Питань більше, ніж відповідей. Що відомо про Чигиринську АЕС та чи збудують її в Україні

Про те, чому Чигиринську АЕС "згорнули" за радянських часів, чи реально побудувати АЕС та наскільки це доцільно, - у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Що відомо про плани на Чигиринську АЕС

Енергетична стратегія України до 2050 року передбачає нарощування потужностей атомної генерації. Для цього "Енергоатом" у тому числі шукає новий майданчик і найперспективнішим вважає Чигиринський біля містечка Орбіта. Де планується побудувати АЕС на чотири енергоблоки за технологією AP1000.

Як кажуть у компанії, минулого тижня було зроблено перший крок у реалізації проекту. Приводом для цього стало рішення Чигиринської міськради, яке стосується:

• видачі дозволу на проект відведення земельних ділянок
• передачі ділянок на 38 гектарів у користування "Енергоатому"

За словами керівника "Енергоатому" Петра Котіна, мають намір відродити і Орбіту на кшталт сучасних міст-супутників Нетішина, Южноукраїнська або Вараша - супутників Хмельницької, Південноукраїнської та Рівненської АЕС відповідно.

"Успішна реалізація цих планів є значною інвестицією у повоєнне відновлення та підтримку енергетичної безпеки держави. Впровадження інноваційних ядерних технологій зробить Україну лідером у сфері атомної енергетики з унікальним досвідом та власними технологічними рішеннями", - додав він.

Україна давно виношує плани щодо Чигиринської АЕС. Ще у 2000-х заявлялося про те, що її можна добудувати, але конкретних дій не було. Про намір збудувати станцію говорили і в 2021-му. Тоді Котін зазначав, що більше половини місцевих жителів позитивно ставляться до атомної енергетики та підтримують будівництво.

Причиною, через яку знову заговорили про Чигиринську АЕС, став меморандум із американською компанією Westinghouse. Згідно з ним, передбачається встановлення нових атомних блоків за технологією AP1000, а пілотним майданчиком має стати Хмельницька АЕС.

До російського повномасштабного вторгнення Чигиринський майданчик розглядали як перспективний. Оскільки він знаходиться в центральній частині країни, а в регіоні є робоча сила та необмежені водні ресурси. На фоні енергетичного терору РФ та дефіциту електроенергії атомна генерація знову на порядку денному.

Тоді ж повідомлялося про роботу над необхідною документацією для будівництва Чигиринської АЕС. Причому йдеться саме про новий проект, а не про відродження радянського.

Як її намагалися побудувати за СРСР та чому відмовилися

Історія з електростанцією поблизу Чигирина розпочалася у 70-х роках минулого року. Для постачання великих обсягів електроенергії на Черкаський хімічний комбінат "Азот" спочатку планувалося збудувати потужну теплову станцію більш ніж на 4,5 ГВт, розповідає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

Було кілька варіантів. Перший проект передбачав роботу на вугіллі, та після розрахунків перепланували під мазут. Пізніше з'ясувалося, що для теплової електростанції не вистачить і мазуту, тож радянська влада вирішила будувати АЕС.

На Чигиринській АЕС мали працювати чотири водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-1000), кожен потужністю 1 ГВт. "І 1982 року почалися проектні роботи та частково будівельні на майданчику", - зазначив експерт.

Такий сильний об'єкт вимагав значних кадрових ресурсів. У безпосередній близькості до майбутньої АЕС заклали містечко Орбіта для будівельників та енергетиків. І паралельно почали намивання промислового майданчика, побудували котельню, проклали дороги та всі комунікації. У самій Орбіті навіть діяв клуб і був свій універмаг.

Крапку в будівництві Чигиринської АЕС поставила аварія на Чорнобильській атомній станції 26 квітня 1986 року. "Після неї змушені були відмовитися від проекту. Оскільки впала популярність атомних станцій, люди не хотіли, щоб будували потенційно небезпечний об'єкт. І з того часу це величезне будівництво в законсервованому стані", - пояснив Омельченко.

Остаточно роботи було припинено постановою Ради міністрів СРСР від 19 травня 1989 року. А ще за рік Верховна Рада Україна оголосила мораторій на будівництво нових атомних станцій.

