Мобілізація в Україні: які “сюрпризи” чекають на 18-річних громадян

Оновлений законопроєкт про мобілізацію передбачатиме низку нововведень, зокрема впровадження базової військової підготовки та її впливу на граничний мобілізаційний вік. Після проходження запланованої до введення базової військової служби (БВС) потенційним мобілізаційним ресурсом також можуть стати чоловіки віком 18–25 років. Пише ТСН. 

Юрист LCF Law Group, молодший лейтенант запасу, інструктор із Tactical combat casualty care Володимир Романчук у коментарі ZN.UA розповів, які проблеми можуть виникнути після цих нововведень.

У разі ухвалення законопроєкту потреба Збройних сил у навчальних спроможностях збільшується в геометричній прогресії.

“Де взяти інструкторів, амуніцію, зброю, боєприпаси, полігони та навчальні центри для підготовки сотень тисяч рекрутів під час проходження БВС? Наразі для величезних Сил оборони у понад мільйон осіб і без базової підготовки рекрутів таких можливостей не завжди вистачає. Також постає питання: чи є гарантії, що БВС не віднайде негативних аспектів строкової служби — формальної військової підготовки, годин стройової, дідівщини, “фарбування трави” тощо? Сподіваємося, Міноборони має якийсь план, стратегію чи алгоритм утілення БВС у життя й до 2025 року це буде реалізовано”, — зазначив він.

Юрист також наголосив, що важливим моментом є реакція суспільства та відсутність комунікації з боку влади. Можновладці не дають достатньо публічних і помітних коментарів щодо створення нової й унікальної для нашої країни системи передармійської підготовки.

Це, своєю чергою, закономірно призведе до, м’яко кажучи, великого подиву двадцятирічних громадян, які після проходження БВС цілком законно отримуватимуть повістки на відправлення до частин. Як такі “сюрпризи” вплинуть на довіру суспільства до суб’єктів владних повноважень і на консолідацію навколо наявного державного апарату — питання риторичне. А тому вкрай важливо все ж таки якісно й однозначно описати граничний мобілізаційний вік у пропонованому законопроєкті”, — пояснив юрист.

Водночас впровадження базової військової підготовки є загальносвітовою, корисною й трохи навіть запізнілою як для країни у війні практикою.

“Наш ворог воює не лише зі Збройними силами, які зазнають втрат, утворюють нові підрозділи, потребують ротацій і резервів, а й із усім українським народом, запускаючи ракети по цивільних об’єктах (зокрема по пологовому будинку в Дніпрі) та диверсійні групи, одна з яких нещодавно розстріляла цивільного громадянина на Сумщині. За таких умов немає нічого поганого в уміннях юнаків влучно стріляти з автомата й накладати турнікет”, — додав експерт.