Хто така Мар’яна Безугла: скандальні заяви, “наїзди” на Залужного та “тепле місце” в Раді

Її відсторонення вимагають українці і навіть колеги блокують трибуну в парламенті, аби тільки домогтися звільнення Мар’яни Безуглої з посту заступниці комітету ВР із нацбезпеки.

Чому всі так повстали проти нардепки, хто вона і звідки взялася, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк.

Заява Безуглої і скандали навколо нардепки

Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, депутатка від “Слуги народу” Мар'яна Безугла заявила, що йде з рідної партії, фракції і з керівництва комітету. Цього довго домагалися представники опозиції і навіть деякі провладні депутати. Останнім часом вона просто б’є рекорди з потрапляння у скандали.

Її висловлювання люблять “помусолити” російські пропагандисти, вона частенько дає їм для цього приводи. Зокрема, через свої “наїзди” на головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. З останнього, фактично прямим текстом закликала у своїх соцмережах замінити головкома.

Атаки Безуглої на Залужного

Подібних атак на адресу Залужного з боку Безуглої було кілька, головний інструмент у цій її інформаційній війні — особиста сторінка у Facebook. Безугла намагалася натякнути й на побори з боку головнокомандувача: виставила фото, на якому лежала ручка, мовляв, ціна цієї ручка — захмарна. Правда, доказів нема.

Трохи “промахнулася”

Мар’яна посилалася на уважних підписників, які помітили таку дорогу річ у Залужного. Втім, знову ж таки підписники у коментарях почали спростовувати закиди Безуглої.

“Усе, що робить мар'яна, недороблене і неякісне. А інформація, яку вона поширює, неперевірена і неправдива”

Цілеспрямована боротьба проти головкома?

Якщо поглянути на сторінку нардепки, чи не через пост Мар’яна знаходить, у чому ще звинуватити головнокомандувача. В абсолютній більшості своїй українські політики, суспільні діячі та військові засудили саме Безуглу за її слова про Залужного. Сам головком на її випади не відповідав.

Ну а ще саме через Безуглу зчинялися й інші скандали у суспільстві. Наприклад, нардепка запустила, знову ж таки, у своєму Facebook голосування: чи готові українці відмовитися від громадянства в обмін на виїзд за кордон. Звісно, результати були невтішні, однак і не зрозуміло, чи не доєдналися часом до цього голосування російські боти. Не впевнені у Мар’яні навіть її ж підписники:

• “Майже у всіх, хто підтримує безглузду, профіль заблоковано. Совпаденіе-не думаю. Не треба вестись на цю спецоперацію влади, не треба забувати хто цією буратиной керує”;
• “займіться будь ласка обороною, стратегіями закупки зброї і дронів, для чого існує той ваш комітет, де ви є, а не як завжди - ху#№ею”;
• “Мар‘яна, ви десь курси проходили, чи з дитинства такі?”;
• “Після таких голосувань в країні залишить жити одна Бе і пару Зе, дограєтесь ви з тим питанням позбавлення громадянства щоб потім народ вас не позбавив”.

Навіть президенту уривався терпець, про Безуглу він висловився коротко і ясно.

Які ще скандали “породила” Безугла?

До слова, Зеленський для депутатки — безумовний авторитет, якого вона захищає і, попри все, не дозволяє собі критикувати його рішення. Тим не менш, прикладів скандалів, які зчинилися з подання Безуглої, ми можемо навести багато. Але суть зрозуміла. Мар’яна Безугла вже якими способами тільки не намагається налаштувати людей проти головкома і зайвий раз запустити новий скандал у суспільство.

Звісно, знаходяться і прихильники її думки, не без цього. Але ж розуміємо, що шукаєш, те і знайдеш. Втім, проти Безуглої виступають і її колеги-нардепи. Ну й сама вона за словом у кишеню не полізе. Тому теж заявила, мовляв, колеги встромляють ножа в спину, тож вона йде геть з партії.

Чому ніяк не вдається звільнити Безуглу?

І це при тому, що саме 10 січня провладна більшість так і не змогла поставити на голосування рішення про відкликання Безуглої з посади в оборонному комітеті. Тоді депутати вже від різних фракцій заблокували трибуну через те, що Стефанчук все ніяк не хотів вносити на голосування постанову про відставку Безуглої з посту заступниці голови комітету з нацбезпеки України.

