«Сєрґєй Котов»: про чергову здобич наших морських дронів

Ще з 80-х років минулого століття в багатьох країнах світу почав розвиватись клас OPV – Offshore Patrol Vessel, патрульних суден, призначених для охорони 200-мильної виключної морської економічної зони. Зверніть увагу – саме суден (Vessel), а не кораблів (Ship). Цим підкреслювалась орієнтація нового класу на виконання не військових, а, скажімо так, поліцейських завдань – ганяти браконьєрів, штрафувати забруднювачів моря, рятувати тих, хто зазнав кораблетрощі... Задля здешевлення OPV, здебільшого, будували за цивільними стандартами – тобто, живучість їхня значно нижча, ніж у повноцінних бойових кораблів. Не мають вони і «нормального» озброєння – невеличка гарматка, кілька кулеметів... В більшості країн OPV входять не до складу ВМС, а до невійськових структур на кшталт берегової охорони.

«Усі мають OPV – і нам треба!» – так, очевидно, розмірковували адмірали шишкостану, коли замовляли проєкт корабля під номером 22160. Для чого він був потрібен – загадка, навіть російські навколофлотські оналітєги не могли цього зрозуміти. Адже такі судна за визначенням мали б експлуатуватись береговою охороною ФСБ а не ваєнна-марскім флотом. Та як би там не було, ВМФ замовив шість патрульних кораблів (так вони класифікуються в рашці) проєкту 22160. Чотири з них будує завод в Зеленодольську на Волзі, а два останніх – завод «Затока» в окупованій Керчі. До цього часу Чєрнаморскій флот отримав чотири кораблі – «Васілій Биков» (2018 р.), «Дмітрій Рогачьов» (2019) і «Павєл Дєржавін» (2020), а «Сєрґєй Котов» підняв ваєнна-марской флаґ вже після початку повномасштабної агресії – 30 липня 2022 р. Усі вони увійшли до складу 184-ї бригади кораблів охорони водного району. Ще два кораблі – «Віктор Вєлікій» і «Ніколай Сіпяґін» – закладені в Керчі у 2016 і 2018 рр., але досі навіть не спущені на воду. Вони перетворились в типовий м-скальський довгобуд – на кшталт, наприклад, субмарин 677-го проєкту.

Отже, які ж параметри цього «аналоховнєта»? Корабель проєкту 22160 має довжину 94 м і може розігнатись до 25 вузлів (46 км/год – якщо перевести на «сухопутну» мірку). Архітектура корпусу і надбудови виконанан з претензією на «стелс» – тобто, її форми мають знижувати радіолокаційну помітність. Озброєння, як і личить OPV, символічне: 76-мм гармата і пара кулеметів. Але м-скалі заклали в проєкт 22160 модульність озброєння (до речі, вперше в практиці рашкованського суднобудування). Корабель можна швиденько доозброїти, встановивши два модулі по чотири крилаті ракет «Калібр», перетворивши його на вовка в овечій шкурі. Достеменно відомо, що 2020 р. такі ракети випробовувались на «Васілії Бикову» – для чого його спеціально ганяли на Північний флот. На кораблі може базуватись гелікоптер масою до 12 тонн (Ка-27 або Ка-29), а його автономність сягає 60 діб – значно більше від нових м-скальських фрегатів і корветів.

Силова установка корабля проєкту 22160 була виконана за останньою модою – дизелі німецької фірми MTU та німецькі ж редуктори ZF. Але... 2014 р. рашка почала агресію проти України і нарвалась на слабенькі, та все ж санкції. На «Васілію Бикову» ще встановили німецькі агрегати, а ось на решту кораблів серії довелось адаптувати «імпортозаміщені» двигуни Коломєнского завода. Ну, це все одно, якби «мерседесівський» мотор замінили навіть не «жигулівським», а від «Москвича».

З самого початку повномасштабної агресії проти України кораблі проєкту 22160 брали в ній активну участь. «Васілій Биков» разом з крейсером «Москва» атакував о. Зміїний. Пізніше ці кораблі діяли в західній частині Чорного моря – доки після потоплення «Москви» і визволення Зміїного ОЗУ «ЧФ» не змушений був забратись з цих вод. Намагались вони піратствувати і на трасах зернового коридору. При цьому майже одразу ж стала зрозумілою непридатність проєкту 22160 для дій в умовах справжньої війни – перш за все, слабкість їхньої ППО. Козломорді намагались усунути цей недолік, встановивши на гелікоптерній площадці «сухопутний» ЗРК «Тор-М2КМ». Крім того, виявились і інші недоліки. Процитуємо мовою оригіналу: «Малое водоизмещение обусловило недостаточную мореходность и сложности с размещением модульного оружия при слабости штатного вооружения, особенно в части противовоздушной обороны, а инновационные обводы оказались настолько неудачными, что по скоростным качествам корабли уступают даже бронепалубному крейсеру «Боярин» времён Порт-Артура». В підсумку, ваєнна-марской флот відмовився від запланованого будівництва другої серії з шести кораблів проєкту 22160.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818

Автор: Андрій Харук, військовий експерт