Курс на Південь. Як Україна шукає союзників поза Європою та США

Під час підготовки публікації використовувались публікації Financial Times, Business Insider, Державного департаменту США, а також коментарі заступниці міністра закордонних справ України Ірини Боровець, спецпредставника з питань Близького Сходу та Африки Максима Субха та посла України в Китаї Павла Рябікіна.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Київ помітно активізувався на дипломатичному фронті, щоб заручитися підтримкою якомога більшої кількості країн та донести світу, що насправді відбувається в Україні. Зокрема, це стосувалося й Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу, або ж так званого Глобального Півдня. Але враховуючи історично сильні позиції Росії в цих регіонах та її порівняно більші ресурси це завдання – апріорі на довгу перспективу.

Латинська Америка

Нещодавно президент Аргентини Хав’єр Мілей заявив про плани провести саміт країн Латинської Америки для підтримки України, а також відвідати Київ цього року. Аргентина з початку російського вторгнення в Україну займала переважно нейтральну (хоча й на межі з проросійською, якщо згадати наміри вступити в БРІКС) позицію щодо війни, але з приходом до влади Мілея зовнішня політика країни різко змінилася.

Ще під час президентських перегонів Мілей відзначався заявами на підтримку України, а після перемоги на виборах запросив на свою інавгурацію українського президента Володимира Зеленського. Новий аргентинський президент відразу ж після вступу на посаду припинив зближення з РФ та офіційно підтримав Україну. Навіть, як писали ЗМІ, передав Україні два гелікоптери, які у 2011 році були придбані в Росії.

Анонсований саміт України з Латинською Америкою – це досягнення українського та аргентинського президентів, розповіла в розмові з РБК-Україна заступниця міністра закордонних справ Ірина Боровець. Ідея такого саміту зародилася в ході візиту Зеленського на інавгурацію Мілея.

"Вони провели зустріч. Народилася ця ідея, а Аргентина запропонувала бути господаркою цього саміту. Зараз ми опрацьовуємо з аргентинською стороною це", – зазначила вона.

За словами Боровець, для Києва цей саміт – не просто шанс зібрати лідерів країн Латинської Америки за одним столом, щоб розповісти про російську агресію та українську формулу миру, але й можливість пояснити країнам регіону користь від співробітництва з Україною.

"Це один з фокусів саміту. Цей саміт не лише про Україну. Цей саміт про те, що Україна може зробити для регіону. А цей регіон величезний – це 33 країни. Це три "тигри", як Мексика, Бразилія та Аргентина, які є членами G20", – пояснила заступниця міністра.

Україна після повномасштабного вторгнення активно працювала над розвитком відносин з Латинською Америкою, щоб повернути країни регіону на свій бік та максимально ізолювати Росію на міжнародній арені. У січні цього року в Україні запрацювала Латиноамериканська стратегія і, за словами Боровець, цьогоріч цей регіон буде у фокусі української дипломатії.

"Якщо говорити про Латинську Америку, то цього року вона у фокусі уваги, як минулого року була Африка. В Африці вже деякі процеси запустилися, а Латинська Америка – один з пріоритетів, де має відбутися прорив цього року", – сказала вона РБК-Україна.

Зокрема, в цьогорічних планах України – розширення дипломатичної присутності в регіоні. На сьогодні в Латинській Америці працює всього шість посольств, які покривають відразу по декілька країн регіону, але кількість дипломатичних представництв буде збільшуватися. За словами Боровець, нові посольства з’являться у кількох країнах, які займають перші місця за ВВП в регіоні або мають у себе штаб-квартири міжнародних організацій.

Загалом, Латинська Америка переважно на боці України в контексті війни з РФ. Країни регіону підтримують українські резолюції в ООН (а ті, яких заведено вважати проросійськими, утримуються, а не голосують проти), беруть участь в ініціативах України, наприклад в засіданнях "Рамштайну" чи зустрічах щодо формули миру. А історичний ордер Міжнародного суду ООН на арешт російського диктатора Володимира Путіна підписував костариканський суддя Серхіо Херардо Угальде Годінес.

Переважна більшість країн Латинської Америки, за словами Боровець, розуміють, що таке українська формула миру, та шукають себе в ній. Їх цікавлять пункти щодо продовольчої та ядерної безпеки, а Аргентина готова брати активну участь у звільненні цивільних заручників та поверненні незаконно депортованих дітей.

