Сенсаційна заява Шольца про кінець війни: чи піде Росія на мир

Чергова заява канцлера Німеччини Олафа Шольца здійняла галас у Мережі. За словами німецького лідера, Україна та низка її партнерів уже обговорюють майбутній мир з Росією. Назвав Шольц і умову, за якої війна закінчиться миттєво.

Про які мирні переговори говорив Шольц, чи справді війна може закінчитися вже 2024 року та чи піде на мир Росія – в ексклюзиві TSN.ua.

Коли можливий мир

Переговори про можливий мир уже йдуть на рівні радників голів держав, і Україна також бере в них участь. Про це в інтерв’ю виданню “Märkische Allgemeine” 27 березня заявив німецький канцлер Олаф Шольц.

"Низка країн, включно з Україною, зараз обговорюють на рівні радників з безпеки те, який вигляд може мати щось, що може призвести до мирного процесу", – йдеться в повідомленні.

Україна вела переговори з РФ?

До того ж канцлер заявив, що двосторонні мирні переговори вели і Україна з Росією, втім, ще на самому початку війни. Більше деталей він не уточнив, проте зрозуміло, що йдеться про перемовини у Стамбулі. У провалі тих переговорів Україну відкрито звинувачував Путін і навіть показував папірці з умовами, під якими нібито підписалися представники української делегації.

"Вони дійсно майже до останнього сподівалися, що вони нас дотиснуть до підписання такої угоди, щоб ми взяли нейтралітет… Вони готові були закінчити війну, якщо ми візьмемо – як Фінляндія колись – нейтралітет і дамо зобов’язання, що не будемо вступати до НАТО", – прокоментував голова фракції "слуг" Давид Арахамія.

Дивіться на ютуб-каналі ТСН: "Мир можливий будь-якої миті!" Сенсаційна заява Шольца про Путіна і кінець війни!

Однак такі умови для України були і є неприйнятними. По-перше, шлях України до НАТО записаний у Конституції, по-друге, вірити Путіну після 10 років війни неможливо.

Шольц же бачить цю ситуацію по-своєму. Саме Путін хотів виграти собі час за допомогою тих переговорів і просто замилював усім очі, поки перекидував війська з Київщини на Донбас.

Про які “мирні переговори” йдеться?

Втім, повернемося до перемовин, які нібито йдуть зараз. За словами Шольца, в них беруть участь кілька країн, а переговори ведуть саме радники з нацбезпеки лідерів держав. Про що йдеться? Наразі під опис канцлера підпадає лише один і всім уже давно відомий процес, а саме “Формула миру” Зеленського.

Саме на її обговореннях, як-то в Саудівській Аравії чи на Мальті, були присутні десятки делегацій, на чолі яких були радники президентів. Українську делегацію очолював керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Раніше він анонсував проведення чергового глобального форуму миру у Швейцарії, до якого планують залучити аж 160 країн, зокрема близького партнера РФ – Китай. Ходили чутки, що до форуму якимось чином долучать і Москву.

“Мирний саміт” у Швейцарії

За даними ЗМІ, цього вимагатиме Пекін. У будь-якому разі цей саміт має стати “інавгураційним”, тобто першим на рівні високих представників країн. 25 лютого Зеленський розповів, чого очікує від важливої зустрічі.

"Що стосується саміту, ми вважаємо, що це дуже правильно: посилюватись на полі бою, і це залежить від нас, нашого виробництва і наших партнерів. І так само дуже правильно посилюватися дипломатично. Ми не хочемо, щоб нам нав’язували будь-які формати перемовин, будь-які формули миру. Країни, навіть наші партнери. Всі ці країни, які сьогодні не тут і не у війні", – сказав президент.

Ці переговори будуть не останніми

Є в планах і другий саміт миру. Президент хотів би провести його за межами Європи, щоб таким чином зацікавити приєднатися більше країн так званого “Глобального Півдня”, які зазвичай нейтральні чи не напряму підтримують РФ.

Путін не піде на угоду? А він, на жаль, робити це наразі не збирається. 27 березня вийшли дві статті від The Economist та Die Welt з приголомшливими висновками. Перші вважають, що ситуація на фронті у ЗСУ може скоро стати критичною. Все через нестачу допомоги від союзників і затягування в питаннях мобілізації в Україні.