На місці Чигиринської АЕС, по суті, залишилися недобудовані руїни - фундамент та котельня. А в Орбіті занедбані дев'ятиповерхівки, адміністративні будівлі та інші інфраструктурні об'єкти. Останніми роками у містечку-примарі був один магазин і заселено дві п'ятиповерхівки.

Якою має бути нова АЕС

Нову Чигиринську АЕС хочуть оснастити чотирма енергоблоками за технологією АР1000 компанії Westinghouse. У грудні минулого року "Енергоатом" підписав угоду щодо закупівлі обладнання. Загалом у планах дев'ять енергоблоків, перші два мають встановити на Хмельницькій АЕС.

Ядерні установки АР1000 покоління ІІІ+ позиціонуються як більш безпечні та маневрові. На сьогодні це одна з найпрогресивніших технологій. "Яка дає можливість підтримувати системи безпеки АЕС навіть у разі блекаутів та відсутності дизель-генераторів чи інших систем живлення", - казав Петро Котін.

За його словами, у світі вже побудовано п'ять таких блоків у США та Китаї, але їх поки немає в Європі, хоча деякі європейські країни заявляли про намір розмістити АР1000.

Володимир Омельченко припускає, що, судячи з того, що по Чигиринській АЕС немає жодної конкретики, до того, як її буде побудовано, технологія AP1000 може застаріти. Та й загалом, на його думку, рано щось коментувати.

"Немає проекту, немає урядового рішення, є лише чергові заяви. Коли проект буде затверджений, як належить, і виділять фінансування, тоді й поговоримо. А зараз це гадання на кавовій гущі, розмова "ні про що", - скептично налаштований співрозмовник.

На сьогодні важко сказати, чи підходить Чигиринський майданчик під будівництво атомної станції. "Це проектні інститути мають оцінити, це робота на роки... Але з точки зору здорового глузду та економічних можливостей України в період війни, я маю чітке розуміння, що вихід - у децентралізованій генерації. Вона на порядок дешевша, її швидше побудувати і легше захистити", - додав Омельченко.

Наскільки реальні плани щодо Чигиринської АЕС

Гучні заяви "Енергоатому" ставлять під сумнів, чи є взагалі чітка стратегія розвитку енергетичного комплексу та атомної генерації. Бо говорять про Чигиринську АЕС у той час, як незрозуміло, чи з'являться нові блоки на Хмельницькій.

"Перше, що потрібно розуміти, один сучасний блок - це мінімум 7-8 млрд доларів. А чи є такі гроші і такі кредитори? Друге, потрібно зрозуміти, чи на часі витрачати колосальні кошти під час війни. Причому будівництво Чигириньскої АЕС триватиме не менше 10-15 років. Тут більше питань, ніж відповідей", - вважає Омельченко.

На його думку, доцільніше зараз витрачати гроші на децентралізовану генерацію, на ті самі сонячні та вітряні електростанції, які можна збудувати за півтора роки. У кількості сотень, які до того ж фізично складніше вразити під час війни.

"Думаю, відповідь абсолютно очевидна, що ефективніше будувати - таку зелену генерацію чи атомні блоки. Звичайно, рішення про нову АЕС має приймати не "Енергоатом", а на рівні Кабінету міністра та Верховної Ради. Тому я, чесно кажучи, до цих заяв серйозно не ставився б", - каже співрозмовник.

Крім того, реальність така, що для атомних станцій немає гарантій безпеки. І крайня масована атака 26 серпня це довела.

"По суті, була гібридна атака на атомні станції. Росіяни атакували профільні підстанції оператора системи передачі. В результаті АЕС не могли видавати потрібну потужність в енергосистему і перейшли в режими роботи, які могли спричинити ядерний інцидент. Тому мені зовсім незрозуміло, які на сьогодні можуть бути аргументи на користь Чигиринської АЕС", - підсумував Омельченко.

При підготовці тексту використовувалися: дані з відкритих джерел, заяви керівника "Енергоатому" Петра Котіна, коментарі директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка.