Звільнення Гуменюк: чому журналісти збунтувалися проти речниці Сил оборони півдня — усі подробиці

Після численних скарг журналістів Генштаб ЗСУ ухвалив рішення таки звільнити Наталію Гуменюк з посади очільниці Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня. Це сталося після того, як низка українських та закордонних медійників звинуватила Гуменюк у некомпетентності та безпідставному перешкоджанні роботі ЗМІ. Пише ТСН. 

Про подробиці скандального звільнення та реакцію Мережі читайте в матеріалі ТСН.ua.

Чому журналісти виступили проти Гуменюк

Так, 16 квітня низка медійників закликала керівництво ЗСУ і Міноборони звільнити речницю Сил оборони півдня Наталію Гуменюк. Відповідну заяву надіслали, зокрема, на адресу головкома ЗСУ Олександра Сирського, міністра оборони Рустема Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича і опублікували її на "Детектор.media".

Журналісти зазначають, що українці і світ бачать, як українські військові захищають Часів Яр і як його руйнують росіяни, як українські військові тримають Куп’янськ та села навколо, а росіяни намагаються їх знищити. Але мало уваги надається не менш руйнівним атакам РФ на Херсон і Берислав.

"Чому ж журналістам "цікавіше" висвітлювати бої за ті міста, а не події на Херсонщині? Бо на сході немає Наталі Гуменюк, а на півдні є. Ми бачимо обличчя захисників Донеччини, Луганщини, Харківщини, Запоріжжя, але не бачимо облич захисників Херсонщини. На Херсонщині ми бачимо лише пані Гуменюк", – йдеться у заяві.

Медійники зізнаються, що фіксувати воєнні злочини Росії пресі вдавалось здебільшого за умови обходу обмежень, встановлених в зоні підпорядкування Гуменюк, а не за її сприяння. Найбільш кричущим випадком медійники називають заборону в'їзду до Херсонщини, до підтоплених міст і сіл в день підриву Каховської ГЕС.

"Тоді світові ЗМІ заполонили посилання на свідчення російських "воєнкорів", адже від нас інформація була майже відсутня", – скаржаться журналісти.

За їхніми словами, пізніше Гуменюк забороняла фіксувати страждання українців у частині сіл, де через підрив ГЕС зникла вода, та знімати дно водосховища, яке висохло.

"До цього журналістам доводилось мінними полями заїжджати до щойно звільнених сіл на Херсонщині і Миколаївщині, аби в момент найбільшої цікавості світу розповісти про воєнні злочини росіян. Офіційного дозволу заїхати до цих сіл легально дорогами через блокпости в адекватний термін домогтись було неможливо", – розповідають підписанти.

Рятувальним службам Херсонщини відмовляли в праві взяти з собою журналістів на ліквідацію наслідків російських злочинів у Бериславі. Були закритими й Антонівка, Дар’ївка та частина Херсона (Корабельний район та "Острів"), де люди також потерпають від російських обстрілів.

"На відміну від інших напрямків, на Херсонщині немає доступу до шпиталів та стабпунктів, де лікують поранених захисників та цивільних", – йдеться у заяві.

Медійники відкрито заявляють, що їм пропонували працювати в "потьомкінських окопах" за десятки кілометрів від реальної лінії фронту і фактично імітувати свою роботу.

"Звісно, така імітація неприпустима для більшості медіа, отже вони обирають інші напрямки фронту, де можна просто нормально виконати свою роботу. Найбільш популярне слово в комунікаційному відділі сил оборони півдня – "заборонено", – зазначають підписанти.

На їхню думку, дії Гуменюк позначаються і на рівні обороноздатності регіону, і на допомозі громадам регіону від міжнародної спільноти. Тому медійники закликали замінити Наталію Гуменюк "на більш компетентну особу і не допускати її до будь-якого керування комунікаціями", а також забезпечити доступ журналістів до районів Херсонщини та сусідніх регіонів.

Як на бунт медійників відреагувала сама Гуменюк

Наступного дня в ефірі "Радіо.Свобода" Гуменюк прокоментувала заклик медійників усунути її від керівництва комунікаційним напрямком ОК "Південь". За її словами, журналісти "не навели доказів щодо вказаних фактів", а пресцентр Сил оборони півдня не порушив жодних наказів командування.

"Всі заходи, які відбувалися, виконувалися абсолютно у відповідності до розпоряджень керівних штабів… Висвітлення відбувалось в умовах надскладних. Те, що закидається про невисвітлення наслідків трагедії Каховської ГЕС – це абсолютна неправда. Було відпрацьовано понад 800 запитів протягом одного тижня одразу після підриву Каховської ГЕС у спрощеному порядку… але з огляду на безпеку операцій", — сказала Наталя Гуменюк.

Генштаб звільнив Гуменюк

Зрештою Генеральний штаб ЗСУ дослухався до журналістської спільноти і "провів ротаційні заходи щодо очільниці Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня" Наталії Гуменюк.

"Ухвалено рішення щодо завершення відрядження та виключення із сил та засобів відповідного угруповання військ полковника Наталії Гуменюк від 19.04.2024. Наразі триває відбір відповідного фахівця, який чи яка вже невдовзі стане "голосом" Сил оборони Півдня. Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня працюватиме у штатному режимі, організовуючи співпрацю із представниками медіа, які мають відповідну акредитацію ЗСУ", — повідомили у Генштабі.

Реакція Гуменюк на звільнення

Сама ж Гуменюк у своєму Facebook лаконічно відреагувала на кадрові зміни та написала: "А сонце все одно сильніше хмар...".

Реакція Мережі на звільнення Гуменюк

Журналісти та громадськість схвально відгукнулися на рішення Генштабу щодо Гуменюк. Так, зокрема, журналістка BIHUS.Info Ан Жюлак написала: "Наталія Гуменюк більше не перешкоджатиме роботі воєнних кореспондентів та журналістів на Півдні. Її звільнено (припинено відрядження на посаду)".

Журналістка подякувала Генштабу, президенту Зеленському, головкому Сирському та Міноборони, "що так швидко почули".

"Сподіваюсь, на цю посаду зголоситься людина, яка розуміє роль медіа у війні", — додала вона.

Крім того, головний редактор "Суспільне Донбас" Андрій Крамченков назвав відповідне рішення перемогою для журналістів півдня України.

Про ситуацію висловилася і нардепка Мар'яна Безугла: "Полковницю Гуменюк звільнено. Це та, яка захищала одеського воєнкома і хамила військовим кореспондентам. Ще один крок до зміни культури в ЗСУ. І чесності".