"У кожної країни є своє бачення свого залучення до процесу, який призведе до перемоги та миру в Україні. Інколи, звісно лунають від деяких країн питання "коли почнуться переговори з Росією". Але на це у нас є завжди пояснення, що єдиний шлях до миру – це українська формула. Звісно у них можуть бути свої погляди, але нам поки що ніхто не пропонував відступитися від своїх принципів", – зазначила дипломат.

Але, як зауважила Боровець в розмові з РБК-Україна, Україні знадобляться десятиліття, щоб стати справжнім другом для Латинської Америки, оскільки географічна віддаленість та системна неприсутність в регіоні дозволили Росії поширити там свій вплив. Сьогодні ж ведеться щоденна кропітка робота, щоб Україна не сходила з порядку денного в латиноамериканських країнах, але це – гра в довгу.

Африка

Минулого року у України було багато активності за вектором Глобального Півдня. Перш за все – з Африкою.

Ще у 2022 році була затверджена Африканська стратегія, розробка якої почалась ще до великої війни. А через рік після цього голова МЗС Дмитро Кулеба здійснив два африканських турне, президент Володимир Зеленський провів десятки розмов з лідерами країн Африки, а Київ відвідала ціла африканська делегація.

Як розповів РБК-Україна спеціальний представник з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх, після початку великої війни першочерговим завданням української дипломатії була мобілізація підтримки всього світу, включно з Африкою, яка тоді ще не усвідомлювала жахливі наслідки від російської агресії для країн регіону.

"Мало хто в Африці усвідомлював свою залежність від постачання українського збіжжя чи українських добрив. Мало хто розумів, що економіки низки країн цього континенту, насамперед Північної та Східної Африки, мали систему ділових контактів з Україною, яка через війну обвалилася. Годі казати про те, скільки постраждало студентів, які навчалися в Україні та стали жертвами цієї агресії", – пояснив він.

Здобути підтримку африканської спільноти, за словами Субха, Україні допомогло те, що країни Африки також мають досвід виборювання своєї незалежності. Це закладено в основу українсько-африканських відносин і дало свій результат. Минулого року резолюцію, яка містила українську формулу миру, підтримали 30 країн Африки.

"Тобто ми говоримо про те, що ми маємо з Африканськими країнами спільне розуміння міжнародного права та статуту ООН. Країни Африки не визнають окупації українських територій, ми не маємо прецедентів, коли Африка йшла всупереч міжнародного права", – додав дипломат.

Однак, як визнає Субх, серед багатьох країн Африки поширена так звана "нейтральність" щодо російської агресії проти України. Минулого року президент Південної Африки Сиріл Рамафоса приїхав в Україну разом з главою Африканського союзу та лідерами ще низки країн регіону, щоб презентувати свій так званий "мирний план" з десяти пунктів.

Африканський план пропонував почати переговори між Україною та РФ, а також "спільну деескалацію". Однак, план також передбачав гуманітарну допомогу постраждалим від війни, відбудову України, а також забезпечення руху суден з зерном в Чорному морі. Питання зерна було дуже важливим для Африки, оскільки наслідки тодішньої російської блокади судноплавства африканські країни відчули на собі, опинившись під загрозою голоду.

Візит в Україну змінив африканські погляди на війну, зазначив в розмові з РБК-Україна Субх, оскільки лідери країн Африки побачили завдані росіянами руйнування під Києвом, а також ознайомились з українською формулою миру, яка містила "все те добре та раціональне", що пропонували й вони.

"Багато з того, що говорив Рамафоса, синхронізується з нашою формулою миру. Вони почули, і після того в Росії на зустрічі з Путіним почали використовувати термін "війна", чого не було раніше. Одним з наслідків візиту стало чітке заперечення підходів РФ до забезпечення продовольчої безпеки Африки. Тоді вони сказали, що Росія має відновити вільний і безперешкодний рух товарів сільгосппризначення", – сказав спецпредставник.

Сьогодні ж Україна та країни Африки регулярно обговорюють формулу миру, а багато з них беруть безпосередню участь у зустрічах та нарадах, які проводить Офіс президента в рамках підготовки до Глобального саміту миру.