Згодом він пояснив, чому трапилося саме так: “Порядок денний кожного пленарного засідання формує погоджувальна рада. Колективно. Представниками кожної фракції. Голова Верховної Ради України не бере участі в цих голосуваннях. Сьогодні на засіданні погоджувальної ради жодна з фракцій не поставила питання про внесення до порядку денного постанови. Тому, коли на погоджувальній раді буде ухвалено рішення внести це або будь-яке інше питання до порядку денного, його буде винесено на розгляд. Тільки так”

Реакція українців

До слова, звільнити її намагалися двічі — власне 10 і потім спроба була 16 січня. Але, як кажуть, Бог любить трійцю, тому віримо у краще.

Тим часом, якщо навіть зайти під будь-яке відео, пов’язане із Безуглою, чи ті ж пости у її улюбленій соцмережі, скрізь маса коментарів про те, що нардепці не місце у Раді й тим паче в оборонному комітеті:

• “БЕЗУГЛА МАЄ ПІТИ у ВІДСТАВКУ !!!! СВОЇМИ ЗАЯВАМИ ВОНА ДИСКРЕДИТУЄ ВІЙСЬКОВИХ! Велика подяка Залужному і всім хлопцям і дівчатам, які захищають нас!”,
• “Гнати таких з Верховної Ради! що вони для Країни зробили? Тільки й знають, що зарплатню собі підвищувати…”;
• “Шановні українці!!! Напишіть, будь ласка, петицію щодо позбавлення її мандата! Цікаво, за скільки годин петиція набере потрібну кількість?”;
• “Нам и врагов не надо, свои такие как безуглая, сдадут и продадут. СБУ, вы где? Займитесь работой”;
• “Коли вже нарешті цих безуглих вишвирнуть із Ради довічно? Геть мерзоту. Геть!”.

Ну й таких коментарів, як ви вже зрозуміли, безліч. Робили опитування серед киян і журналісти ТСН.

Що відомо про Мар’яну Безуглу?

Так хто ж така Безугла і звідки вона з’явилася? Мар'яна Безугла — дівчинка з хорошої родина. Народилася в Києві 17 травня 1988 року. Її батько Безуглий Володимир Олексійович, згідно з публічними реєстрами, є засновником і керівником низки підприємств, зокрема заводу “Граніт”, а також благодійної організації “Фонд реабілітації та оздоровлення працівників, пенсіонерів та інвалідів МВС України”.

Мама Валентина Терещенко — лікарка, професорка, у минулому завідувачка кафедри в київському медуніверситеті імені Богомольця. Мар'яна пішла стопами матері й теж навчалась в медичному університеті імені Богомольця за спеціальністю “Лікувальна справа”, а згодом в інтернатурі. Потім працювала в районній поліклініці.

У 2015 році її мобілізували на фронт — вона відправилась на службу в 128-й окремій гірничо-штурмовій бригаді ЗСУ на посаду бойового медика. До слова, тоді командиром бригади був Сергій Шаптала, який зараз очолює Генеральний штаб. У своїх постах Безугла називає його “сірим кардиналом ЗСУ”. Однак, каже, це не якесь зведення рахунків з минулого — тоді вона, “простою смертною”, з комбригом не спілкувалася, не той рівень.

Мар’яні Безуглій пропонували далі служити в ЗСУ?!

У 2016 році повернулася в столицю, строк мобілізації її хвилі скінчився. Ви точно пам’ятаєте ще один скандал, коли пані Мар’яна заявила про те, що жінки й чоловіки мають йти на фронт на рівних. Але є але. Безуглій пропонували підписати контракт із ЗСУ, але вона чомусь відмовилася і обрала цивільну кар’єру в медичному департаменті Міністерства оборони під керівництвом Андрія Верби. Саме він разом із міністром оборони Степаном Полтораком у 2016-му порекомендували Безуглу в Проєктний офіс реформ при Міноборони.

За що потрібно подякувати Безуглій?

Не можна, звісно, применшувати і заслуги Безуглої. Наприклад, саме завдяки команді Безуглої у 2017 році запрацював 205-й навчальний центр, де військовослужбовців ЗСУ навчали тактичної медицини. А у січні 2018 року за її участі в ЗСУ створили Головне військово-медичне управління — проєкт, над яким вона з колегами працювали в Офісі реформ.

