Мобілізація по-новому. Які правила працюють вже зараз і що зміниться з травня

РБК-Україна розповідає про те, як уже змінилася мобілізація та чого чекати далі.

При підготовці матеріалу використовувалися: тексти підписаних та прийнятих у квітні законів, а також президентських указів №213/2024 та №214/2024.

Мобілізація з 25 років: коли почнуть видавати повістки

Цей законопроект ухвалили ще у травні 2023 року. У червні його підписав спікер Ради Руслан Стефанчук і документ передали на підпис президенту. Але Володимир Зеленський десять місяців не підписував закон.

У листопаді у Раді нацбезпеки та оборони (РНБО) пояснювали це чутливістю питання, оскільки зниження призовного віку дозволяє мобілізувати більше молоді. У результаті свій підпис президент поставив лише 2 квітня 2024-го. Закон одержав номер 3127-IX.

Згідно з документом, призовний вік знижено з 27 до 25 років. До цього могли мобілізувати лише тих, кому виповнилося 27 років. Тобто українці віком 18-27 років могли бути залучені до служби лише добровільно та на контрактній основі. Відповідно тепер придатних за станом здоров'я молодих людей переводять з обліку призовників на облік військовозобов'язаних.

Примітно, що мобілізація з 25 років є й у великому законі №10449, ухваленому напередодні у другому читанні. Але йому ще доведеться пройти процедуру підписання.

Зміни щодо призовного віку були опубліковані в "Голосі України" 3 квітня і, відповідно, набули чинності з 4 числа. Територіальні центри комплектування (ТЦК) почнуть видавати повістки українцям, які досягли 25-річчя.

"Для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду та оформлення відповідних військово-облікових документів", - зазначили у Генеральному штабі ЗСУ.

Деякі ТЦК заздалегідь повідомили, які документи треба мати для уточнення даних: паспорт, ІПН, військово-обліковий квиток, медичні документи і так далі. За наявності медичних показань потрібен висновок лікарської комісії та повна історія хвороби. Якщо є підстави для відстрочки, треба тож подати відповідні документи.

Цифровізація армії. Що таке "Оберіг" і навіщо потрібен е-кабінет

Закон №3549-IX про порядок обробки та використання даних у реєстрах для військового обліку набув чинності також 4 квітня. Його ще називають законом про цифровізацію армії.

По-перше, запускається Електронний кабінет військовозобов'язаного. З його допомогою можна буде оновлювати облікові дані з будь-якої локації, не відвідуючи військкомату. Як заявила замміністра оборони Катерина Чорногоренко, запуск е-кабінету планується на літо.

"Ми вважаємо, що це буде такий сервісний підхід до військовозобов'язаних", - додала вона.

Через е-кабінет можна буде актуалізувати інформацію та зрозуміти, які дані знаходяться в системі "Оберіг", доступній працівникам ТЦК, поліції та прикордонникам. Військовообов'язаний зможе самостійно надсилати запити до реєстрів, отримувати відповіді та фактично доповнювати свою електронну картку. Мета сервісу - прибрати черги з військкоматів та необхідність подавати документи у паперовому вигляді.

Реєстрація е-кабінету буде виключно добровільною. Також відомо, що у новому законі про мобілізацію відмовилися від розсилки електронних повісток.

По-друге, досконаліша взаємодія інших реєстрів з "Оберегом". Це дозволить ТЦК отримати більше даних про військовозобов'язаних, а також виключить помилкову видачу повісток та необхідність додатково відвідувати військкомат.

"Оберіг" збирає дані українців віком 18-60 років (призовників, військовозобов'язаних та резервістів). До системи вносяться:

• ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство
• місце проживання та перебування
• сімейний стан (наявність дітей)
• освіта, професія та місце роботи
• стан здоров'я та інші дані

На базі "Оберіга" планується запуск процедури електронного бронювання від мобілізації та видача електронних військових квитків.

