Сергій Дубров, МОЗ: Через війну не народилося вже майже півмільйона українців

Про самоврядування лікарів, послуги для військових і ветеранів, новий стандарт допомоги при інсульті та за які нові послуги замість пацієнта віднедавна почала сплачувати держава – детальніше в інтерв’ю РБК-Україна з першим заступником міністра охорони здоров'я Сергієм Дубровим. Про це повідомляють Контракти.UA.

Нікуди не поділися й проблеми з доступом до лікування цивільних.

Планується й низка масштабних законодавчих змін. До другого читання в Раді зараз готують законопроект про лікарське самоврядування. Усю лікарську спільноту поділять на п'ять палат, яким нададуть повноваження контролю ведення лікарської діяльності і безперервного професійного розвитку медиків. Ця ідея вже встигла отримати немало критики через можливі корупційні ризики.

В чому основна ідея лікарського самоврядування, які безкоштовні послуги можуть отримати військові і ветерани, що зміниться для випускників медичних університетів та про інші нагальні питання медицини РБК-Україна розпитало першого заступника міністра охорони здоров’я Сергія Дуброва.

– Зараз в Україні дуже великий запит на лікування військових. Які медичні послуги віднедавна стали доступні їм безкоштовно?

– Зараз в Україні розширюються послуги не тільки для військовослужбовців, а й для ветеранів і тих, хто боронив нашу країну. З квітня 2024 року для них стартував проект зубопротезування, на що в бюджеті було передбачено фінансування в обсязі 750 мільйонів гривень. Пізніше ми побачили, що ця послуга користується дуже високим попитом, і ще актуальне питання лікування зубів наших захисників.

Війна, стрес, якість води та інші причини призводять до того, що у наших захисників і захисниць псуються зуби. Не завжди їм треба саме протезування, а потрібні стоматологічні послуги загалом.

Ми пропрацювали це питання з Міністерством ветеранів, знайшли фінансування на додатковий пакет послуг і запровадили з 13 червня нову послугу, яка покриває витрати стосовно лікування зубів для наших захисників. Гранична вартість послуг на одного пацієнта становить 24 952 тисяч гривень. Щодо протезування, то держава покриває майже 15 тисяч гривень. Тобто загалом пацієнт може отримати безкоштовних стоматологічних послуг на суму майже в 40 тисяч гривень.

Такого в Україні раніше ніколи не було, і не кожна країна навіть з високим рівнем надходжень до бюджету може дозволити собі безкоштовне протезування зубів для пацієнтів. Це було насправді одним з наших пріоритетів, бо зараз вся країна працює задля перемоги, і для надання якісної кваліфікованої меддопомоги. Цей проект досить непогано реалізується.

Щодо пакета, який почав діяти з 13 червня, свіжих даних ще немає, але Національна служба здоров'я згодом надасть нам розширену статистику щодо того, скільки людей змогли скористатися цими послугами. А щодо зубопротезування, то НСЗУ компенсувала за 6 місяців дії програми понад 6 мільйонів гривень на послуги, якими скористалися наші захисники і захисниці.

На сьогодні Національною службою здоров'я України (НСЗУ) законтрактовано 100 медзакладів, які уклали договори за послугою зубопротезування та 90 – за послугою зуболікування.

– Як і де військові і ветерани можуть отримати ці послуги, куди можна звертатися?

– Діючі військові мають отримати направлення командира своєї військової частини. Якщо це ветерани, то можна приходити в медичні заклади особисто. На сьогодні законтратковано 121 заклад охорони здоров'я – і державні, і приватні. Список доступний, зокрема, на сайті НСЗУ. Потрібні будуть документи, які підтверджують статус військовослужбовця і ветерана.

Загалом, що стосується інших безкоштовних послуг, то пакети медичних гарантій не диференціюють людей за тим чи іншим соціальним статусом, оскільки всі громадяни України повинні отримати якісну медичну послугу. І ветерани, і захисники, і всі інші категорії.

– Цього року стало відомо про першу в Україні вагітність, яка відбулася завдяки допоміжним репродуктивним технологіям – процедурі штучного запліднення, яку стала покривати держава. Раніше пацієнти робили це виключно своїм коштом. Розкажіть про цю послугу.

