<
НОВИНИ ДНЯ: Де в Україні будуть дощі і грози: прогноз погоди на 15 червня  Кому не потрібно проходити ВЛК: постанова Кабміну визначила дві категорії  "Хай краще завод буде законсервований": голова Житомирського ТЦК оскандалився заявою щодо мобілізації  Погоду вихідними визначатиме циклон: прогноз на 15 та 16 червня  Командир "Грузинського легіону" заявив про отруєння: що відомо  Перед Самітом миру Китай просуває у світі власний план щодо війни в Україні – Reuters  "Став плюс". У ГУР розпочали масштабну кампанію з рекруту цивільнихвсі новини дня
Політика
Європа
25.05.2024 708

Українські чоловіки за кордоном: в Єврокомісії відповіли, чи будуть їх депортувати з ЄС

За даними Міноборони, станом на середу, 22 травня, в застосунку "Резерв+" зареєстровано понад 1,2 млн успішних авторизацій та 700 тис. оновлень даних.

e0b94768cd1d745c9b60f4abd04bea88_25.05.24

За кордоном, станом на вівторок, 21 травня, найактивніше оновлюють свої дані чоловіки, які перебувають у Польщі (1727), Німеччині (1369) та Канаді (443). Проте, це зовсім не означає, що їм вже умовно завтра треба повертатися до України й бігти до  ТЦК. Постанова Кабміну від 17 травня 2024 року каже, що це "експериментальний проєкт щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном" протягом двох років. Пише ТСН. 

"Міністерству оборони протягом двох місяців від дня набрання чинності цією постановою забезпечити можливість уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних, резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста відповідно до порядку, затвердженого цією постановою. Після завершення реалізації експериментального проєкту подати Кабміну звіт про результати його реалізації, а також у разі потреби, пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів", —  йдеться у відповідній постанові Кабміну.

Тобто, як бачимо, наразі українські чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, мають оновити свої дані в "Резерв+". Проте, хоча у постанові Кабміну, яку ТСН.ua навів вище, й зазначено, що цей "експериментальний проєкт діє протягом двох років", за два місяці законодавці можуть внести зміни до відповідних нормативно-правових актів. Тож як ухилянтам, так і чоловікам, які легально виїхали за кордон до та після 24 лютого 2022 року, може знадобитися особисто приїздити в Україну до ТЦК та проходження ВЛК.

На сьогодні, керуючись роз’ясненням МЗС, потрібно лише оновити свої дані через застосунок "Резерв+", щоб отримати консульські послуги в ДП "Документ" (який підпорядковується Держприкордонслужбі), або в офіційних українських консульських чи дипломатичних представництвах за кордоном. Хоча новий закон про мобілізацію зобов’язує громадян України, "які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше 3 місяців, протягом 30 днів від дати набрання чинності постановою Кабміну (яку ТСН.ua навів вище – ред.), стати на військовий облік громадян України".

Тобто, як бачимо, норма нового закону про мобілізацію, відповідної постанови Кабміну та роз’яснень МЗС стосуються лише тих українських чоловіків, які були в законний спосіб зняті з військового обліку й таким чином виїхали за межі України. Всім іншим, очевидно, після оновлень своїх даних у застосунку "Резерв+", якщо інше не буде передбачене відповідними нормативно-правовими актами, для подальшого отримання консульських послуг все ж доведеться повертатися до України, йти до ТЦК та проходити ВЛК.

Що ж буде, якщо українські чоловіки за кордоном цього не зроблять? Із цими запитаннями ТСН.ua звернувся до прессекретаря Єврокомісії (ЄК) з внутрішніх справ Анітти Хіппер.

За її словами, наявність дійсного проїзного документа є загальною вимогою для в’їзду до Шенгенської зони, й деякі країни-члени передбачають таку вимогу відповідно до національного законодавства для "легального перебування". Однак, є винятки з правил, — наприклад, через гуманітарні причини, причини міжнародних зобов'язань тощо (тобто, на ці винятки також може розповсюджуватися неспровоковане російське повномасштабне вторгнення – ред.).

Щодо можливості отримання українцями тимчасових документів у країнах ЄС, якщо немає змоги отримати нові українські в офіційних українських представництвах за кордоном, в ЄК кажуть, що це не регулюється на рівні ЄС, а умови їхньої видачі можуть відрізнятися від однієї держави-члена до іншої. Тому для отримання додаткової інформації в ЄК радять звернутися до органів влади відповідних держав-членів перебування українців.

Чи може бути скасовано право на перебування (перш за все для українських чоловіків після закінчення строку дії їхніх українських закордонних паспортів – ред.) та в якій мірі, залежить від правового статусу особи.

"Якщо на особу поширюється законне право на перебування в державі-члені (будь-якого типу, включно з Директивою про тимчасовий захист), вона перебуває на законних підставах й, отже, не підлягає поверненню (тобто, зобов’язання в Директиві про повернення видавати рішення про повернення особам, які не мають законного права залишатися в державах-членах)", —  відповіли ТСН.ua в ЄК.

