Путін збирається відкрити новий фронт у Європі: The Telegraph оцінив цю ймовірність

Останніми тижнями в Європі говорять про те, куди після України кремлівський диктатор Володимир Путін може спрямувати свої погляди далі. Чи може це бути Молдова?

ТСН.ua пропонує вам адаптацію матеріалу The Telegraph, в якому авторка аналізує це припущення.

Путін вважає Придністровʼя своїм за правом

Минулого тижня чиновники сепаратистського молдовського регіону Придністров'я забили на сполох, заявивши, що цієї середи, 28 лютого, вони планують скликати рідкісне засідання свого Конгресу депутатів, щоб обговорити “драматичне погіршення” відносин з Молдовою. Востаннє конгрес цієї невизнаної республіки збирався 2006 року, коли ухвалив рішення про проведення референдуму щодо формального відокремлення від Молдови і приєднання до Росії. Є побоювання, що вони спробують зробити те ж саме знову.

У своїх плутаних промовах Путін чітко дав зрозуміти, що він вважає Придністров'я і Молдову загалом такими, що підпадають під його концепцію “руского міра”. Лише два тижні тому його міністр закордонних справ Сергій Лавров виступив з суворою промовою в російській Думі, заявивши: “У нас там все ще проживають 200 000 громадян. І, звісно, ми стурбовані цим. І, звісно, ми стурбовані їхньою долею, і ми не дозволимо їм стати жертвами чергової західної авантюри”.

Очевидно, що Путін вважає Придністров'я своїм за правом. Прагнення знову об'єднати колишні землі Російської імперії та Радянського Союзу (незалежно від того, чи залишаються вони офіційно російськомовними) було приводом, який Путін також неодноразово використовував для виправдання свого вторгнення до України. Рішення ЄС оголосити про початок переговорів про членство з Молдовою у грудні було сприйняте Кремлем як подальша загроза його владі в регіоні.

Якщо Придністров'я таки проведе ще один референдум, то, звісно, буде мало гарантій, що його результати будуть чесними. Поєднання російського впливу і пропаганди майже напевно забезпечить сприятливий для Москви результат.

Ймовірність вторгнення до Молдови

Але навіть якщо Придністров'я вирішить формально розірвати зв'язки з Молдовою і спробувати приєднатися до Росії, чи підтримає його Путін? Російська армія вже має близько 2000 солдатів, розміщених у сепаратистській державі нібито як “миротворців”, які були введені після першої спроби Придністров'я відокремитися від Молдови 1992 року.

Вся увага буде прикута до послання Путіна про стан країни в четвер, 29 лютого. Чи скористається він ним як можливістю формально анексувати Придністров'я? Для тих, хто вважає, що вони є свідками повторення подій, коли Росія визнала республіки Донбасу й Луганщини і вторглася до України в лютому 2022 року, занепокоєння викликає те, що це може запустити ланцюг подій, які призведуть до схожого конфлікту в Молдові.

Вторгнення до Молдови залишається малоймовірним, принаймні в найближчому майбутньому. 2000 солдатів навряд чи достатньо для серйозного початку конфлікту в країні. Ба більше, Придністров'я не має виходу до моря, відправлення військ і постачання з Росії, найімовірніше, вимагатимуть перетину кордону регіону з Україною. Військові ресурси Путіна в Україні все ж виснажені – в реальності початок нового конфлікту зараз не в його інтересах, особливо так близько до президентських виборів у Росії в середині березня.

Але Путін – агент хаосу. Він насолоджується будь-якою можливістю посіяти розбрат і плутанину на Заході, особливо тим, що бере під сумнів стабільність Європейського Союзу або інших альянсів, як-от НАТО. Путіну не потрібно анексувати Придністров'я, щоб потенційно посіяти хаос у Молдові та її планах приєднатися до Європи. Все, що йому потрібно зробити, це дати сепаратистській республіці достатньо надії.

Нагадаємо, депутати невизнаного Придністров’я на своєму з’їзді 28 лютого 2024 року нібито планують звернутися до Володимира Путіна з проханням увійти до складу Росії. Придністровський опозиціонер Геннадій Чорба вважає, що звернення до РФ, ймовірно, буде ухвалене. Депутат парламенту Молдови Оазу Нантой наголошує, що це – не вперше, коли Придністров'я нібито планує приєднатися до складу Росії. Проте не можна виключити, що Росія визнає “незалежність”.