З її колишніми колегами поспілкувалися журналісти видання “Бабель”, вони згадують: від самого початку вона була дуже цілеспрямованою, багато працювала, часто без вихідних. По роботі вона багато спілкувалася з іноземними радниками — до деяких дослухалася, а тим, кого вважала неефективними, говорила про це прямо.  Не анонімно і прямо про тодішню Безуглу “Бабелю” розповідає Олексій Гордєєв, який у 2017 році приєднався до Проєктного офісу реформ і займався там комунікаціями: “Вона була дуже впевненою в собі і безапеляційною. Спілкуватися було важко, бо лише її бачення процесів було правильним, і його було неможливо скорегувати”.

Чому Безугла пішла з Офісу реформ?

Для Гордєєва Безугла типовий control freak — людина, яка прагне все тримати під контролем. Коли інші менеджери погоджували лише загальний зміст меседжів, Безугла контролювала просто кожну букву.

Це та її командний тон спілкування дисонували з атмосферою Офісу. Друзів там у неї не було. І, схоже, від цього вона не страждала — головним був робочий результат. У результаті Офіс очолила Діана Петреня. Колегам Безугла цього не пробачила і свої робочі звіти почала надсилати напряму донорам-британцям, а не керівнику Офісу, як інші менеджери.

У підсумку Безугла вирішила піти, і от полишивши кар'єру в Міноборони, у 2019 році вона подалася у політику і виграла вибори на мажоритарному окрузі на київській Оболоні.

Згодом, доволі неочікувано у парламенті вона отримала посаду заступниці голови Комітету з питань нацоборони, безпеки й розвідки. Там Мар'яна Безугла розпочала бурхливу діяльність, пов'язану з чутливими питаннями спецслужб і армії. Вона допомогла розробити та ухвалити десятки важливих законопроєктів, таких як реформа розвідки.

Саме у її віданні була складна реформа Служби безпеки України, яка, проте, так і не була реалізована парламентом. Також вона очолювала парламентську комісію щодо так званого “вагнергейту”.

Цей скандал був пов'язаний із зірваною операцією української військової розвідки в липні 2020 року. План полягав у тому, щоб примусово посадити в Києві літак і заарештувати 33 найманців російської приватної військової компанії “Вагнер” на його борту. В останній момент операція була зірвана і російським бойовикам вдалося уникнути пастки.

Парламентська опозиція і навіть колишні працівники розвідки звинуватили Офіс президента Зеленського у витоку інформації й зриві спецоперації. Для розслідування справи створили окрему ТСК, яку очолила знову ж таки Безугла, і яка мала б з'ясувати подробиці справи. Втім, за підсумками своєї роботи парламентська комісія так і не знайшла відповіді на це запитання, щоправда, окремо наголосивши, що ОП не причетний до цього скандалу.

Кого вам нагадує Безугла?

А тепер питання: а вам нікого не нагадує Безугла? Вже була схожа персона, яка спочатку працювала на благо країни, усіх заспокоювала, аж раптом повністю змінила позицію, почала критикувати владу й подекуди виправдовувати Путіна.

Ви вже напевне здогадалися, що мова йде про славнозвісного Арестовича, який от уже кілька місяців як змився за кордон, періодично покрикуючи звідти, що балотуватиметься у президенти. Ну от і ситуація з Безуглою може розвиватись за принципом скандалу з Олексієм Арестовичем.

Колись високопоставлений працівник Офісу президента, що фактично був обличчям і голосом влади в перші тижні російського вторгнення, через рік був зі скандалом звільнений з Офісу президента.

Так само Безугла, яка потрапила в політику завдяки бренду партії “Слуга народу”, тепер публічно критикує однопартійців і звинувачує їх у “зраді”.

Доля нардепки

Розібратися у ситуації намагалися і журналісти ВВС. В інтерв’ю виданню політолог Володимир Фесенко заявив, що якби там не було, але вже жодних політичних перспектив, на відміну від Арестовича, Безугла не матиме. Це пов'язано з тим, що публічний конфлікт із Залужним фактично знищив рейтинг депутатки. Ба більше — її антирейтинг почав бити по популярності президента і його політичній силі “Слуга народу”.

В інтерв’ю “Главкому” про персону Безуглої пару ласкавих сказала і голова партії Олена Шуляк: “Щодо комітету — відповідне рішення будуть приймати депутати під час засідання парламенту. Що стосується членства Мар’яни в партії та в політраді, то після її заяви про бажання вийти — як тільки надійде заява, одразу підпишу, адже не тримаємо людей, які не готові працювати командно. Вважаю, що з її боку було б чесно щодо виборців, скласти мандат. Бо її обрали як депутата саме від “Слуги народу”, депутата від пропрезидентської політичної сили, а не самовисуванця”.