Україна тисне на Китай, щоб той допоміг припинити війну, однак у Пекіна інші плани – CNN

Поки Україна намагається зберегти міжнародну підтримку у війні, її президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що одна країна, приєднання якої він хотів би бачити до свого мирного плану, – Китай. Але мирні плани Пекіна зосереджені на Газі. Пише ТСН. 

Про це йдеться у статті CNN.

Посилення тиску на Китай – найпотужнішого політичного союзника Росії – стало ключовою темою для розмови Зеленського та інших офіційних осіб під час зустрічі світової еліти у Давосі.

Там Зеленський сказав журналістам, що "дуже хотів би, щоб Китай був залучений" до мирного плану України. А голова МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна хоче більше контактів з Китаєм на "всіх рівнях", тоді як очільник адміністрації Зеленського залишив відчиненими двері, щоби президент навіть міг зустрітися з головним делегатом Китаю у кулуарах форуму.

Але прем’єр-міністр Китаю Лі Цян залишив форум у Давосі, не зустрівшись із Зеленським. Він також не торкався теми війни в Україні безпосередньо у приблизно 25-хвилинній промові, яка була зосереджена на заспокоюванні аудиторії щодо економіки Китаю, яка похитується.

Позиція Китаю щодо війни в Україні

Попри те, що торік офіційні особи Китаю нарощували зусилля, аби представити країну як потенційного мирного посередника у війні, аналітики кажуть, що навряд чи Пекін бачить зараз час використовувати свої глибокі та зростальні зв’язки з Росією, щоб посилити поштовх до припинення війни – особливо на умовах України.

"Китай вважає, що він уже відіграє важливу роль у просуванні до миру. Просто китайська версія миру – це не те, що хоче бачити Зеленський", – сказала директорка китайської програми мозкового центру Stimson Center у Вашингтоні Юнь Сунь.

Видання нагадало, що після першої від початку війни розмови лідера Китаю Сі Цзіньпіна із Зеленським 2023 року Пекін скерував свого представника і до Києва, і до Москви. Китай також виклав власну пропозицію миру, яка, на відміну від вимог України, передбачає припинення вогню без попереднього виведення російських військ.

За оцінками аналітиків, останні події в Давосі вказують на вичікувальний підхід Китаю, коли справа доходить до подальших спроб завершити війну. Це відбувається, оскільки бойові дії залишаються у глухому куті, і жодна сторона не подає ознак відступу. Водночас інший великий конфлікт на Близькому Сході привертає увагу всього світу.

"Раніше Китай, можливо, бажав стати посередником, тому що не хотів, аби Росія програла надто сильно. Але зараз на цьому фронті менше занепокоєння… Китай має більше стимулів спостерігати за тим, як розвиватимуться бойові дії, що стане основою для будь-яких (мирних) переговорів", – пояснила Юнь Сунь.

"Тепер, коли США відволікаються на Газу, а доступні для України ресурси більш обмежені, ситуація змінилася на користь Росії. У Китаю ще менше причин "просувати справедливий мир, який відстоюють Захід і Україна", – зазначила експертка.

Китай зосереджений на конфлікті в Газі

Поки Лі зосередився на економіці в Давосі, голова МЗС Китаю Ван І зосередився на Газі. Так, міністр під час візиту до Каїру цього року виступив із закликом до "негайного та всеосяжного припинення вогню" в Газі, щоб покласти край війні. Таким чином Ван повторив позицію Пекіна щодо конфлікт від перших днів.

Міністр також сказав, що Китай закликає скликати "більш масштабну, більш авторитетну та більш ефективну міжнародну мирну конференцію", і розробити конкретний графік реалізації рішення про створення двох держав для Ізраїлю та Палестини.

Зазначається, що Китай однією з перших країн, яка визнала Палестину як суверенну державу наприкінці 1980-х років, і вже давно виступає за рішення про створення двох держав.

За словами аналітиків, конфлікт у Газі відкриває можливість для Сі, який намагається позиціонувати Китай як альтернативного США міжнародного лідера, зокрема для Глобального Півдня. Сі також поширює уявлення про те, що американська політика порушила глобальну стабільність.

"Стільки (глобального) розчарування та гніву перемістилося до конфлікту в Газі… і саме тут Китай отримує бали за спробу назавжди позиціонувати себе як дипломатичну силу", – сказав директор Євразійського центру Карнегі Росії в Берліні Алекс Габуєв.

Саміт миру – чи візьме участь Китай

Чи зацікавлений Пекін приєднатися до дедалі більшої кількості країн, охочих сісти за стіл переговорів з Україною та почути її умови миру, буде перевірено на майбутньому мирному саміті у Швейцарії.

Очікується, що на саміті миру, який Швейцарія проведе на прохання Зеленського у нерозголошений день, світові лідери обговорять, як покласти край війни, оскільки вона наближається до третього року. Зеленський назвав це заходом, на який "запрошуються всі країни, які поважають територіальну цілісність України".

В МЗС Китаю ухилилися від прямої відповіді на запитання, чи надійшло до Пекіна запрошення на саміт миру, У відомстві заявили, що позиція Китаю "зосереджена на сприянні переговорам про мир", і він підтримує "будь-які зусилля щодо миру".

Аналітики кажуть, що це навряд чи призведе до участі Китаю в переговорах високого рівня, де відправною точкою будуть погляди України, а не Росії.

Пекін розглядає Москву як ключового партнера у протистоянні тому, що він вважає ворожим Заходом. Дві країни продовжують зміцнювати безпекові, дипломатичні та економічні зв’язки після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення до України.

"Поки Росія цього не прийме, те, що станеться на мирній конференції, не має значення. Китай не підтримає умови, проти яких виступає Росія. Будь-яка спроба залучити Китай до такої ситуації зазнає невдачі, оскільки Китай також розуміє оптику свого приєднання до такої сесії", – розповіла Юнь Сунь.

Наразі Китай може перебувати осторонь, допоки не відчує, що настав момент для компромісу між Києвом і Москвою – отвір, у якому Пекін може прагнути посилити свою роль.

Нагадаємо, напередодні ЗМІ повідомили, що китайська сторона відхилила прохання про зустріч у Давосі між Зеленським та прем'єром Лі Цяном. Однак президент України сказав, що не планував зустрічатися з прем'єром Китаю, оскільки рішення щодо зовнішньополітичних питань ухвалює не він, а Сі.