Вибори в Європарламент. Хто бере участь та яка позиція партій щодо України

Хто бере участь у виборах до Європарламенту та яка позиція фракцій щодо України, - пише РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

На загальноєвропейських виборах, які триватимуть з 6 по 9 червня, за місця в Європарламенті змагатимуться національні партії країн ЄС. Але, як вже розповідало РБК-Україна раніше, в Європарламенті національні партії різних країн ЄС об’єднуються у загальноєвропейські фракції.

Таких фракцій в Європарламенті сьогодні сім:

• фракція Європейської народної партії;
• фракція Прогресивного альянсу соціалістів і демократів (S&D);
• фракція "Оновити Європу" (Renew Europe);
• фракція Зелені/Європейський вільний альянс (Greens-EFA);
• фракція європейських консерваторів і реформістів (ECR);
• фракція "Ідентичність і демократія";
• фракція Європейських об'єднаних лівих (GUE/NGL).

Кожна з цих фракцій об’єднує навколо себе партії зі схожими внутрішньо- та зовнішньополітичними поглядами. А отже, кожна фракція може мати й різну позицію щодо України. Нижче РБК-Україна розповість про кожну з фракцій Європарламенту та їхнє ставлення до України.

Європейська народна партія

Фракція Європейської народної партії - найбільша група в Європарламенті (створена довкола однойменної загальноєвропейської партії) складається переважно з політиків християнсько-демократичної, консервативної та ліберально-консервативної орієнтації. Сьогодні ЄНП має 176 місць в Європарламенті.

Серед найвідоміших учасників ЄНП - німецькі Християнсько-демократичний і Християнсько-соціальний союзи, представницями яких є екс-канцлер Ангела Меркель та чинна голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Також раніше до ЄНП входив й угорський "Фідес", лідером якого є одіозний прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Проте у 2021 році партія Орбана вирішила вийти з фракції ЄНП, а потім - і взагалі з загальноєвропейської партії. Однак фактично Орбан діяв на випередження, оскільки ЄНП і сама планувала вигнати "Фідес" зі свого складу.

Причиною такого "розриву" у самому "Фідес" називали нібито міграційну кризу 2015 року, але стосунки партії Орбана та ЄНП почали розвалюватися ще раніше через політичну війну угорського прем’єра з Брюсселем. Велику роль зіграло і негативне ставлення Орбана до України.

Бо ж Європейська народна партія безперечно на боці українців. Як у питанні злочинної агресії РФ, так і у питанні вступу України до Європейського союзу. У березні цього року ЄНП навіть запропонувала ЄС власний план перемоги України, який, серед іншого, полягав у збільшенні військової, економічної та політичної підтримки України.

“Ситуація в Україні завжди буде важливою для нас, тому у вашій підтримці Європа повинна бути єдиною, сильною та активною. Європейці дуже близькі з українцями та солідарні з вами у вашій боротьбі. І я сподіваюся на наш спільний майбутній успіх у сім'ї європейських народів”, - заявляв раніше президент ЄНП Манфред Вебер.

Прогресивний альянс соціалістів і демократів

Фракція Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) - провідна лівоцентристська політична група в Європейському парламенті та друга за величиною. Сьогодні S&D має 139 місць в Європарламенті.

До складу фракції S&D, зокрема, входить німецька Соціал-демократична партія, вихідцем якої є чинний канцлер Олаф Шольц.

Як пояснюють в S&D, члени фракції виступають за соціальну справедливість, робочі місця та зростання, права споживачів, сталий розвиток, реформу фінансового ринку та права людини для "створення більш сильної та демократичної Європи" та "кращого майбутнього для всіх".

Як і ЄНП, Прогресивний альянс соціалістів і демократів підтримує Україну у її боротьбі з російською агресію та прагненні стати частиною Євросоюзу.

"Ми непохитно підтримуємо Україну та продовжуватимемо закликати країни ЄС та міжнародних партнерів допомагати зупинити війну Росії. Наше зобов'язання поширюється на допомогу у відбудові України та підтримку її інтеграції до ЄС", - запевняє S&D на своєму сайті.

"Оновити Європу" (Renew Europe)

Renew Europe - молода європейська фракція, яка була заснована у 2019 році та стала наступником Альянсу лібералів та демократів за Європу (ця фракція існувала у Європарламенті з 2004 по 2019 рік). Третя за величиною - має 102 місця в Європарламенті.

Найвідомішими представниками фракції Renew Europe, яка має ліберальні погляди, є президент Франції Еммануель Макрон, глава Європейської ради Шарль Мішель, президент Естонії Кая Каллас, прем’єр Нідерландів Марк Рютте, а також лідери Бельгії та Словенії.

У березні цього року очільниця фракції Renew Europe в Європарламенті Валері Айєр відвідувала Київ та зустрічалась з президентом Володимиром Зеленським.

"Ми дуже хочемо, щоб Україна здобула перемогу у війні. Ми неодноразово підкреслювали, що це стосується безпеки Європи", - говорила вона, перебуваючи в Києві.

Зелені/Європейський вільний альянс (Greens-EFA)

Фракція Європейської партії зелених і Європейського вільного альянсу (Greens-EFA) має в основі дві однойменні європейські партії. До Greens-EFA належать 72 депутати в Європарламенті.

Сьогодні фракція включає насамперед членів різних зелених рухів, а також депутатів Європарламенту від Європейського вільного альянсу, які представляють інтереси національних меншин і відстоюють своє право на автономію чи самовизначення.