– Це абсолютно новий пакет, який з'явився 2024 року. Цим пакетом програми медичних гарантій можуть користуватися абсолютно всі громадяни України за певних показань: наявності підтвердженого чоловічого або жіночого безпліддя. Вік жінки має бути не старше 40 років.

Зараз таку послугу, яку покриває держава, можуть надавати 15 закладів, переважна більшість з них приватні. Ми покриваємо оплату за процедури, пов'язані зі штучним заплідненням: це підготовка яйцеклітини, забір сперматозоїдів, запліднення яйцеклітини і перенесення її до жіночих статевих органів.

Якщо говорити відверто, ми розраховували, що медпослугою з лікування безпліддя за допомогою ДРТ скористаються тисячі жінок, та цифри значно нижчі. На сьогодні близько трьохсот жінок звернулися до законтрактованих закладів охорони здоров'я і отримали послуги. Хочу ще раз підкреслити, що жінки, можуть скористатися сучасними і якісними послугами запліднення іn vitrо, витрати за які покриває держава.

Вартість відшкодування послуги є абсолютно притомною: є економічні розрахунки, які про це говорять. Є заклади, які заявляють, що коштів недостатньо, але в країнах ЄС така послуга коштує від 800 євро до 8 тисяч євро. У таких країнах як Словаччина Словенія, Польща це 800 – 1 500 євро. Саме 1,5 тисячі євро покриває наша держава.

Ми вирішили запустити цю послугу, бо ми бачимо зараз дуже сильне зниження рівня народжуваності в Україні. На це дуже сильно впливає війна. Тому надати таку можливість вкрай важливо. Майже півмільйона українців не народилося. Багато хто хоче мати дітей, але не можуть завагітніти. Про це треба говорити, нагадувати. Ця послуга безкоштовна, і отримати направлення до профільного фахівця не складно.

– Скільки таких вагітностей зараз вже зафіксовано? Бо, на жаль, після однієї процедури шанси на успішну вагітність оцінюють у менш як 50%.

– На жаль, це менше 50%. Непоганим результатом вважається, коли після процедури ЕКО вагітніє приблизно третина жінок, 28-33%. В Україні цей показник на рівні 32-35%.

Станом на місяці півтора тому – за даними НСЗУ, 71 пацієнтку внесено в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ) з діагнозом "вагітність" після того, як вони пройшли лікування за допомогою ДРТ. Це динамічна цифра, яка доволі швидко змінюється. Але загалом це близько 30%.

– З війною багато українців втратили доступ до лікування, і в деяких регіонах вкрай складно також навіть купити ліки, бо аптеки закривалися або в них влучали ракети. Одне з рішень – мобільні аптеки. Чи побільшає їх в Україні і де саме?

– Забезпечити українців необхідними ліками було і залишається одним з ключових та актуальних завдань для міністерства. Мобільні аптеки обслуговують віддалені населені пункти та території, де ведуться активні бойові дії. Такі аптеки відчутно покращують доступ людей до необхідних їм медикаментів. Важливо, що в мобільних аптеках люди можуть отримати ліки, які підлягають реімбурсації за програмою "Доступні ліки", вартість за які повністю або частково покриває держава.

У січні цього року перша мобільна аптека почала роботу в Харківській області. На сьогодні географія мобільних аптек значно розширилась і тепер пересувні аптечні пункти працюють у 8 регіонах: Харківській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Тернопільській та Рівненській областях.

Крім цього, МОЗ розв'язує питання доступності ліків спільно з партнерами на різних рівнях. Так, успішно працює проект "Укрпошта. Аптека", який реалізовуємо з Національним поштовим оператором. Завдяки ініціативі українці можуть отримувати ліки поштою, попередньо замовивши їх через контакт-центр. "Укрпошта. Аптека" працює на Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині та Сумщині.

Попри непростий час, робимо все можливе, щоб покращити та спростити доступ людей до необхідних ліків, забезпечити українців першочерговими медичними послугами. Не зупиняємося і працюємо над масштабуванням кількості маршрутів та областей, де працюватимуть мобільні аптеки. Незабаром регіонів, де курсують мобільні аптеки побільшає.

– Ще одна важлива і масштабна тема – лікарське самоврядування, яке планують запровадити в Україні. В чому його основна суть?

– З назви самого проекту зрозуміло, що закон про лікарське самоврядування – це для того, щоб надати лікарям, фармацевтам, середньому медичному персоналу обирати важелі регуляції власної професії. Це і освіта, і сертифікація, і можливість обирати ті чи інші правила гри, які працюють в цивілізованому світі. Самоврядні організації будуть визначати політику розвитку тієї чи іншої спеціальності або того чи іншого медичного напрямку.

– Є критика цієї ідеї, зокрема через те, що до професії будуть допускати тих, хто захоче робити це за гроші або керуючись особистими інтересами.

– Дійсно, є чимало критики стосовно цього законопроекту. З одного боку, є ті, хто абсолютно підтримує, але є й негативні відгуки. Наразі закон прийнято у першому читанні, і ми опрацьовуємо всі зауваження. Звісно, треба прибрати будь-які ризики, які б якимось чином уможливлювали корупцію в питанні допуску до професії і прийнятті інших рішень.

Знаходимо консенсус, бо дійсно хочемо впровадити якісну практику лікарського самоврядування, яка б надала більше прав медикам, фармацевтам, всіх спеціалістам. Водночас зміни мають посилити їхню відповідальність у ставленні до пацієнтів і за помилки, які можуть потенційно статися в роботі кожного медичного працівника.

Якщо взяти Сполучені Штати, то там одна з частих причин смертності пацієнтів – це лікарська помилка. В Україні такого поняття як лікарська помилка немає взагалі. Тобто нам є багато над чим працювати.

Хочу зауважити, що керівництво і адміністрація палат не призначається кимось зверху, а обирається лікарями тієї спеціальності, які й входять до лікарської палати. Це власне й передбачене законопроектом. Якщо лікарі самі обирають керівництво палати, не думаю, що будуть великі корупційні ризики. В будь-якому разі ми будемо працювати над тим, щоб цього не було.

Загалом тема лікарського самоврядування – величезна, і про неї можна говорити дуже довго. Пам'ятаю, коли міністром охорони здоров'я був Олег Мусій (міністр охорони здоров'я України в уряді Арсенія Яценюка з лютого по жовтень 2014 року – ред.), ще тоді точилися гарячі дискусії у Верховній Раді щодо лікарського самоврядування. Тобто це питання обговорювалося ще більше десяти років тому.

– Як можна простими словами пояснити ці зміни медичній спільноті? Що зміниться для них на практиці?

– По-перше, необхідно буде вносити членські внески на утримання самоврядної організації. Із позитиву – буде свідоцтво, яке дозволить лікарю працювати одночасно в різних закладах охорони здоров'я без офіційного працевлаштування. Свій якісний професійний розвиток лікарі в Україні визначатимуть самостійно. Це буде також відповідальність за лікарські помилки. Має зрости повага до професії лікаря, ця робота має стати престижнішою.

Ми йдемо до того, що спільнота лікарів самі прийматимуть важливі рішення щодо своєї роботи. За лікарів не будуть нічого вирішувати чиновники. Рішення ухвалюватимуть самі медики. Тобто з одного боку це розширення свободи дій, а з іншого – посилиться відповідальність за недбалість та помилки, за рівень освіти та знань.

– Розкажіть про основні зміни, які плануються в інтернатурі та в навчанні студентів-медиків.

– Цьогоріч МОЗ України розробило проект змін до Положення про інтернатуру. Ці зміни, у першу чергу, покликані підвищити прозорість вступу та знизити корупційні ризики. Запровадження електронної системи рейтингового розподілу в інтернатуру дасть змогу зробити процес ще прозорішим та зрозумілішим для всіх. Навчатися в інтернатурі безоплатно, тобто коштом держбюджету, зможуть як студенти "контрактики", так і "бюджетники", розподіл відбуватиметься виключно за рейтинговою таблицею, а найбільшу кількість місць для вибору матиме той, хто краще вчився.

У 2024 році випускники закладів вищої освіти, зможуть пройти інтернатуру за 23 спеціальностями: Акушерство та гінекологія (3 роки), Анестезіологія та інтенсивна терапія (3 роки), Внутрішні хвороби (2 роки), Дерматовенерологія (2 роки), Дитяча хірургія (3 роки), Загальна практика – сімейна медицина (2 роки), Епідеміологія (1 рік), Інфекційні хвороби (2 роки), Лабораторна діагностика, вірусологія, мікробіологія (1,5 року), Медицина невідкладних станів (2 роки), Медична психологія (1 рік), Неврологія (2 роки), Ортопедія і травматологія (2 роки), Отоларингологія (2 роки), Офтальмологія (2 роки), Патологічна анатомія (1,5 року), Педіатрія (2 роки), Психіатрія (2 роки), Радіологія (1,5 року), Стоматологія (1 рік), Фізична та реабілітаційна медицина (2 роки), Фармація (1 рік), Хірургія (3 роки). Крім того, нововведенням 2024 року є можливість отримати спеціальність Судово-медична експертиза (2 роки).

Місце розподілу та спеціальність обирає випускник, але з урахуванням рейтингового балу. Чим вищій рейтинговий бал у випускника, тим ширші можливості він має щодо вибору спеціальностей та місць проходження інтернатури.

Випускник самостійно обирає собі спеціальність і заклад охорони здоровʼя для проходження інтернатури з-поміж наявних вакансій, але, якщо він навчався коштом держави й відмовився від запропонованої спеціальності, то братиме участь в рейтинговому розподілі наступного року. Студенти контрактної форми також зможуть взяти участь у розподілі на державні місця, або ж обрати самостійно – за контрактом.

Хочу підкреслити, що до випускників 2024 року бюджетної форми навчання не застосовується вимога щодо обовʼязково відпрацювання протягом трьох років. По завершенні інтернатури випускник вільний у виборі місця роботи. Водночас за бажання випускника йому пропонуватиметься місце роботи у закладі охорони здоровʼя, в якому він проходив інтернатуру.

Під час розподілу Міністерство враховувало реальну потребу держави в лікарях певних спеціальностей, а також забезпечили достатню кількість місць для проходження інтернатури. Хочу також підкреслити, що держава гарантовано забезпечить випускників першим місцем роботи.

– МОЗ також анонсувало новий стандарт допомоги при ішемічному інсульті. Ви є одним із розробників протоколу. В чому полягають основні зміни?

– Розробляючи заходи для боротьби з інсультами, Міністерство орієнтується на кращі світові стандарти. В Європі є чіткий план дій до 2030 року, який ми тримаємо у фокусі уваги. Питання зменшення захворюваності на інсульти, зменшення летальних випадків, реалізація ефективних і сучасних підходів у діагностиці та лікуванні інсультів – це виклик як для української медичної системи, так і загалом для світу.

Сьогодні інсульт є другою за частотою причиною смерті в усьому світі. Близько 80-85% випадків – це ішемічні інсульти. На жаль, мушу констатувати, що за останні декілька років показники в нашій країні лише погіршуються. МОЗ затвердило стандарт медичної допомоги при ішемічному інсульті, який визначає єдиний алгоритм дій медичним працівникам та передусім гарантує пацієнтам якість та ефективність наданих послуг.

Дуже важливо, щоб пацієнти потрапляли не до найближчих лікарень, а саме до тих, які забезпечують належне лікування. Наразі 258 медичних закладів законтрактовані НСЗУ для надання медичної допомоги в разі інсульту.

Стандарт медичної допомоги за ішемічного інсульту впроваджує оновлені протоколи діагностики, лікування пацієнтів на догоспітальному і госпітальному етапах, а також під час їх реабілітації у закладах охорони здоровʼя. Також триває робота над розбудовою спроможної мережі медичних закладів з інсультними центрами та блоками, в яких є можливість застосовувати сучасні методи лікування, такі як тромболізис та тромбектомія.