Путін перепризначився ще на шість років: чому Захід мовчки це "проковтнув" і не визнав його нелегітимним

У Кремля було два головні завдання: продемонструвати рекордно високу явку та результат підтримки Путіна не нижче 80%. У цьому їм допомогла навіть "ліберальна" опозиція, яка закликала людей як у Росії, так і за кордоном іти голосувати, створюючи для Кремля необхідний ефект масовості. Пише ТСН. 

Кремль оголосив про рекордні 87,28% голосів, які Путін начебто набрав, що навіть більше, ніж на чотирьох "виборах" до цього. Західні лідери та уряди засудили псевдовибори в Росії, назвавши їх нечесними та недемократичними. Проте ніхто з них жодного слова не сказав про можливість невизнання Путіна легітимним президентом з огляду на незаконне голосування в окупованих українських регіонах. На Заході, вочевидь, досі панує страх, що вони таким чином обріжуть собі дорогу до можливих переговорів з Росією.

Адже не дарма на першій після закриття дільниць пресконференції на запитання про можливий конфлікт між НАТО та Росією Путін сказав: "Все можливо в сучасному світі… І це буде за крок від повномасштабної Третьої світової війни". Тому ці "вибори" були радше ритуальними та свого роду референдумом на продовження війни, й, можливо, не лише проти України. Як Захід оцінив цей черговий кремлівський фарс та чого очікувати від п’ятого терміну Путіна, ТСН.ua розповість у цьому тексті.

Навальністи та гра на Кремль: як "опозиція" допомогла Путіну

Раніше ТСН.ua вже писав, що це перші для Путіна "вибори", які відбуваються в умовах повномасштабної війни. Так, 2000 року, коли він обирався вперше, були вибухи будинків у Москві та Чечня. Проте за масштабами війна Росії проти України – це перша повномасштабна війна на європейському континентів від часів Другої світової. Саме тому для Кремля було так важливо створити ефект великої явки та рекордної підтримки Путіна як мандата на продовження війни.

"Це пов’язано з драматизмом тих подій, через які проходить країна, з сьогоднішньою ситуацією, з тим, що ми змушені зі зброєю в руках захищати інтереси наших громадян, людей. Результати явки показують, що пересічні люди відчувають це і розуміють. Люди прийшли, щоб створити умови внутрішньої, політичної консолідації, щоб ця згуртованість дозволяла нам на лінії бойового зіткнення діяти ефективно…" – сказав Путін на пресконференції.

Цікаво, що ці "вибори" Путіна відбувалися рівно за 10 років після окупації Криму. Проте Кремль взагалі не використовував цю тему у своїй передвиборчій кампанії, зосереджуючи увагу суто на війні, яку треба продовжувати. Лише в понеділок, 18 березня, на Красній площі в Москві організували якийсь концерт.

Упродовж двох років від початку повномасштабного вторгнення від західних політиків, експертів, та й представників російської "опозиції" можна було почути, що це війна Путіна, а не росіян і Росії. Проте ці президентські "вибори" змусили західні ЗМІ нарешті подивитися правді в очі: переважна більшість росіян підтримують війну проти України, вважаючи територію України – Росією, про що нещодавно вперше публічно сказали заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв і прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

У статті про ці "вибори" The New York Times наводить коментарі пересічних росіян, які голосували за Путіна й підтримують війну проти України. І навіть довжелезні черги росіян біля їхніх амбасад за кордоном, де вони зібралися начебто на протестну акцію непокори рівно опівдні, більше нагадували допомогу Путіну, бо створювали картинку масовості. В Мережі також було багато відео, як прокремлівськи налаштовані росіяни підходили скандалити до протестувальників, викрикуючи лозунги на підтримку Путіна та війни.

В Берліні, де голосували Юлія Навальна й Михайло Ходорковський, черги розтягнулися на кілька кварталів. Проте навіть там знайшлися росіяни, які вигукували гасла на підтримку війни, додаючи, що "Берлін – це російське місто". Кілька бюлетенів були помічені й на могилі Олексія Навального в Москві. Але, вочевидь, вони фейкові, адже навряд чи люди так просто змогли б їх винести з дільниць. І хоча російські ЗМІ, які іменують себе "ліберальними", й пишуть, що як у великих російських містах, так і за кордоном опівдні люди зібралися на акцію проти Путіна, як і закликав покійний Навальний, насправді і це Кремль використав на свою користь, відрапортувавши про рекордну явку, особливо за кордоном – під 400 тисяч. Як писав російський письменник Салтиков-Щедрін: "Люблять російські люди бунтувати. Стануть навколішки перед барським домом і стоять, негідники. І знають, що бунтують, та однаково стоять".

І західні, і російські так звані ліберальні ЗМІ подавали ледь не як сенсацію те, що в неділю ввечері на пресконференції Путін вперше вимовив прізвище Навального та прокоментував його смерть. Проте схоже це було радше на знущання, зокрема й з уряду Шольца, бо німецькі й американські ЗМІ повідомляли, що Навального хотіли обміняти на ймовірного офіцера ФСБ Вадима Красікова, засудженого в Німеччині за вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі 2019 року в Берліні.