Серед членів Greens-EFA - німецька партія Зелених, яка входить до коаліційного уряду Німеччини. Представниками Зелених є, зокрема, німецькі міністри Анналена Бербок та Роберт Габек.

Політика Greens-EFA спрямована на захист клімату, боротьбу за демократію, забезпечення соціальної справедливості та прав людини та право на самовизначення. Фракція Greens-EFA також є одним із друзів України в Європарламенті.

"Ми рішуче підтримуємо співпрацю з Україною на її шляху до вступу в ЄС і виступаємо за її інтеграцію в ЄС. Ми засуджуємо агресію Росії проти України та вимагаємо негайного виведення російських військ для підтримки незалежності та територіальної цілісності України", - йдеться на сайті фракції.

Європейські консерватори і реформісти

Фракція Європейських консерваторів і реформістів (ECR) була створена після виборів до Європарламенту у 2009 році європейськими консервативними партіями з ініціативи британських консерваторів. До неї сьогодні належать 69 депутатів Європарламенту.

Ідеологічно фракція в основному євроскептична, антифедералістська та права, з правоцентристськими та ультраправими крилами. Фракція виступає проти "безконтрольної євроінтеграції", розширення ЄС та його потенційного перетворення у федеративну європейську наддержаву.

Найбільшою партією у фракції за кількістю євродепутатів є польська "Право і справедливість", представниками якої є президент Польщі Анджей Дуда та колишній прем’єр Матеуш Моравецький.

Та попри євроскептичні погляди, ECR складається переважно з проукраїнських та антиросійських партій. Відповідно у питаннях агресії РФ та інтеграції в ЄС фракція міцно стоїть на боці України.

Разом з іншими проукраїнськими фракціями, такими як ЄНП, S&D, Renew Europe та Зелені, ECR неодноразово закликала Євросоюз до виконання свого зобов’язання щодо підтримки України та збільшення військової допомоги.

“Не може бути втоми від України в Європі, коли не тільки безпека України, але й безпека всього європейського континенту залежить від того, чи не виграє Росія цю війну. ЄС не повинен залишати жодних сумнівів у тому, що він зберігатиме свою рішучість підтримувати Україну у звільненні її народу, звільненні її територій і відновленні повного контролю над усією її територією в межах міжнародно визнаних кордонів", - йшлося у спільній заяві фракцій у січні цього року.

"Ідентичність і демократія"

"Ідентичність і демократія" - ультраправа фракція, утворена французькою політиком Марін Ле Пен у червні 2019 року. Сьогодні ІД має в Європарламенті 49 депутатських мандатів.

До складу ІД входять націоналістичні, народницькі та євроскептичні національні партії, які мають проросійські погляди. Вона є правонаступницею групи "Європа націй та свободи", яка існувала в попередньому скликанні Європарламенту.

Головою фракції в Європарламенті є італійський політик Марко Занні, який є представником відверто проросійської правої партії Ліга Півночі.

Донедавна частиною ІД була німецька правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка славиться своїми тісними стосунками з Росією, ба більше - отримує фінансування з Москви.

AfD займає відверто антиукраїнську та антизахідну позицію та поширює в Європі російські наративи щодо війни. Зокрема, лідер партії Тіно Хрупалла говорив, що завершення російської війни втратою українських територій стане "хорошим днем" та порівнював Україну з нацистською Німеччиною. Крім того, AfD закидали допомогу РФ у перешкоджанні військовій підтримці України з боку Євросоюзу.

Однак фактично за два тижні до виборів в Європарламент фракція "Ідентичність та демократія" виключила AfD зі свого складу. На такий крок пішли після заяви головного кандидата від AfD Максиміліана Кра про те, що не всі нацистські загони СС були злочинцями. Ця заява коштувала йому посади в керівництві AfD та балотування на виборах.

Але інші члени ІД не надто відрізняються від німецької AfD у своїх поглядах щодо України. Тож цю фракцію можна зарахувати до ворогів України.

Європейські об'єднані ліві (GUE/NGL)

Європейські об’єднані ліві (GUE/NGL) - ліва політична фракція, представники якої належать до різних комуністичних, соціалістичних і екологічних партій країн ЄС. Сьогодні до GUE/NGL входять 37 депутатів Європарламенту.

На відміну від ультраправої "Ідентичності та демократії", європейські ліві намагаються балансувати у питанні російської агресії щодо України. Як йдеться на сайті GUE/NGL, фракція засуджує "війну режиму Путіна" та солідарна з українцями, які страждають та втрачають свої життя та домівки, та росіянами, які "протистоять війні, попри жорсткі репресії".

Водночас GUE/NGL виступає за припинення вогню та виведення російських військ з України, але для досягнення такої мети, на думку фракції, ЄС та НАТО мають припинити дії, які "підривають можливість діалогу", та стати посередниками у переговорах між Україною та РФ.

Крім того, GUE/NGL проти мілітаризації Євросоюзу, яка виражається в нарощування військової сили та оборонно-промислового комплексу в ЄС.

"Ні війні. Ні ескалації. Ні мілітаризму ЄС", - коротко описує фракція свої політичні погляди.

Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало, як проходять вибори до Європарламенту.

Під час підготовки матеріалу використовувались публікації зі сторінок та сайтів фракцій Європарламенту, публікації "Укрінформу" та The Guardian, а також заяви європейських політиків.