буде».

Один західний чиновник описав, як перемога Росії спровокує потік біженців, які прямуватимуть до ЄС, посилить тиск на служби в цих країнах і загострить напруженість між членами. Водночас, за словами посадовця, український опір перейде до партизанської тактики, що означає, що бої триватимуть на нижчому рівні, увічнюючи нестабільність на східному кордоні ЄС.

Деякі європейські країни можуть прагнути зміцнити свої зв’язки з Москвою чи Пекіном, щоб уникнути необхідності надто покладатися на ненадійні США, кажуть інші чиновники.

Оскільки російські сили потенційно знаходяться набагато ближче до кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії, а Крим дає Кремлю домінуючу позицію в Чорному морі, США повинні будуть зробити значні інвестиції у свої європейські сили, щоб створити надійний стримуючий фактор. Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW), опублікованому минулого тижня.

США доведеться розгорнути «значну частину» своїх сухопутних сил, а також «велику кількість» літаків-невидимок. Враховуючи обмеження американського виробництва, це може змусити Білий дім вибирати між збереженням достатніх сил в Азії для захисту Тайваню від потенційного удару Китаю або стримуванням нападу Росії на НАТО.

“Вся ця ініціатива обійдеться дуже дорого”, — заявили аналітики на чолі з Фредеріком В. Каганом у звіті ISW. “І це триватиме до тих пір, поки існуватиме російська загроза — потенційно нескінченно”.