Однак вплив Росії в Африці, який нарощувався десятиліттями, поки Україна не звертала уваги на цей континент, нікуди не подівся. Після смерті Євгена Пригожина, чиї "вагнерівці" дуже активно діяли в багатьох африканських країнах, Москва планує і надалі нарощувати свій вплив в регіоні. Зокрема, за інформацією РБК-Україна, йдеться про півтора десятки країн, переважно колишніх французьких колоній, причому йдеться як про військову присутність росіян, так і їхній інтерес до видобутку корисних копалин, зокрема урану.

Нещодавно у Держдепі США публічно розповіли про існування цілого російського центру для поширення пропаганди серед африканських країн. Російська пропаганда – великий виклик для України, визнає Субх, оскільки РФ має великі фінансові, технічні та кадрові ресурси, щоб просувати свої наративи та фейки щодо агресії проти України.

"Минулого року ми організовували два курси для африканських дипломатів та політиків, розповідали їм про природу агресії РФ, про "Вагнер", про загрози від співпраці з Росією. Безумовно, протидія буде продовжуватися. Завдяки допомозі західних партнерів ми працюємо над мінімізацією наслідків пропаганди. А там, де ми не встигаємо, ми залучаємо наших партнерів, які допомагають нам", – розповів дипломат.

Китай та Індія

Ключовою країною Глобального Півдня як в питанні економіки, так і політичного впливу вважається Китай. І не безпідставно, адже Китай – перша економіка світу (якщо рахувати ВВП за паритетом купівельної спроможності). З Китаєм в України складні відносини, особливо після початку великої війни.

Китай у питанні війни (яку сам Пекін називає "українською кризою") займає нейтралітет, але де-факто він стосується виключно України. Пекін хоч і визнає у своїх офіційних заявах суверенітет та територіальну цілісність України, але захищає Москву, виправдовуючи вторгнення нібито розширенням НАТО та ігноруванням інтересів Росії.

Також Пекін продовжує підтримувати дружні відносини з Москвою та розвивати економічну співпрацю, що фактично допомагає РФ пом’якшувати наслідки західних санкцій. За даними Business Insider, товарообіг між Росією та КНР у 2023 році зріс на 26%. При цьому китайський експорт підскочив на 47%, а імпорт з РФ зріс на 13%.

Водночас Китай фактично уникає контактів з Україною. За два роки повномасштабної війни між Зеленським та главою КНР Сі Цзіньпіном відбулася всього одна телефонна розмова, яка була ініційована Києвом. Окрім цього між Україною та Китаєм було всього кілька контактів на рівні міністрів, а Київ двічі відвідував спецпредставник Пекіна.

"На жаль, наш нинішній рівень діалогу з Китаєм, який завжди був одним з найважливіших наших партнерів, не можна назвати динамічним, хоча й про повне припинення контактів звісно ж не йдеться. Кілька тижнів тому міністри закордонних справ двох держав мали можливість поспілкуватись та обговорити низку важливих питань на полях Мюнхенської безпекової конференції. Працюємо і над наступними контактами", – сказав в коментарі РБК-Україна посол України в Китаї Павло Рябікін.

Україна прагне участі такого потужного регіонального та світового гравця як Китай в Глобальному саміті щодо української формули миру. Пекін фактично ігнорує українську ініціативу, хоча й брав участь в одній з зустрічей на рівні дипломатичних радників та міністрів. Натомість Китай має свій "мирний план", який минулого року був презентований Сі Цзіньпіном. Тоді ж Київ та Москву відвідав китайський спецпредставник Лі Хуей, але бажаної підтримки своєї "мирної ініціативи" Пекін не отримав.

"Формат української формули миру є максимально відкритим. Ми запросили всі країни, у тому числі і Китай, долучитись до її імплементації та обрати над якими пунктами працювати. Ми зацікавлені в тому, аби Пекін долучився до роботи над тими чи іншими пунктами формули миру, адже деякі з них співзвучні з позицією КНР, наприклад продовольча та ядерна безпека, гуманітарні питання. Це підтверджує наявність точок дотику і можливостей для співпраці", – сказав виданню Рябікін.

Днями, після візиту в Москву, Лі Хуей знову приїздив в Київ на тлі закликів офіційного Пекіна до переговорів між Україною та Росією. Судячи зі стриманого прес-релізу китайського МЗС, в якому йшлося лише про відверті та дружні переговори про китайсько-українські відносини та "українську кризу", візит спецпредставника знову результатів Пекіну не приніс.

