Як РПЦ "взяла в заручники" православну віру та виправдовує війну проти України

РБК-Україна разом з експертами розбиралося, як Російська православна церква "взяла в заручники" православну віру, підмінює поняття та виправдовує війну РФ проти України, готуючи чергову хвилю дискредитації. Про це повідомляють Контракти.UA.

Як РПЦ спотворює православну віру

До кінця 80-х років РПЦ була єдиною "легальною" православною церквою в Україні. Коли у 1992 році постав Київський патріархат, РПЦ по максимуму демонізувала будь-який автокефальний рух, щоб не втратити свій вплив на віруючих. В хід пішли дуже потужні техніки та залякування втратою спасіння, згадує у розмові з РБК-Україна релігійний публіцист та оглядач Тетяна Деркач.

"Одночасно велась активна кампанія у помісних церквах, в тому числі й у Вселенському патріархаті – щоб вони не втручались в український церковний конфлікт. Крім того, РПЦ та УПЦ вдалось глибоко проникнути в український істеблішмент і злитись з владою", – зауважує вона. При цьому на лояльність українського єпископату та духовенства немало впливали щедрі російські "пожертви".

Спотворенням православної віри вважається, по суті, проповідь єресей, які раніше були засуджені на тих же Вселенських соборах, пояснює експерт.

"Після 2022 року РПЦ почала відверто виправдовувати російську агресію, проповідувати культ смерті "за Батьківщину", обіцяючи окупантам рай після загибелі", – пояснює експерт. Вона каже, що це можна вже розглядати навіть не як єресь, а як язичництво та паплюження християнства як такого. Навіть був наказ Всесвітнього російського народного собору, де було оголошено проти України "священну війну" аж до знищення.

"Без перебільшення це вже ухилення у відвертий сатанізм під прикриттям християнських символів та святинь", – наголосила Деркач.

Патріарх Кирил був архітектором окультного підґрунтя для російської агресії, саме він мав сильний вплив на Путіна у формуванні маніакального месіанського світогляду, який спонукав його розпочати так звану "священну війну", впевнена вона.

"Кирил з його авторитарним стилем управління церквою примусив більшість священників і віруючих у самій Росії підтримати так звану "СВО" і так зробив РПЦ підбурювачкою війни та співучасницею злочинів проти людяності. При цьому на українців, в тому числі віруючих УПЦ, діяльність Кирила зокрема і РПЦ в цілому якраз справила вкрай негативне враження", – наголошує оглядачка.

Саме через це УПЦ провела у 2022 році собор, на якому оголосила про свою повну незалежність від РПЦ (хоча остаточного розриву між ними так і не сталося).

"Однак саме підігрування Москві до 2014 року стало для УПЦ фатальною помилкою і призвело до таких наслідків, що велика кількість віруючих, особливо на сході України, готові були прийняти Росію як визволительку", – зауважує вона.

Втрати релігійних громад України на тлі війни

Згідно з інформацією Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, від початку російської агресії у 2014 році як окупація Криму, так і Донбасу супроводжувалася погромами євангелічних церков, гоніннями на греко-католиків і православних Київського патріархату.

Священнослужителів і активних мирян били, заковували у кайданки, залякували, забороняли звершувати богослужіння українською мовою. При цьому захоплення молитовних будівель та побиття священнослужителів набрали системного характеру.

Проросійськими бойовиками були захоплені та перетворені на військові казарми, військові тренувальні бази чи адмінбудівлі десятків баптистських, п'ятидесятницьких церков, "Залів Царств" Свідків Єгови, молитовних будинків мормонів і адвентистів, будівлі християнських навчальних закладів (зокрема й Донецький Християнський університет).

Від початку широкомасштабного вторгнення РФ щоденною практикою стали вбивства священнослужителів (у тому числі в літургійному одязі), руйнування культових споруд, тортури й знущання.

Під час окупації Київської, Чернігівської та Херсонської областей російські військові вбили понад 40 священників і пасторів, ченців, викладачів духовних навчальних закладів. Велика кількість священнослужителів загинули також під час обстрілів Донецької, Луганської та Харківської областей.

Крім того, російські війська повністю знищили або пошкодили щонайменше 630 храмів, молитовних будинків, синагог, мечетей. Було навіть задокументовано факти захоплення релігійних споруд російськими військовими. Їх використовували як військові бази або як прикриття для вогневих позицій.

Деякі релігійні споруди були навмисно розграбовані російськими загарбниками, закриті або перепрофільовані в адміністративні будівлі. Насамкінець, російська церква відіграє особливу роль в індоктринації (систематичному й впорядкованому впливі без залучення критичного сприйняття) депортованих у РФ із дитячих будинків та інтернатів українських дітей – задля викорінення в них національної ідентичності.

Політична течія і пропаганда. Вплив РПЦ на православні церкви у світі

Залишається відкритим питання, чи є РПЦ взагалі православною і християнською церквою, висловлює думку РБК-Україна публіцист, релігієзнавець Олександр Саган.

Ще у 2022 році була оприлюднена велика заява, яку підтримали біля півтори тисячі богословів всього світу, про те, що московський патріархат впав в єресь та етнофілетизм (змішування національного з церковним – ред.) та відходить від православного вчення. А 25 квітня цього року в Київській православно-богословській Академії пройшов великий круглий стіл за участі багатьох закордонних дослідників і релігієзнавців. Там теж вкотре звучали думки про те, що РПЦ відходить від християнства взагалі.

