Колядування, щедрування і посівання за новим календарем: коли улюблені різдвяні розваги дітлахів

Колядування, щедрування та посівання здавна були улюбленими зимовими розвагами дітей в Україні. Ці обрядові традиції прийшли до нас з давніх давен. Пише ТСН. 

Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, за яким дати основних релігійних свят (крім Великодня і тих, що з ним пов'язані) змінилися. Тому важливо запам'ятати, якого числа ми будемо колядувати, щедрувати і посівати.

Коли колядують за новим календарем

Здавна в різних регіонах України колядувати починали не одночасно. Наприклад, на Покутті це робили вже у Святий вечір, а на Гуцульщині та Слобожанщині в перший день Різдва. Однак, незмінною залишається прив'язка до святкування світлого Різдва.

Отже, за новим календарем українці будуть колядувати:

• 24 грудня (раніше 6 січня) — Святий Вечір;
• 25 грудня (раніше 7 січня) — Різдво.

Традиційно колядувати першими йшли найменші, а вже пізніше дорослі чоловіки. Однак в більшості регіонах України дівчата також йшли співати коляди.

Традиційно колядники несуть із собою дзвіночки та велику зірку, ходять від хати до хати, співають обрядові пісні, щоб сповістити радісну звістку: народження Сина Божого. Також під час колядування висловлюють побажання господарям будинку. Зазвичай бажали здоров'я, щастя, благополуччя та великого врожаю.

Якого числа щедрують 2024 року за новим календарем

Щедрівками називають особливі обрядові пісні, які приурочені до дня Маланки та Щедрого вечора.

Це досить давній звичай. Щедрувальники збиралися групами, співали, прославляли господарів дому, бажали їм щастя і здоров'я в Новому році. За це обов'язково отримували невелику винагороду: солодощі, монети.

Щедрування завжди супроводжувалося казковим дійством. Учасники переодягалися, "водили козу", танцювали.

Раніше в українців існувало окреме цікаве свято — Старий Новий рік. Щедрували зазвичай напередодні. З переходом на новоюліанський календар щедрувати ми будемо 31 грудня (раніше 13 січня).

Коли посівають за новим календарем

Посівають українці рано-вранці на свято Василя. Головною особливістю посівалок, яка відрізняє їх від колядок та щедрівок, є те, що посівати дозволялося лише хлопчикам або чоловікам.

За новим календарем святого Василя віряни вшановуватимуть 1 січня.

Згідно з повір'ями, чим більше посівальників прийде до хати, тим щасливішим і багатшим буде рік. Тому найчастіше першими йшли до родичів, хрещених батьків, бабусь та дідусів.

Обов'язковим атрибутом посівальників є зерно (ячмінь, пшениця, рис, просо). Лише горох вважається під забороною. Серед наших предків ходила думка, що він символізує сльози. Посівальники заходять до будинку, розкидають зерно і промовляють обрядові слова. Потім вітали господарів з Новим роком, бажали щасливо його прожити.

Посівальникам не було прийнято давати гроші. Тому що тоді можна віддати і добробут з дому.