По-третє, військові зможуть подавати онлайн заяву на набуття статусу УБД (учасника бойових дій). Це буде швидка та оперативна процедура, яка не потребує очікування у кілька тижнів. У військових частинах зобов'язані сформувати довідку про участь у бойових діях протягом 5 днів після того, як військовий виконав бойовий наказ.

Статус буде автоматично надано після формування виписки разом із електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом). Посвідчення за бажанням видаватиметься в електронній або паперовій формі. Очікується, що влітку для військових запустять додаток "Армія+" з цілою екосистемою сервісів. Спочатку будуть доступні два сервіси, один з яких - посвідчення УБД.

Окремим пунктом закон дозволив розміщення українських військових ІТ-систем у хмарних сховищах країн НАТО. Це покращить їхній захист, обмін даними із союзниками, а також дозволить вивільнити засоби ППО, які прикривають дата-центри, для військових потреб.

Скасування статусу "обмежено придатний" та повторна комісія

Минулого тижня у "Голосі України" опублікували закон №3621-IX про права військових на соціальний захист. Але набуде чинності він лише за місяць, 4 травня. І стосується він, зокрема, процесів мобілізації.

Зокрема, більше не буде статусу "обмежено придатних". Тобто, українців з таким статусом зобов'яжуть пройти повторну комісію, після чого їх визнають або придатними, або не придатними до служби. І зробити це потрібно протягом 9 місяців (фактично до кінця 2024 року).

Проблема в тому, що підзаконні акти ще не привели у відповідність до закону. Міністерство оборони готує наказ №402 про ВЛК, доки його немає, медики не мають необхідних критеріїв. Поки невідомо, коли з'явиться наказ і що в ньому буде.

Передбачається, що в результаті може бути не два, а п'ять статусів: непридатний з виключенням з обліку; непридатний із переглядом через 6-12 місяців; тимчасово непридатний (наприклад, на період лікування); придатні для служби у тилу, вишах, ТЦК та частинах забезпечення; придатні. Як заявив речник Міноборони Дмитро Лазуткін, список діагнозів, на підставі яких буде перегляд, визначать найближчим часом.

Крім того, військовим дозволено безперервно перебувати на лікуванні за кордоном до 12 місяців. До цього кожних чотири місяці потрібно було проходити комісію в Україні. А ще дозволяється брати одноразову відпустку у зв'язку з народженням дитини.

Також норма про виплату 15 млн гривень сім'ї загиблого військового встановлюється на рівні закону.

Дострокові звання та відрядження

Крім законів, у квітні президент Володимир Зеленський підписав два укази щодо положень про службу у Збройних силах України. Зокрема, тепер жінки приймаються на контракт та проходять служби нарівні з чоловіками (крім випадків, передбачених законами з питань охорони дитинства та материнства).

Солдата або матроса можуть достроково підвищити до старшого солдата (старшого матроса) при призначенні на посаду, за якою це звання передбачено штатним розкладом.

Військовослужбовці рядового, сержантського старшинського та молодшого офіцерського складу у порядку заохочення можуть достроково вдруге отримати чергове звання, якщо служать на відповідній посаді. Сержанти та старшини (на контракті або мобілізовані) з бойовим досвідом не менше 3 місяців та виконанням офіцерських обов'язків приймаються на офіцерський контракт із присвоєнням звання молодшого лейтенанта.

При цьому не пізніше 6 місяців після скасування воєнного стану необхідно пройти додаткову офіцерську підготовку. Якщо зобов'язання буде порушено, їх звільнять за невиконання умов контракту.

Частина змін стосується відряджень до військово-цивільних адміністрацій (ВЦА). За бажанням військовослужбовці можуть бути направлені до таких адміністрацій. Для цього керівництво ВЦА надсилає до Міноборони запит щодо основних вимог на вакансії. І вже міністерство визначає, кого відрядять. Остаточне рішення за міністром оборони.

