Змусити Росію заплатити за війну: чому Захід боїться залізти в кишені до Путіна

Заморожені активи - це фінансові активи, доступ до яких обмежений, що забороняє їх власнику переміщувати або використовувати їх. На початку 2022 року країни G7 заморозили приблизно 300 мільярдів доларів з резервів Центрального банку Росії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Питання статусу та розподілення коштів пройшло еволюцію від обережної реакції Заходу до конкретних заяв та кроків з боку ЄС, США та окремо G7. Ці гроші могли б допомогти Україні не тільки відбудувати зруйновані будинки та підприємства, а й перестати залежати від постійних нарахувань допомоги за рахунок бюджетів союзників.

На яку реальну суму можуть розраховувати українці?

Нещодавно Bloomberg оприлюднив проєкт документа, який вплине на долю активів російського Центробанку. Рішення запропонували державам-членам Євросоюзу для моделювання варіантів щодо використання заморожених активів Росії.

Наразі у Брюсселі пропонують або безстрокове заморожування активів, яке переглядатимуть через регулярні проміжки часу, або автоматичне продовження періоду заморожування активів, приміром, на 18, 24 або 36 місяців.

Аарон Гаш Бернетт - канадсько-німецький журналіст та науковий співробітник з питань політики безпеки у European Resilience Initiative Center, розказав ТСН.ua, які країни на боці України та які перешкоди мають подолати світові лідери.

“Визначити точне місцезнаходження цих активів непросто. Значна частина, понад 200 мільярдів доларів, зберігається в бельгійському кліринговому банку Euroclear. Більшість, близько 63%, зберігаються в євро, що підкреслює значну відповідальність Європи за управління цими активами. Приблизно 8% зберігаються в доларах США, що дозволяє американському законодавству претендувати на частку цих коштів. Подібним чином, 9% активів зберігаються в канадських доларах, що еквівалентно близько 14 мільярдів доларів США, і 16% в британських фунтах”, - пояснив Аарон Гаш Бернетт.

Голови комітетів у закордонних і європейських справах і члени парламентів з 19 країн, а також Європейський парламент ще в червні зробили спільну заяву, в якій закликали країни G7 конфіскувати всі 300 мільярдів євро в заморожених активах російського центрального банку.

Цей відкритий лист також було опубліковано на Financial Times й він відрізнявся чіткістю формулювань й сміливістю закликів. Наприклад, закликаючи G7 "відмовитися від напівзаходів" та "бути готовими прийняти великі й сміливі рішення".

"Конфіскація повної суми сигналізує про нашу рішучість Володимиру Путіну та іншим авторитарним діячам, які можуть прагнути атакувати своїх сусідів, що така агресія має серйозні фінансові наслідки", - йдеться у листі.

Технічно Росія залишається власником цих активів, але доступ до них обмежений. Різниця між “заморожуванням” і “конфіскацією” є суттєвою; замороження забороняє доступ, тоді як конфіскація передбачає законне вилучення і можливе використання активів, наприклад, для підтримки України.

“Обговорення навколо конфіскації цих активів зосереджені на їх передачі Україні для допомоги в обороні та відновленні після значних руйнувань, яких зазнала країна. Україні потрібно близько 5 мільярдів доларів щомісяця для підтримання економіки, не враховуючи військових та відновлювальних потреб. 300 мільярдів заморожених активів могли б кардинально змінити ситуацію, надавши суттєву підтримку швидко. Це також забезпечило б Україні певну фінансову стабільність на випадок політичних змін у країнах, що підтримують Україну”, - впевнений канадсько-німецький журналіст.

Наразі міністри фінансів країн ЄС розглянули практичні питання щодо реалізації рішення G7 про виділення України кредиту на 50 мільярдів за рахунок заморожених російських активів, щоб Україна змогла отримати гроші вже до кінця року. Але високопоставлений чиновник Міністерства фінансів США анонімно заявив Bloomberg, що Вашингтон просить Євросоюз надати набагато надійніші гарантії того, що активи залишаться замороженими. Влітку 2022 року Канада стала першою країною, яка прийняла закон, що дозволяє конфіскацію активів.

