Захист Штатами неба Ізраїлю викликає заздрість та іронію в Україні − WSJ

Про це пише The Wall Street Journal.

"Президент України Володимир Зеленський висловив розчарування після того, як США та їхні союзники втрутилися, щоб захистити Ізраїль від масованої іранської атаки на вихідних, підкресливши межі підтримки Києва з боку Заходу. Українські міста вже більше двох років перебувають під обстрілом російських ракет і начинених вибухівкою безпілотників того ж типу, що були використані під час нападу Тегерана на Ізраїль", – пише WSJ.

Видання нагадує, що США і коаліція західних і арабських партнерів збили майже всі 170 безпілотників, близько 120 балістичних ракет і близько 30 крилатих ракет, які Іран випустив 13 квітня. Реакція була миттєвою і всі повітряні цілі знищили ще до того, як вони досягли ізраїльського повітряного простору.

Видання наголошує, що українці у цей час місяцями просять світ про більший захист від російських атак. Це відбувається на тлі посилення російських ударів, зокрема, по енергетиці, і на тлі того, що життєво необхідна допомога з боку США залишається в Конгресі в глухому куті.

Президент Володимир Зеленський після успішного відбиття атаки на Ізраїль акцентував на тому, що на цьому прикладі "весь світ побачив… наскільки ефективною може бути єдність у захисті від терору".

"Терор повинен програти скрізь і повністю − не десь більше, а десь менше", − наголосив Зеленський.

Видання пише, що українські офіційні особи утримуються від прямої публічної критики політики США, побоюючись виглядати невдячними за підтримку Вашингтона, але інші колишні та нинішні політики менш дипломатичні.

На думку колишнього посла США в Україні Джона Гербста, "ніщо, окрім американської боязкості, не пояснює, чому ми не робимо цього для України".

Він підкреслив, що американські, британські та французькі сили, які захищали Ізраїль у суботу, лише перехоплювали іранські ракети та безпілотники, уникаючи будь-якої взаємодії з іранськими силами, яка могла б призвести до прямого військового конфлікту.

Тим часом представники адміністрації Байдена заявили, що їхній підхід до України і Росії є адекватним з огляду на ризик ескалації.

Видання підкреслює, що США та їхні союзники по НАТО в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в  Україну чинили опір українським закликам до створення безпольотної зони, посилаючись на логістичні труднощі та ризик прямого конфлікту з російськими військовими.

Далі були побоювання щодо надання різного роду озброєння, які зберігаються і нині, зокрема, щодо ракет дальнього радіусу дії.

"Нещодавні затримки з наданням допомоги з боку США підбадьорили Росію, яка відбирає території у менш озброєних і виснажених українських військ на сході країни. Тим часом, США докоряють Україні за використання безпілотників дальнього радіусу дії власної розробки для нанесення ударів по цілях в глибині російської території.

Замість того, щоб допомогти Україні створити таку мережу протиповітряної оборони, яку має Ізраїль, Захід надав Києву клаптикове обладнання, яке протягом багатьох місяців притупляло російські атаки. Але запаси перехоплювачів протиповітряної оборони країни виснажуються через посилення кампанії російських ударів по електростанціях та інших об'єктах цивільної інфраструктури", − пише WSJ.

Видання наголошує, що США не мають оборонного договору з Ізраїлем, який би зобов'язував їх надавати допомогу, але Ізраїль протягом десятиліть користується особливими відносинами з США як найближчий партнер Америки на Близькому Сході. За даними Дослідницької служби Конгресу США, Ізраїль є найбільшим сукупним одержувачем американської зовнішньої допомоги з часів Другої світової війни.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад два роки тому деякі прихильники Києва запропонували модель західних оборонних відносин на кшталт ізраїльської, але ця концепція не отримала розвитку. Це сталося частково через те, що вона передбачала б певний рівень зобов'язань, який поки що не продемонструвала жодна велика західна держава.

Видання пише, що політика адміністрації Байдена щодо України протягом останніх двох років формувалася під впливом побоювань, що глава Росії Володимир Путін може вдатися до ядерної зброї або інших видів зброї масового знищення, якщо США або інші члени НАТО нададуть Києву засоби для нанесення серйозної шкоди російським військам або самій країні. Ядерні погрози лунали і з уст самого Путіна.

WSJ нагадує, що Іран просунув свою ядерну програму настільки, що може виробляти достатньо ядерного палива для бомби за кілька днів, але американські офіційні особи стверджують, що він не працює активно над створенням ядерної зброї. Аналітики з питань безпеки вважають, що він далекий від того, щоб використати її проти Ізраїлю або союзників США. Тоді як Росія, навпаки, має найбільший у світі запас ядерної зброї.

"Байден наляканий постійними ядерними погрозами Путіна. Ми теж поводимося так, ніби не є ядерною наддержавою", − заявив колишній посол США Гербст.

Занепокоєння щодо реакції Росії змусило США, Німеччину і деяких інших членів НАТО витратити тижні або місяці на прийняття рішення про надання летальних систем, таких як мобільні пускові установки "Хаймарс", ракети ATACMS і реактивні винищувачі F-16 американського виробництва. Зволікання з прийняттям рішень про надання допомоги знизило її ефективність, оскільки дало Росії час на підготовку.

Нині Україна гостро потребує засобів протиповітряної оборони, таких як ракетні батареї Patriot американського виробництва.

Минулого тижня глава зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Жозеп Боррель заявив, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив сім батарей "Патріотів". Боррель сказав, що західні військові мають близько 100 батарей "Патріотів".

"І ми все ще не можемо надати ті 7, про які вони відчайдушно просять", − заявив він з роздратуванням.