Відрядження оформляється наказом після погодження з Антитерористичним центром СБУ або з командуванням Об'єднаних сил. Також президентський указ передбачає, що мобілізованих можуть направляти за кордон на навчання, підготовку та підвищення кваліфікації.

Окрім того, тепер строковики зможуть подати рапорт на мобілізацію. А ті, хто досяг граничного віку перебування в запасі, підлягають звільненню з військової служби.

Штрафи, набір засуджених та великий закон. Як ще зміниться мобілізація

Цього тижня перше читання пройшли ще два цікаві законопроекти. Один із них передбачає підвищення у кілька разів штрафів за ухилення від мобілізації.

Зазначимо, наразі штрафи за порушення правил військового обліку (строки постановки на облік та оновлення персональних даних) становлять від 850 до 1700 гривень. Проект пропонує підняти їх:

• у мирний час - від 3 400 до 5 100 гривень
• за повторне порушення або у воєнний час - від 17 000 до 25 500 гривень

Також зростуть штрафи за ухилення від мобілізації (відмова від повістки або неявка по ній до військкомату) з нинішніх 3 400 - 8 500 гривень:

• у мирний час - від 5 100 до 8 500 гривень (громадяни), від 17 000 до 34 000 гривень (посадові та юридичні особи)
• у воєнний час - від 17 000 до 25 500 гривень та від 34 000 до 59 000 гривень відповідно

Примітно, що урядовий проект пропонував запровадити кримінальну відповідальність за відмову проходити ВЛК, але профільний комітет відмовився і в першому читанні документ пройшов без цієї норми. Зазначимо, що за ухилення від призову під час мобілізації все одно загрожує термін від 3 до 5 років.

Докладніше читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Інший законопроект стосується мобілізації засуджених . Він теж пройшов перше читання, поки не відомо, коли буде друге і коли закон набуде чинності.

Попередньо засуджені зможуть мобілізуватися лише добровільно. Але лише ті, хто відповідає вимогам до проходження служби в окремих спеціалізованих підрозділах та військових частинах.

При цьому одного бажання мало. Спершу засуджений має подати заяву до установи, де відбуває покарання. Після цього він проходить медичний огляд у в'язниці, потім дані потрапляють до ТЦК і військова частина розглядає можливість мобілізації. Після рішення ТЦК проходить військово-лікарська комісія, і якщо здоров'я засудженого відповідає вимогам, його заява надходить до суду. Який ухвалює рішення про умовно-дострокове звільнення.

Адміністративний нагляд за таким мобілізованим покладається на командира військової частини. Потрапити до лав Збройних сил не зможуть:

• засуджені за злочини проти засад нацбезпеки України
• засуджені за умисне вбивство двох або більше осіб (або зґвалтуванням)
• засуджені за сексуальне насильство
• мають судимість за статтями 152 - 156-1 (сексуальні злочини), 258 - 258-6 (тероризм), частини 4 ст. 286-1 (смертельна п'яна ДТП), якщо вони не погашені

Якщо умовно-достроково звільнений ухиляється від служби, йому загрожує від 5 до 10 років. Примітно, що таким мобілізованим не надаватиметься щорічна відпустка або відпустка за сімейними обставинами. Звільнення зі служби - на загальних підставах (за станом здоров'я чи демобілізації) чи новий вирок до тюремного строку.

Головні зміни, які стосуються мобілізації в Україні, будуть тоді, коли президент підпише великий закон, а його положення набудуть чинності.

Зазначимо, у ньому немає демобілізації через 36 місяців, але є перелік підстав для звільнення зі служби (за сімейними обставинами, станом здоров'я тощо). Також українців зобов'яжуть носити при собі військові квитки, пред'являти їх на вимогу ТЦК та протягом 60 днів уточнити облікові дані у військкоматах. А за ухилення від мобілізації зможуть тимчасово позбавляти права керувати транспортними засобами.