"Вона використала цей закон для конфіскації низки приватних активів, активів російських олігархів, що були в Канаді. Уряд спочатку думав, що цей закон можна застосувати й до державних активів Кремля. Але урядові юристи, хоч і висококваліфіковані, пропустили момент, що забороняє проводити іноземну державу через національний суд. У жовтні 2023 було внесено поправку, щоб дозволити міністру закордонних справ подавати запит на конфіскацію російських активів, заморожених у канадських доларах. Але правка вже понад 10 місяців лежить у парламенті без рішення", - дивується журналіст Аарон Гаш Бернетт.

До речі, США теж вже зробили кроки на зустріч Україні. Закон про повернення активів (REPO Act), що надає президенту США право конфіскувати російські активи в доларах США або ті, що зберігаються на рахунках в американських банках, і передавати їх Україні. Таке законодавство мали б розробити й інші країни, щоб допомогти Україні вже зараз.

Хто й чому гальмує процес?

Британський економіст та експерт з питань України Тімоті Еш в одному із своїх блогів пояснює бездіяльність світу впродовж 2,5 років повномасштабної війни декількома факторами. Перш за все занепокоєння полягає в тому, “щоб забезпечити належну правову основу для переходу до конфіскації”.

“В тому числі, як це впливає на сприйняття верховенства права в західних юрисдикціях, як це може вплинути про долар і євро як резервні валюти та чи може Росія вжити заходів у відповідь, залучивши західні активи в Росії”, - зазначає Тімоті Еш.

Але Аарон Гаш Бернетт вважає, що юридично конфіскація цих активів допустима відповідно до принципу контрзаходів у міжнародному праві.

“Попри ці побоювання, конфіскація активів - найпростіше і найефективніше рішення. Це забезпечило б Україні негайну фінансову підтримку і дотримувалося б принципу притягнення Росії до відповідальності за завдані збитки. Крім того, цей крок поважав би західних платників податків, які не повинні нести фінансовий тягар підтримки України, коли значні російські активи доступні”, - додає співробітник European Resilience Initiative Center Аарон Гаш Бернетт.

Як вважає міжнародний спеціаліст, потрібне прийняття законів у Великій Британії та Канаді та парламентський тиск у Бундестазі (Німеччина).

"Ми організовували заходи в німецькому парламенті для інформування парламентаріїв про юридичну можливість та економічну доцільність таких дій. Багато хто з них був здивований, дізнавшись, що це можливо", - поділився він.

Що далі?

Є різні юридичні думки щодо того, чи вимагає конфіскація активів рішення на рівні ЄС. Естонія, наприклад, уже прийняла свій власний закон, який дозволяє конфіскацію цих заморожених активів, незважаючи на те, що у них немає заморожених державних активів на своїй території.

Юристи, такі як представниця організації Razom for Ukraine Юлія Зіскіна та доктор Патрік Хайнеман, стверджують, що контрзаходи, такі як конфіскація активів, можуть бути прийняті на національному рівні.

"Закон Естонії, наприклад, посилює аргумент на користь прийняття рішень на національному рівні. Позиція Угорщини, що зараз у багатьох сферах намагається обмежити допомогу України, навряд вплине на конфіскацію активів, оскільки Будапешт не використовує євро і не має сильних аргументів в цьому питання", - вважає Аарон Гаш Бернетт.

Тож рішення існують, але світ має продемонструвати політичну волю. Як писав вже згадуваний Тімоті Еш: “Зрештою, все зводиться до того, що особи, які приймають рішення, постійно не розуміють загрози з боку Росії та ризиків, якщо Україні дозволять зазнати поразки...Потрібні ясність думок і лідерство, але, на жаль, їх бракує”.

Авторка: Ольга Консевич