"Що стосується пана Навального. Так, він пішов з життя. Це завжди сумна подія. Ну, у нас були й інші випадки, коли люди в місцях позбавлення волі йшли з життя. А хіба у США такого не було? До речі, за кілька днів до того, як пан Навальний пішов з життя, мені деякі люди сказали, що є ідея обміняти пана Навального на деяких людей, які перебувають у місцях позбавлення волі в західних країнах. Ви можете мені повірити, можете – ні, але людина, яка зі мною розмовляла, ще фразу не закінчила, а я вже сказав: "Я згоден". Але, на жаль, сталося те, що сталося. Таке життя", – сказав Путін.

Захід проковтнув ці "вибори": з Путіним продовжать говорити

Явка на цих "виборах", за версією Кремля, становила 77%, що є найвищим за всю історію президентських виборів у Росії показником. Відрапортували навіть про начебто 4,6 млн голосів, отриманих з окупованих українських територій, а також про рекордні показники в Курській і Бєлгородській областях, де вже тиждень триває рейд російських добровольців – легіону "Свобода Росії", Сибірського батальйону та Російського добровольчого корпусу.

Так, на виборчих дільницях були спроби підпалу та псування урн із бюлетенями, коли їх заливали зеленкою чи чорнилами. Але на всю країну таких випадків було лише кілька десятків. Західні медіа, наприклад, Politico, надаючи коментарі російських "експертів", які працюють за кордоном, натякають на російські "еліти" (якщо їх можна так назвати – ред.). Мовляв, щойно вони зрозуміють, що Кремль намалював Путіну необхідний результат, а насправді ці цифри далекі від реальності, ці "еліти" активніше шукатимуть наступника Путіну, на якого й зроблять ставку. Хоча ці самі "експерти" чомусь забувають сказати, що "еліта", наближена зараз до Путіна, також заробляє на війні, тому на цифри їм начхати.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін надіслав Путіну привітання з "перемогою", зазначивши, що на Росію під його керівництвом чекають великі справи. Також привітання надійшли з Індії, Північної Кореї, Білорусі, Азербайджану, Казахстану, Куби, Венесуели та інших. Західні країни загалом засудили недемократичність і нечесність "виборів" Путіна, назвавши їх "виборами без вибору", як це зробила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, чи порівнявши Путіна зі "Сталіним нашого часу", як міністр оборони Британії Грант Шаппс.

Від імені очільника дипломатії ЄС Жозепа Борреля офіційний Брюссель опублікував заяву, в якій засуджуються незаконні "вибори" Путіна на окупованих українських територіях. Проте майже ніхто з західних лідерів чи очільників урядів так і не наважився виголосити заяву:

"Ми не визнаємо Володимира Путіна легітимним президентом Росії".

Єдині, хто більш-менш чітко це артикулював, – це Литва, Латвія та Естонія. Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс заявив, що російські "вибори" нелегітимні, а міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна додав, що законне місце Путіна – на лаві підсудних у Гаазі. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс іронічно написав у Х: "Вибори. Які вибори?".

Натомість в уряді Німеччині підтвердили готовність говорити з Путіним. І саме тут, вочевидь, прихований найбільший страх західних лідерів: якщо вони справді визнають Путіна нелегітимним президентом Росії, як свого часу самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка, то умовно завтра їм ні з ким буде розмовляти в Росії, враховуючи ризик розширення війни на натовські країни аж до ядерної ескалації. І Путін буде й надалі використовувати цей шантаж, бо бачить, як Захід цього боїться.

І він уже це зробив, судячи з перших коментарів кремлівського воєнного злочинця одразу після закриття виборчих дільниць, допустивши можливість війни з НАТО, яка наблизить світ до Третьої світової. А щодо війни проти України та найближчих перспектив її розвитку, відповідаючи на одне з запитань на пресконференції щодо можливості захоплення Росією Харкова задля більшої безпеки Курської та Бєлгородської областей, Путін заявив про створення в майбутньому "санітарної зони", яка має теоретично убезпечити російську територію від прильотів. Проте, як показала практика, чиїсь безпілотники можуть летіти і на 1000 км углиб Росії. І останнім часом їх особливо приваблюють російські НПЗ.

Єдине питання, яке наразі лишається без відповіді: чи оголосить Путін чергову велику хвилю мобілізації в Росії та коли? Адже для якогось великого наступу чи прориву, за даними західних розвідок, у ворога немає додаткових сил і резервів. Проте й українська оборона зараз заледве стримує лінію фронту, на що значний вплив має західна військова допомога, яка все ще заблокована. The Times пише, що під час візиту до Києва міністр оборони Грант Шаппс і командувач британської армії Тоні Радакін радили Україні утриматися від реалізації нових наступів на фронті, зосередивши натомість зусилля на Чорному морі та ударах по цілях у Криму.

Якщо це супроводжуватиметься передаванням Україні далекобійних німецьких ракет Taurus та американських ATACMS, що здатні уражати ворожі цілі на великій відстані, з цим важко не погодитися. Плюс, влітку ми вже почнемо отримувати перші винищувачі F-16. Проте якщо тактика дозованої військової підтримки триватиме, бо Захід продовжуватиме зважувати ризики можливої ескалації, – це саме те, що потрібно Путіну. Тривала війна на виснаження, як уже показали ці два роки, допомагає Путіну цементувати свою владу в Росії, запевняючи росіян, що Захід – це зло, а Україну треба знищити, створивши тут "санітарну зону".