115 років з Дня народження. Ким був Степан Бандера, якого досі боїться Росія

РБК-Україна в матеріалі принагідно вирішило нагадати про життя та діяльність лідера ОУН.

Під час підготовки матеріалу використовувалися: Telegram-канал мера Львова Андрія Садового, сайт ОП, wikipedia.org та дані з відкритих джерел.

Де народився

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року, у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священника.

Він увійшов в історію як український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Після розколу в 1940 році Організації українських націоналістів Бандера був головою Проводу ОУН-Б.

Попри багаточисленні домисли та наклепи, які поширювала радянська пропаганда навколо його імені, сьогодні для всіх свідомих патріотів України Степан Бандера є національним героєм, а його статус борця за незалежність України у XX столітті є законодавчо визначеним.

Зокрема, 2008 року Степан Бандера визнаний третім зі ста Великих Українців після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова за підсумками опитування громадської думи "Великі Українці".

А сьогодні під час російсько-української війни Бандера став символом спротиву.

Бандера - провідник ОУН та роль у Другій світовій війні

Знадобилося чимало часу, перш ніж вдалося відновити історичну справедливість навколо постаті Степана Бандери, і на сьогодні, завдяки дослідникам, відтворено об’єктивну картину його ролі у роки Другої світової війни як політика, що протистояв гітлеризму і ніколи не йшов на співпрацю з німецькими окупантами.

Отже, згідно з хронологією подій Другої світової війни, провідником ОУН (Організація українських націоналістів) "Сірого" (Степана Бандеру) обрали у Кракові на Другому Великому Зборі ОУН, який відбувався 31 березня-4 квітня 1941 року. 30 червня 1941 року у Львові було проголошено Акт відновлення Української держави (автори Акту Степан Бандера та Ярослав Стецько).

Бандера у тюрмах і концтаборах

5 липня 1941 року гестапо арештувало Степана Бандеру біля Белза, і через Люблін його відіслали до Кракова. Наступного дня відбулася розмова шефа уряду генеральної губернії Бюглера і Степана Бандери з вимогою відкликати Акт 30 червня. Коли останній відмовився, гестапо заарештувало провідника ОУН.

Вже 9 липня Степана Бандеру разом із жінкою Ярославою і тримісячною дочкою Наталкою відправили в Берлін, під домашній арешт. 15 вересня 1941 року етаповано в тюрму гестапо на Ліхтерфельде-Ост. З початку січня 1942 року до серпня 1944 року він перебував у спеціальному блоці № 9 Целленбау (Zellenbau) для осіб високого статусу концтабору Заксенхаузен.

Там Степан Бандера поневірявся до листопада 1944 року, поки його не викупив гетьман П. Скоропадський. У вересні 1944 року нацисти запропонували колишньому в’язню участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію та на співпрацю не погодився.

Сім'я, репресії та вбивство Бандери

Степан Бандера пробув у шлюбі з дружиною Ярославою майже 20 років. Мав трьох дітей: дочок Лесю та Наталію та сина Андрія. У дитинстві його діти не знали справжнього прізвища свого батька й носили прізвище Попель. Про діяльність свого батька вони дізналися тільки після його смерті.

Жертвами окупації - як нацистської, так і більшовицької, у різні роки стали рідні Степана Бандери та його дружини Ярослави, а також багато соратників провідника ОУН.

У липні-вересні 1941 році в окупованому нацистами Львові були заарештовані члени ОУН, які доклалися до підготовки та проголошення "Акту відновлення Української держави", й акумульовані у тюрмі на Лонцького та в тюрмі "Монтелюпіх" у Кракові. В результаті перша група ОУН у складі 24 осіб, серед яких були двоє братів Степана Бандери - Олександр і Богдан, привезена в липні 1942 року до концтабору Аушвіц (Освєнцім). Перший, який був доктором політекономії, загинув у таборі Аушвіц у липні 1942 року.

Крім того, в окупованому німцями Херсоні (за іншою версією - в Миколаєві) гестапо розстріляло третього брата Бандери Богдана. А у львівській в’язниці вбили брата дружини. Тещу Степана Бандери 26 липня 1944 року закатували лише за те, що її донька була заміжня за Бандерою. Крім то, НКВД у Києві розстріляло 10 липня 1941 рокубатька Степана Бандери.

Не полишаючи жаги до розправи, радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, Німеччині. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.

Символ боротьби за незалежність та страх для РФ

Нині, в умовах майже дворічного супротиву українців повномасштабному російському вторгненню, що триває з 24 лютого 2022 року, ім'я Степана Бандери стало символом боротьби за незалежність України.

Зокрема, популярною стала пісня "Батько наш Бандера, Україна - мати". Так, в публічному просторі ця пісня з'явилася у березні 2019 року у виконанні священиків ПЦУ під проводом протоієрея Анатолія Зінкевича. 1 січня 2021 року після панахиди з нагоди 112-ї річниці від дня народження Степана Бандери пісня прозвучала у виконанні духовенства ПЦУ Івано-Франківська.

Як активний діяч Степан Бандера має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у XX сторіччі. 2010 року посмертно нагороджений званням Герой України, проте того ж таки року указ президента України про присвоєння Степанові Бандері цього звання скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду.

Зауважимо, що традиційно 1 січня у різних містах України проходили факельні марші на честь дня народження провідника ОУН.

Варто додати, що навіть зараз Степан Бандера залишається ворогом номер один для РФ та головним антигероєм російської пропаганди. Він разом зі своїми колегами-революціонерами у роки Другої світової змусив рахуватися з українським чинником навіть найбільш потужних гравців. Зокрема, змусив обидва тоталітарних режими - нацистський та комуністичний - відчути силу українського опору.

На прокремлівських медіаресурсах часто можна почути та побачити слова "бандерівець" чи "бандерівщина". Абсурд доходив і до того, що раніше глава Чечні Рамзан Кадиров, який є вірним прислужником російського диктатора Володимира Путіна, обіцяв винагороду за "головного ворога" Степана Бандеру, вважаючи що він досі живий.

Росіяни сьогодні поцілили в університет в Дублянах, де вчився Бандера

Нагадаємо, що в новорічну ніч під час рекордної атаки дронами "Шахед" був пошкоджений університет в Дублянах Львівської області, де вчився Степан Бандера. У 2004 році там було відкрито пам'ятник Степану Бандері (біля академічного корпусу ЛНАУ).

Крім того, у Львові пошкоджена й інша пам'ятка - музей Романа Шухевича на Білогорщі. Ця будівля на відміну від першої була зруйнована повністю. РБК-Україна показувало, як виглядає музей після дронової атаки.