В Україні планують підвищити вимоги до проектної документації на будівництво: що змінюється

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.

За словами Шуляк, для об‘єктів житлового та громадського призначення, об’єктів невиробничої сфери проектна документація розроблятиметься архітектором або під керівництвом головного архітектора проєкту, для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - інженером-проєктувальником або під керівництвом головного інженера проекту щодо, а у випадку будівництво об’єктів виробничого призначення розробляється за вибором замовника архітектором/інженером-проєктувальником або під керівництвом головного архітектора та/або головного інженера проєкту.

Сам процес розроблення, підкреслила парламентарка, має відбуватись з дотриманням вимог містобудівної документації, цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, вимог законодавства, будівельних норм і національних стандартів.

Для реставрації об‘єктів культурної спадщини повинна буде розроблятися науково-проєктна документація. Але для об‘єктів, які будуються на основі будівельного паспорта, розроблення проєктної документації здійснюється за бажанням замовника.

"Проектна документація розроблятиметься виключно як електронний документ та підписуватиметься електронними підписами у ЄДЕССБ. Остання зможе автоматично блокувати затвердження проєктної документації, якщо експертний звіт на неї негативний. У випадку розробки документації на будівництво, яке відбуватиметься на територіях культурної спадщини буде автоматично повідомлятись орган охорони культурної спадщини", - зауважила голова профільного комітету.

При цьому, обов‘язковій експертизі підлягатиме проєктна документація для об‘єктів класу наслідків СС1, якщо вони споруджуються на територіях з складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. Також у випадку будівництва із залученням бюджетних коштів вартістю понад 1 млн гривень і у випаду робіт з втручанням у несучі конструкції багатоквартирних будинків і для об'єктів класу наслідків СС2 і СС3.

Шуляк також підкреслила, що згідно законопроекту перевірятиметься відповідність забудови цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до спеціального класифікатора, відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а також відповідність обмеженням у використанні земель.

"За результатами експертизи виготовлятиметься експертний звіт з позитивним або негативним висновком”, - резюмувала Шуляк.