За словами прессекретаря ЄК з внутрішніх справ Анітти Хіппер, щоб подати заяву на отримання тимчасового захисту в ЄС, особі треба підтвердити громадянство та родинний зв’язок або міжнародний захист для інших категорій осіб, якщо це необхідно.

"Рекомендації (ЄК – ред.) від березня 2022 року (але вони не є юридично обов’язковими для країн-членів) визначають, що документація, яка підтверджує національність, може містити документальні підтвердження, які можуть допомогти: встановленню особи та місця проживання; засвідчує родинний зв’язок або єдність сім’ї та залежність від близьких родичів. У більшості випадків це буде біометричний або небіометричний паспорт. У керівних принципах також зазначено, що у випадку, якщо термін дії поданих документів закінчився, держави-члени заохочують розглядати їх як докази ідентифікації або статусу проживання відповідної особи", — підсумувала прессекретар ЄК з внутрішніх справ.

Тобто, як бачимо, навіть із паспортами або іншими документами, строк дії яких закінчився, українців не позбавлять статусу тимчасового захисту в ЄС. На рівні Євросоюзу, як відомо, від 4 березня 2022 року діє Директива про тимчасовий захист українців, які тікають від російської війни. У жовтні 2023 року строк її дії був подовжений до березня 2025 року. Директива дає: дозвіл на проживання, право на роботу, доступ до житла, соцзабезпечення, меддопомоги, освіти, банківських послуг тощо.

Щоправда, європейські юристи зазначають: навіть якщо українців, у яких закінчився строк дії їхніх закордонних паспортів, не позбавлятимуть статусу тимчасового захисту, то у них майже напевно виникнуть проблеми з можливістю вільного пересування країнами-членами ЄС, із банківськими послугами, переходом зі статусу тимчасового на довгостроковий дозвіл на перебування (для тих, хто має роботу та певний рівень доходу) тощо.

Звичайно, українці з протермінованими документами можуть звернутися із заявами на отримання так званого проїзного документа іноземця. Проте, наприклад, відповідні польські та німецькі держоргани вже відповіли ТСН.ua, що кожна така заява розглядатиметься індивідуально. До того ж заявник має надати беззаперечні докази, чому він або вона не може отримати нові документи в офіційних українських установах за кордоном.

За даними Євростату, нині найбільше українців перебуває у Німеччині (близько 1,4 млн), Польщі (957 тис.), Чехії (біля 400 тис.), Іспанії (200 тис.) та Італії (165 тис.). Деякі ЗМІ повідомляли, що в Польщі може перебувати близько 370 тис. українських чоловіків призовного віку. Проте, це не означає, що всі вони виїхали нелегально після 24 лютого 2022 року. Більшість, майже напевно, виїхали з України, щоб працювати в Польщі, ще до початку повномасштабного російського вторгнення. Тому, щодо цих людей держава Україна може апелювати здебільшого до їхнього морального права повернутися додому й стати на захист Батьківщини. Ті ж, хто виїхав незаконно, мають понести передбачену законодавством відповідальність.

Проте, щодо таких осіб, як вже писав ТСН.ua, має бути рішення суду та покарання винних чиновників, які випустили їх за кордон після 24 лютого 2022 року. Щоправда, надання консульських послуг за кордоном від кінця квітня до 18 травня, коли набув чинності новий закон про мобілізацію, Кабмін та МЗС призупинили для всіх українських чоловіків віком від 18 до 60 років: тих, хто виїхали законно ще до 24 лютого 2022 року; "ухилянтів", які виїхали незаконно після 24 лютого 2022 року; та тих, хто законно виїздив після 24 лютого 2022 року, але на момент перебування за кордоном їм виповнилося 18 років.

У суботу, 18 травня, українські сервіси ДП "Документ" (які підпорядковуються Держприкордонслужбі), а також наші посольства та консульства відновили приймання заяв на отримання документів та видачу власне документів українським чоловікам. Але за однієї умови: заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому або електронному вигляді.

Проте, ще в березні 2022 року, в рекомендаціях державам-членам щодо надання українцям статусу тимчасового захисту, Єврокомісія зазначала: "Якщо особа не може надати відповідні документи, а держави-члени не можуть інакше швидко визначити, чи має відповідна особа право на тимчасовий захист або адекватний захист відповідно до національного законодавства, Комісія пропонує перенаправити особу до процедури надання притулку". Тобто, як бачимо, навіть якщо у українських чоловіків за кордоном закінчиться строк дії їхніх документів, це ще не означає, що вони не зможуть отримати нові, проте вже європейського зразка. Щоправда, Єврокомісія також зазначає, що це лише рекомендації, які не мають юридично-зобов’язального характеру, тому кожна держава-член ЄС може діяти на власний розсуд відповідно до свого національного законодавства.

Оценка материала:

5.00 / 4
Українські чоловіки за кордоном: в Єврокомісії відповіли, чи будуть їх депортувати з ЄС 5.00 5 4
Політика / Європа
25.05.2024 708
Еще материалы раздела «Європа»