Шуляк розповіла, як допоможе Україні використання вітчизняних будматеріалів у відбудові

Про це пише РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк. Про це повідомляють Контракти.UA.

За її словами, за даними Торгово-промислової палати (ТПП), до війни потребу України у будівельних матеріалах забезпечували майже повністю українські виробники, тобто Україна у цьому плані була фактично самодостатньою. На той час в країні працювало близько 3500 підприємств з виробництва будматеріалів, однак зараз тою чи іншою мірою відновили роботу ледь 2 тис.

"Ми бачимо, що "завдяки" війні цей ринок зростає - нині він оцінюється у десятки мільярдів доларів. З одного боку, це зростання, на жаль, зумовлене заподіяними Росією руйнуваннями, але з іншого боку, це величезні можливості. Тому ми хочемо, щоб у ці процеси були максимально задіяні саме українські виробники", - підкреслила Шуляк.

За попередніми оцінками, зазначила вона, загальна сума збитків у випадку цих руйнувань складає щонайменше 157 млрд доларів на 2024 рік. При цьому, 71% цих коштів складають обʼєкти нерухомості, житлова інфраструктура і, відповідно, на будівельні матеріали припадає основна частина цих коштів. Так, 52% - відновлення житла, 33% - інфраструктура, 9% - заклади охорони здоровʼя та освіти.

При цьому, зазначила парламентарка, застарілі обʼєкти житлової інфраструктури не будуть відновлюватися у тому вигляді, в якому вони існували до війни, а відбудовуватимуть за новими, сучасними характеристиками. Це стосується зокрема багатоквартирних, приватних будинків, гуртожитків тощо.

Враховуючи це, за попередніми підрахунками, для відновлення 1 кв. метру будівництва таких такого типу обʼєктів потрібна 31 позиція будівельних матеріалів на загальну суму близько 40 млрд доларів. Ключові будматеріали - бетон, цемент арматура, вікна, цегла - на ці позиції припадає 80% витрат будматеріалів. Наприклад, за 4 місяці 2024 року потреба тільки у бетоні оцінювалася на рівні 4,7 млрд доларів.

Відповідно, якщо будівельні матеріали на цю суму будуть вироблятися в Україні, зауважила Шуляк, ми отримаємо валової доданої вартості на 21 млрд доларів. При тому, що весь валовий внутрішній продукт складає 180 млрд дол. Іншими словами, виробництво вітчизняних будівельних матеріалів - дуже важлива частка, яка б сприяла зростанню української економіки.

Завдяки цьому, повідомила Шуляк, коментуючи дані ТПП, заробітних плат буде згенеровано на 11,5 млрд доларів, додаткові надходження до бюджету - 7,6 млрд доларів, а 3,4 млрд доларів складуть відрахування у дефіцитний пенсійний фонд.

Враховуючи те, що за приблизними підрахунками, протягом 2018-2019 років у експлуатацію вводилося 13,7 млн кв. метрів житла, то на відновлення таких обсягів і відбудову знадобиться щонайменше 5 років. Але при таких темпах дефіцит будівельних потужностей - техніки, будівельних матеріалів, людей, складатиме близько 33%.

"Якщо ми говоримо про 5 років, то, за даними ТПП, нам потрібно буде будувати 28 млн кв. метрів житла, при тому, що нинішня середня потужність - майже 14 млн кв. метрів. Тому потрібно буде або стимулювати розвиток цього сектору, або стане питання імпорту. Але якщо відбудова і повернення до довоєнних обсягів триватиме 10 років, то такого дефіциту не буде, враховуючи те, що споживатися буде будівельних матеріалів на майже 20 млрд доларів. Тобто роки відновлення напряму впливатимуть на попит на будматеріали і обладнання для будівництва", - додала Шуляк.

За її словами, в ТПП вважають, що головними перешкодами для розвитку українських виробництв будівельних матеріалів є дефіцит працівників зокрема через мобілізацію, дефіцит енергозабезпечення, внутрішній попит.

"Все це потрібно враховувати. Тому Уряд, країни-донори та міжнародні фінансові організації можуть відіграти важливу допоміжну роль у відновленні українського виробництва будівельних матеріалів. Якщо вони продемонструють впевненість у тому, що український сектор будматеріалів може задовольнити потреби у відновленні країни, це може підвищити довіру інвесторів та банківську спроможність підприємств у цьому секторі", - підсумувала Шуляк.