“Завдяки Укртелекому в абонента є, як мінімум, 8 годин резервного зв’язку”, – Степан Кендра, директор департаменту Дніпропетровської філії АТ “Укртелеком”

Як з перших днів вторгнення працювали співробітники “Укртелекому”, щоб забезпечити громадян інтернетом та телефонією навіть за умови відсутності електроживлення та в яких умовах відбувається відновлення мережі зараз, розповідає Степан Кендра, директор департаменту Дніпропетровської філії АТ “Укртелеком”. 

Як саме ви зустріли війну? Чи пам’ятаєте, з чого все почалося?

У перший день мені зателефонували з диспетчерської служби макрорегіону та повідомили про відсутність електроживлення в м. Бердянськ Запорізької області. Даний дзвінок пролунав о п’ятій годині ранку 24 лютого 2022 року. Враховуючи той факт, що компанія забезпечує важливі телекомунікаційні об’єкти елементами резервного електроживлення, працівниками вузла зв’язку в м. Бердянськ було відновлено роботу обладнання. Через деякий час я почув перші вибухи в Дніпрі.

А як відбувалась робота Укртелекому в цей час? Ви підтримували звʼязок, який ще працював? Чи одразу почали відновлювати пошкоджену мережу?

У перші години з початку повномасштабного вторгнення всі працівники компанії були мобілізовані та було забезпечено роботу обладнання. Були проведені роботи по створенню резервних телекомунікаційних маршрутів на всіх рівнях ієрархії мережі. Для всіх працівників компанії були проведені додаткові інструктажі щодо роботи з підвищеною небезпекою та в умовах надзвичайних ситуацій. Всі ремонтно-відновлювальні бригади макрорегіону були додатково забезпечені матеріалами та обладнанням, що використовується для відновлення телекомунікаційних мереж.

Пошкодження почали з’являтись практично в перші дні з початку бойових дій. Були попадання та руйнування фрагментів кабельної каналізації в різних населених пунктах. Дані масштабні пошкодження усувались оперативно по тимчасовим схемам з подальшим відновленням на постійній основі.

Після деокупації територій було виявлено дуже багато пошкоджень кабельних ліній зв’язку, прокладених за межами населених пунктів. Усунення таких пошкоджень було ускладнено необхідністю залучати підрозділи ДСНС та  ЗСУ для розмінувань територій. Але завдяки злагодженим діям нашої компанії та працівників підрозділів розмінування всі магістральні лінії були відновленні в найкоротший можливий термін, за що ми вдячні ДСНС та ЗСУ.

Розкажіть, як це відбувалось? Чи було це небезпечно?

Нам дозволяли заходити в той чи інший населений пункт вже після деокупації. Зокрема, в Лиман ми заїхали через декілька тижнів після його звільнення. Під час перебування в Лимані я і мій директор були свідками вибухів у досить відносній близькості.

Нами було зафіксовано пошкодження нерухомого майна. Також повністю було пошкоджене телекомунікаційне. Для оперативного відновлення мереж зв’язку нами була організована інша точка присутності в Лимані. Лінійну частину мережі довелось фактично відбудовувати на 90% та будувати нові сегменти в тих частинах міста, де ми не мали присутності.

Які заходи ви впроваджуєте зараз, щоб швидко відновлювати звʼязок? Які маєте плани на майбутнє щодо його захисту?

Ми не можемо забезпечити відновлення на 100%. Проте для максимального забезпечення життєздатності мережі були проведені додаткові дії по будівництву нових та розширенню існуючих фрагментів телекомунікаційної мережі.

Сама ж технологія – незмінна. На сьогоднішній день ми використовуємо технологію GPON. Її структура не змінюється залежно від військового стану чи мирних днів. Вона будується однаково. Що робить компанія? Ми проводимо локальну модернізацію в багатьох населених пунктах. Зокрема, в Дніпрі мідних мереж вже немає. Це місто – один з перших обласних центрів, який повністю перейшов на оптичну мережу. І зараз в дану модернізацію інвестується дуже багато грошей. Плюси технології GPON – це, зокрема, її енергонезалежність. Так, у Дніпрі в 95% випадках у абонента є, як мінімум, 8 годин резервного електроживлення.