"Наступні п’ять-шість місяців можуть бути критичними", – каже Конрад Музика, аналітик компанії Rochan Consulting та автор сайту Ukraine Conflict Monitor. Пріоритетами для України, за словами Майкла Кофмана з Фонду Карнегі за міжнародний мир, є "жива сила, укріплення та боєприпаси".

Експерти, з якими поспілкувалися журналісти видання, запевняють, що наразі ситуація все ще контрольована, втім, з плином часу армія РФ стане все більше переважати Сили оборони України. Вже зараз російська артилерія випускає вп'ятеро більше снарядів на день, ніж українська, і ця різниця зростатиме.

Чи втримають ЗСУ фронт

Без допомоги Заходу та без нових людей на фронті Україна ризикує втрапити у скрутне становище, коли “глухий кут у війні”, яким восени 2023 року “лякали” з кожної праски, стане “найкращим з можливих варіантів”. Погоджуються з подібними висновками і журналісти Die Welt.

Росія намагається прорвати першу лінію оборони України у 18 місцях (це вже вдалося зробити під Авдіївкою в лютому). Однак друга і третя лінії оборони значно слабші за першу, і ризик прориву ЗС РФ углиб країни (аж до Дніпра) зараз великий.

На Україну чекає "критична фаза" до вересня, якщо Захід швидко не передасть значно більше зброї.

Захід повністю недооцінив військові можливості Росії. У Москви достатньо ресурсів і глобальної підтримки, щоб продовжувати війну ще кілька років.

Кремль планує наступ

А тим часом Кремль готує свій черговий наступ на фронті. Як пише The Economist, у ЗСУ буде відносний перепочинок до літа, коли закінчаться часті опади і наступати стане легше. Тоді росіяни й попруть у нову навалу. Медійники занепокоєні, що цього разу Україна менше готова до оборони, ніж торік.

Зрозуміло, що українці звинувачують у своєму становищі світових політиків. Зайняті Близьким Сходом, майбутніми виборами та власними економічними проблемами, західні союзники України відволікаються. Проте Україні не варто просто звинувачувати своїх союзників. Вона теж винна у своїх помилках.

Однією з них була невдача з мобілізацією. Росія готується до чергової хвилі мобілізації з прицілом на наступний великий ривок. Терористичний напад на концертний зал у Москві 22 березня насправді може полегшити це завдання для Володимира Путіна, який використає його, щоб переконати росіян, що РФ має бути сильною в боротьбі проти кровожерливих ворогів. Але в Україні нові спроби зібрати свіжих новобранців все ще застрягли у сплетінні демократичного процесу.

Що не так з українською обороною

Є проблема і з лініями оборони на фронті. Журналісти пишуть, що в Україні не квапилися будувати укріплення, бо розраховували на успіх свого контрнаступу 2023 року, а потім і на новий, в якому мали допомогти союзники. В Києві ж нібито навіть не хочуть думати про те, що Україні доведеться довго жити в реаліях, коли 1/5 її території залишиться під Росією.

Україна також дуже запізнилася зі зміцненням власних оборонних позицій. Певною мірою це зрозуміло. Уряд все ще мріє про новий контрнаступ і боїться думки, що поточна лінія фронту може перетворитися на щось дуже схоже на кордон, який відрізає п’яту частину країни та позбавляє її більшої частини доступу до моря. Ідея про те, що ця лінія може стати основою для майбутніх мирних переговорів, – це саме те, чого пан Зеленський хотів уникнути.

Але зараз небезпека настільки велика, що це найменш поганий варіант. Останніми тижнями таки запрацювали екскаватори, а поля сіють зубами дракона. Але треба було почати набагато раніше. Моліться, щоб не було надто пізно.

Раніше президент Зеленський заявив, що Україна будує 2000 кілометрів оборонних ліній. 27 березня він побував на Сумщині, де особисто перевірив один з укріплених участків і навіть пройшовся окопами. Будують нові фортифікації і ближче до фронту.

За словами військового експерта Євгена Дикого, зараз для ЗСУ будують щось подібне до того, що 2022-2023 років збудували росіяни на півдні. Прем’єр-міністр Шмигаль заявляв, що на укріплення уряд виділив цілих 30 млрд грн. Основна увага під час фортифікаційних робіт приділяється прифронтовим районам, включно з Авдіївкою, Бахмутом і Лиманом у Донецькій області, Куп'янськом у Харківській та Роботиним у Запорізькій.