Та попри розбіжності, Україні потрібно боротися за підтримку Китаю та налагоджувати діалог з ним. Як пояснив виданню Рябікін, результативність відносин між Києвом та Пекіном може мати важливе значення у ширшому контексті взаємодії України із державами Глобального Півдня.

Ще один потужним світовим представником Глобального Півдня є Індія. На перший погляд, відносини України з Індією нічим не відрізняються від відносин з Китаєм, оскільки Нью-Делі також тісно співпрацює з Москвою. Однак, тісні відносини з РФ – це даність для дуже багатьох країн азійського регіону, каже Ірина Боровець. І як би українцям не хотілося, щоб весь світ припинив дружити з Москвою, – цього не відбудеться.

"Це так не працює. Потрібно мати дорослу позицію і зрозуміти, як ми можемо з цим працювати, де ті точки, на які можна натиснути, щоб для нас була користь. Можна вимагати, щоб Індія не купувала російську нафту, але чи дасть це результат?", – пояснила заступник глави МЗС.

Україні, за її словами, потрібно знайти точки співпраці з Індією, які дадуть результат та наблизять перемогу і відбудову України. І зараз, як додала вона, для цього відкриваються хороші перспективи, адже між Києвом та Нью-Делі відновився політичний діалог. Зокрема, на полях тогорічного саміту G7 в Японії Зеленський зустрівся з прем’єром Індії Нарендрою Моді.

"Треба працювати. Ми готуємо візит міністра Кулеби в Індію. Ми сподіваємось, що в ході цього візиту ми проведемо чергове засідання міжурядової українсько-індійської комісії з торговельно-економічного співробітництва, яка вже давно не засідала. Це дасть поштовх політичному діалогу та економічній співпраці", – зазначила Боровець.

Плани на майбутнє

Минулий рік став проривом у відносинах з Африкою. Зокрема, було запущено відкриття 10 нових посольств у регіоні. Станом на сьогодні дев'ять з них, як розповів Максим Субх, готові взятися за роботу протягом найближчих місяців. Українські посли вже перебувають у Гані та Руанді, а незабаром кадрами будуть поповнені диппредставництва в Кот-д’Івуарі, Мозамбіку та Демократичній Республіці Конго.

"Для чого ці посольства потрібні? Африка приділяє значну увагу присутності партнерів у себе. Наявність наших дипломатів та послів там буде запорукою відновлення зв’язків та інтеграції нашої економіки в Африку", – пояснив виданню дипломат.

Цього ж року, за його словами, Україна планує продовжувати політичний діалог та контакти високого рівня, а також працювати над залученням якомога більшої кількості африканських країн до Глобального саміту миру, перш за все – на найвищому рівні.

Крім того, Київ продовжує працювати над організацією зустрічі високого рівня у форматі Україна-Африка в одній з африканських столиць.

"Це питання залишається актуальним. Це якщо говорити стратегічно. А якщо говорити про тактичні плани, то ми плануємо заснувати спільні міжурядові комісії з певними африканськими країнами, плануємо продовжити діалог про підписання угод про спільну торгівлю, зокрема з Марокко та Тунісом, також хочемо лібералізувати наші торговельні зв’язки з Єгиптом. І наостанок, сфера IT та освіта", - додав Субх.

На Глобальному саміті миру Україна хоче бачити і якомога більше країн Латинської Америки. Київ, за словами Боровець, хоче, щоб латиноамериканські країни активно брали участь в роботі над кожним пунктом української формули миру.

Одним з пріоритетів Києва цього року буде і проведення вже анонсованого Аргентиною саміту України з Латинською Америкою та розширення дипломатичної присутності в регіоні.

"Ми хочемо бути присутніми в регіональних організаціях, які мають значення в цих регіонах. Ми маємо нарощувати наш політичний діалог, зокрема, мова про візити високих та найвищих рівнів", – додала вона, говорячи про плани українських дипломатів на 2024 рік.

Продовжувати роботу Україна планує і з Китаєм. Як розповів РБК-Україна посол Рябікін, пріоритетним завданням на цей рік є підтримка політичного діалогу з Пекіном та активізація практичної співпраці. Україна, за його словами, вже має певні домовленості з китайською стороною щодо інтенсифікації взаємодії між державами.