"Релігієзнавці зараз ставлять питання про те, наскільки РПЦ стала політичною течією. Адже представники цієї церкви виправдовують політику Путіна і щодо війни, і щодо будь-яких забаганок диктатора. А сам патріарх Кирил ще з 90-х років бере активну участь у створенні ідеології "русского мира". Таку діяльність він почав давно, ще коли був головою відділу зовнішніх церковних відносин Московського патріархату", – каже Саган.

Важливо також враховувати, що московська церква десятиліттями працює в тісному єднанні з економікою та політикою російської держави. Тому її не можна розглядати виключно як релігійну організацію, впевнений експерт.

"Лише один приклад – перешкоджання світовим церквам визнати Православну церкву України. Здавалося б, це суто релігійне питання. Але в той період раптом виступив із заявою колишній міністр оборони Греції. Він визнав, що особисто тиснув на главу Елладської православної церкви, щоб не визнавав ПЦУ, оскільки Росія погрожувала тим, що виникне загроза їхній національній безпеці", – згадує він один із прикладів.

На думку Сагана, РПЦ – це також вже й політична течія всередині церкви, яка перетворює церкву в "політичне православ'я". Цей термін вживав митрополит Володимир Сабодан (архієрей та предстоятель УПЦ, митрополит Київський і всієї України – ред.), і це було офіційно засуджено архієрейським собором УПЦ МП.

Тому коли патріарх Кирил збирає на міжнародному рівні церковних діячів та намагається вчергове виправдовувати злочини РФ, Україна має доносити світові правду про те, що насправді відбувається. Така робота ведеться Україною постійно, каже експерт.

"Релігієзнавці активно працюють на цьому фронті. Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій у поїздках по всьому світу теж намагається роз'яснювати релігійним лідерам країн, до яких вони приїжджають. Також Православна Церква України сьогодні проходить процедуру включення до Всесвітньої Ради Церков. На рівні цієї ради також проводять роботу – пояснюють роль РПЦ у розпалюванні війни в Україні", – звертає увагу Олександр Саган.

За його словами, вже помітний певний прогрес у баченні світових православних церков того, який вплив РЦП має на війну, і взагалі у ставленні до російського православ'я. Поступово думка змінюється і у протестантських церквах. Але це потребує ще великої послідовної роботи.

"Москва має багато своїх агентів в різних церквах. Активні лобісти є в болгарській, сербській церкві. Тому нам треба вести безперервно і постійно інформаційну роботу – доносити правду", – зауважує релігієзнавець.

Для керівництва РПЦ, як і для Путіна, виправдання війни – засіб утримати свою владу, переконана Тетяна Деркач.

Патріарх Кирил взагалі займає не останнє місце в табелі про ранги державних чиновників, має неабияку державну охорону. Все це не просто так, каже вона: РПЦ історично має домінуюче положення в Росії і грає роль духовної скрепи, оголошуючи криваву політику Путіна "санкціонованою богом". Це "знімає" відповідальність з усіх, хто бере участь у війні, незалежно від тяжкості здійснених злочинів.

Крім того, на думку оглядачки, співробітники РПЦ працюють як замполіти, формуючи свідомість віруючих під потреби Кремля. Це і проповіді, і видавнича діяльність, і активність за кордоном.

"Були випадки, коли священники в храмі вербували парафіян піти добровольцями на війну, вже не говорячи про їхню постійну присутність на фронті. Більшість духовенства та єпископату РПЦ вірять в те, що роблять, і вважають свою підтримку війни богоугодною справою – утриманням приходу в цей світ антихриста. Ціна питання в даному випадку неважлива. Деякі, може, і не хотіли б в цьому брати участь, але вони пов'язані бізнесом, кар'єрою і навіть компроматом", – каже співрозмовниця.

РПЦ планує черговий виток дискредитації

Нещодавно у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті опублікували заяву щодо кампанії з маскування злочинів РФ проти релігійної свободи, гідності людини та прав віруючих й наголосили, що Російська православна церква давно перетворилася на знаряддя розпалення ненависті та виправдання загарбницької війни проти України.

При цьому керівництво РПЦ отримало завдання: спробувати переконати світову релігійну громадськість у тому, що не РФ чинить криваві злочини проти свободи совісті, а Україна порушує міжнародні принципи у сфері релігійної свободи.

Для цього патріарх Кирил, який несе особисту відповідальність за заклики до геноциду українців, проголошення загарбницької імперіалістичної війни "священною", конкретні дії, спрямовані на знищення української державності, культури, ідентичності, має зустрітися з релігійними діячами та спробувати переконати їх, за найганебнішими взірцями кремлівської пропаганди, що зло – це добро, а брехня – правда.

"Навряд чи патріарх Кирил, який готується лжесвідчити про "утиски Української православної церкви", розказуватиме про чотирнадцятьох священнослужителів цієї церкви, вбитих тими, кому він обіцяв життя вічне за злочини в Україні. Також малоймовірно, що він згадає про 187 зруйнованих храмів, де до знищення його ім'я підносили за літургією", – звертають увагу у Держетнополітики.

Експерти наголошують, що Українська православна церква не отримала і не отримає жодного співчуття від особи, яка претендує бути для її вірних "отцем і господином".

Відтак сотні кліриків Української православної церкви звертаються до свого священноначалля із закликом вийти зі складу Російської церкви, а також припинити будь-які адміністративні відносини з організацією, яка не приховує звірячої ненависті до українців.

Раніше ми розповідали, що РПЦ пропонує Кремлю ультранаціоналістичну ідеологію "Священної війни".

Читайте також, про що насправді законопроект про релігійні організації.