Задушити ключовий проєкт: як працюють і не працюють санкції на прикладі однієї галузі

60% проєкту – у власності російського Новатеку (Тимченко), 20% – державні китайські компанії, ще 10% – японський консорціум (Міцуї) і 10% – французи (Тоталь).

Витрати на проєкт – понад 20 млрд доларів, контрактування обладнання почалося в 2019 році. Запуск черг в роботу – 2023-2028 роки.

Важлива складова – газовози, 20+ танкерів арктичного класу, плюс пара атомних льодоколів, щоб танкери ходили круглий рік.

Далі хронологія подій:

Грудень 2021. За 2,5 місяці до вторгнення Франція забороняє своїм банкам фінансувати Арктік СПГ-2. Завбачливо.

Буквально через пару тижнів після цього уряд РФ виділяє з резервного фонду кошти на добудову суден для проєкту, бо експорт LNG – "ключова ставка Росії на найближчі десятиліття"

Травень 2022. Китай формально приєднується до санкцій на постачання обладнання для LNG, китайські компанії припиняють роботу над Арктік СПГ-2 і "шукають можливості продовжити співпрацю, не порушуючи санкції".

Серпень 2022. Новатек замовляє у турків плавучу електростанцію після того, як американська Baker Hughes припинила обслуговування LNG проєктів в РФ через санкції.

Березень 2023. Віце-прем'єр РФ говорить про стратегічні плани наростити в-во СПГ до 100 млн т. З урахуванням потужності Арктік СПГ-2 потужності мають скласти 66 млн т, тому треба шукати ще ресурси. Очевидна мотивація – можливість експортувати газ без прив'язки до труб, і обходячи санкції з менш перебірливими країнами. Але тут проблема – у світі дефіцит танкерного флоту, та й арктичні бурові платформи під санкціями будувати тяжко.

Квітень 2023. Після того, як Медвєдєв у своєму алкогольному делірії написав у тєлєгу про можливість постачання ракет Північній Кореї, Південна Корея радикально розширила перелік санкційних товарів. А там - критичні деталі для будівництва арктичних газовозів, 15 з яких будувалися на російській корабельні "Звєзда", а решта – замовлені у корейських же виробників. Строки запуску Арктік СПГ-2 зміщуються.

Червень 2023. Японці заявляють, що продовжать постачати обладнання і послуги для арктичних газових проєктів РФ, бо вони важливі для енергетичної безпеки Японії.

Вересень 2023. США поширюють санкції на ряд виконавців проєкту Арктік СПГ-2, японські співвласники проєкту заявляють, що дотримаються санкцій.

Жовтень 2023. Виходить розслідування LeMonde/Spiegel про те, що незважаючи на санкції, компанії з Британії, США та Італії після лютого 2022 року поставили обладнання на 400 млн дол, що дозволило росіянам запустити першу чергу проєкту згідно планів, у червні 2023.

Листопад 2023. США накладають обширні санкції на Арктік СПГ-2, зокрема – на закупівлю газу звідти. Джеффрі Паєтт, помічник держсекретаря США з питань енергетики, заявляє, що "мета США – задушити цей проєкт". Контрагенти Арктік СПГ-2 отримують час до 31 січня 2024, щоб завершити всі операції по проєкту. Паєтт каже, що діючі санкції не дозволять росіянам зробити цей проєкт рентабельним.

На той момент, на кінець 2023 року, половина російського експорту LNG припадала на Європу, найбільше – Іспанію, Бельгію, Францію. Відмовилися від російського скрапленого газу лише британці та балтійські країни.

В Кремлі пригоріло настільки, що на слова Паєтта звернув увагу Пєсков, провівши паралелі з "Північними Потоками" і припустивши, що США погрожують зруйнувати Арктік СПГ-2.

(до 2016 року Джеффрі Паєтт працював послом в Україні, класний дядько, ми з ним на шосейниках кілька разів тренувалися у групі, і це було дуже безпечно, коли тебе ззаду прикриває Тойота Секвойя посольства США )

Грудень 2023. Новатек розсилає контрагентам повідомлення про форс-мажор щодо майбутніх поставок газу з Арктік СПГ-2. Китайські, а потім і японські акціонери звертаються до США з проханням виключити проєкт з-під санкцій.

Січень 2024. Французька Total, власник 10% проєкту, оголошує форс-мажор по діючих контрактах і заявляє, що не відвантажуватиме газ із Арктік СПГ-2, дотримуючись санкцій.

Лютий 2024. Перші відгрузки газу переносяться на березень – немає танкерного флоту. Британія приєднується до санкцій США. З'являються повідомлення, що незважаючи на санкції, проєкт отримав обладнання ще на 180 млн дол. Найбільші постачальники – Італія, Франція.

Березень 2024. У FT з'являється матеріал про те, що фірма американського бізнесмена Філіпа Адкінса, "друга британської королівської родини", перевозила сталеві конструкції для Арктік СПГ-2 з Китаю. Адкінс змушений виправдовуватися, що сталеві конструкції – не під санкціями і він просто виконував фунцію "велетенського таксі".

Квітень 2024. Міністр енергетики РФ підтвердив, що Арктік СПГ-2 зупинив виробництво газу через неможливість відвантажувати газ - немає газовозів.

Корейці відмовилися передавати чотири готових танкери через санкції США, ще два замовлених – підвисли. При цьому російський завод "Звєзда" теж не може виконати свої зобов'язання по будівництві 15-ти танкерів – вони по суті роблять крупновузлову збірку з корейських вузлів, які потрапили під санкції. Крім того є новини про брак робочої сили на корабельні.

В сухому підсумку – півтора роки half-assed санкцій, які дозволяли росіянам далі будувати проєкт, потім жорсткі санкції від США (через місяць після розслідування LeMonde/Spiegel), які за пару місяців поклали проєкт на лопатки.

Є звісно шанс, що китайці виторгують послаблення санкцій, щоб не втратити вкладені мільярди і джерело дешевого газу, але значно ймовірніше, що на Арктік СПГ-2 тепер справді можна ставити хрест.

Якщо й знайдуть 5-10 танкерів, покупців, які не боятимуться санкцій і проєкт зможе працювати на якусь частинку потужності, рентабельність буде глибоко нижче плінтусу. Як і казав Джеффрі Паєтт.

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії