Зростання цін проти економічного росту. Чому інфляція може визначити долю виборів у США

Чому це важливо для США, та що пропонують змінити кандидати – пише РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

На президентських виборах у США ключовою є тема економіки та вартості життя американців. Економічна політика Байдена призвела до низки дисбалансів, Гарріс як член команди чинного президента змушена це враховувати та шукати нові ідеї, а Трамп має можливість критикувати їх прорахунки.

Корінь проблеми - що таке Байденоміка

У роки правління Байдена інфляція досягла максимального значення за сорок років, і тому становище американських домогосподарств погіршилося. Після вступу Байдена на посаду споживчі ціни на 19% зросли, а зарплата усередненого працівника підвищилася на 17%.

Це є наслідком економічної політики Байдена, що отримала назву Байденоміка. На початку своєї каденції він проштовхнув через Конгрес виділення величезної суми на подолання наслідків пандемії Covid-19. Переважно це були соціальні виплати.

Під час президентства Байдена також почалася масштабна перебудова транспортної інфраструктури та інвестиції в “зелений перехід” американської промисловості та відновлювальну енергетику. Все це вже дало економічний ріст, і ще більше переваг дасть у середньостроковій перспективі. У 2023 році економіка країни в цілому виросла на 2,5 відсотка. Рівень безробіття ще в перший рік президентства Байдена опустився з 6,3% до 3,7%. Зараз він дещо зріс до 4,3%. Так довго на цьому рівні він востаннє затримувався понад п'ятдесят років тому.

Однак, така політика має побічні ефекти.

Відсоткові ставки залишаються високими. Вартість запозичень у США зараз перебуває на найвищому рівні за 22 роки, оскільки Федеральна резервна система (за функціями схожа до центрального банку) тримає облікову ставку на рекордному рівні 5,25-5,5%. Це відсоток, під який ФРС видає кредити банкам, а вже банки кредитують населення.

Втім, останнім часом, відбуваються деякі зміни. У червні споживчі ціни збільшилися на мінімальні за рік 3% щодо того ж місяця минулого року. Таким чином, темпи зростання цін зменшилися порівняно з 3,3% у травні. Ця тенденція спостерігається третій місяць поспіль, однак ситуація змінюється дуже повільно.

Ще один наслідок Байденоміки – зростання державного боргу США. На початку серпня він вперше в історії досяг 35 трлн дол. США. Це у свою чергу вимагає великих коштів на його обслуговування.

Згідно з опитуванням Financial Times та Мічиганського університету, 39% респондентів назвали політику демократів однією з трьох головних причин інфляції протягом останніх шести місяців. Лише 24% говорять те саме про політику республіканців. При цьому, 60% опитаних заявили, що Гарріс має обрати зовсім інші підходи або суттєво змінити економічну політику Байдена.

Як Трамп пропонує вирішувати проблеми економіки

Трамп активно критикує команду Байдена за зростання цін і вартості кредитів. У разі свого переобрання він планує згадати минулі успіхи.

Основні риси трампономіки особливо не відрізнятимуться від тих, що були за його першої каденції. Новим буде те, з якою швидкістю та ефективністю він планує впроваджувати задумане. Трампономіка означає низькі ставки за кредитами та низькі податки, заявив політик в нещодавньому інтерв’ю Bloomberg Businessweek.

Трамп сподівається, що його плани щодо скорочення податків та регуляторного тиску та збільшення видобутку нафти сподобаються виборцям “хитких штатів”.

Екс-президент збирається знижувати ціни завдяки збільшенню американського видобутку нафти та газу. За його словами, у США “більше рідкого золота, ніж у будь-кого". Політик обіцяє також запровадити тарифи на імпортні товари, включаючи до 60% на китайські товари.

На його думку, ключовою для збільшення зарплат всередині країни та зайнятості є жорстка міграційна політика. Мовляв, нелегальні мігранти готові працювати за безцінь, тому знижують зарплати для пересічних американців.

Також він пропонує продовжити зниження корпоративного податку. Будучи президентом, Трамп у 2017 році знизив корпоративний податок з 35% до 21% і зараз обіцяє зробити його на рівні 20% чи навіть 15%.

Є й нові оригінальні пропозиції, як то скасування податку на чайові, що має привернути увагу молоді.

Що нового пропонує Камала Гарріс

Камала Гарріс погоджується, що високі ціни є центральною проблемою економіки. Однак вона довгий час мовчала щодо своєї економічної програми, шукаючи, чим її позиція може відрізнятися від політики Байдена. Вперше Гарріс озвучила свою економічну програму лише 16 серпня на мітингу в Північній Кароліні.

Гарріс має намір серед іншого скоротити "витрати для американських сімей". Йдеться, зокрема, про запровадження податкового кредиту у розмірі 6 тис. доларів для молодих сімей із середнім чи низьким рівнем доходу у перший рік життя дитини.

Політик закликала Конгрес США ухвалити закон проти штучного зростання цін на продукти харчування та орендної плати за житло. Гарріс також заявила про намір запустити ініціативу щодо будівництва трьох мільйонів нових квартир протягом свого 4-річного терміну у разі обрання.

За словами Гарріс, вона скоротить “непотрібну бюрократію та зайву регуляторну тяганину, одночасно захищаючи споживачів і створюючи стабільне бізнес-середовище з послідовними та прозорими правилами гри”.

Після оприлюднення економічної програми на Гарріс посипалася перша критика від провідних американських медіа. Мова йде про ідею державного регулювання цін.

Приміром, The Washington Post після вийшла з редакційною колонкою, в якій закликала Гарріс виступити із серйозними економічними пропозиціями, а не з популістськими заявами. Видання припускає, що у певних випадках адміністративне регулювання цін може працювати обмежено, але загалом вільні ціни необхідні для збереження балансу економіки.

Загалом, економічні програми обох кандидатів є доволі розпливчастими, без деталей того, яким чином їх будуть втілювати. І саме це створює Дональду Трампу та Камалі Гарріс можливості критикувати один одного.

Нагадаємо, кандидат у президенти США від республіканців Дональд Трамп намагається повернути увагу медіа на собі напротивагу кандидатці від демократів Камалі Гарріс.

При написанні матеріалу використовувались статистичні дані щодо економіки США, публічні заяви американських політиків, матеріали CNN, Axios, Bloomberg Businessweek, The Washington Post.