Небезпечна риторика? Чи є загроза від різких заяв Трампа про Зеленського та війну в Україні

Що означає риторика Трампа, чи вона є антиукраїнською та чи є загроза від таких різких заяв, – у матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.

Що сказав Трамп про Зеленського та війну в Україні

На передвиборному мітингу в Пенсільванії Дональд Трамп дав зрозуміти: у разі його перемоги підхід до політики щодо України зміниться. "Перше, що я зроблю, – зателефоную Зеленському та президенту Путіну і скажу: "Ви маєте укласти угоду, це божевілля", – заявив він, маючи на увазі, що підштовхне сторони до переговорів про завершення війни.

Крім того, він зробив персональний випад у бік Зеленського.

"Я думаю, що Зеленський - найкращий продавець в історії: щоразу, коли він приїжджає в країну, він йде з 60 млрд доларів", – сказав він. І додав, що Зеленський нібито хоче перемоги його опонентки Камали Гарріс.

Наступного дня, виступаючи у Джорджії, Трамп звинуватив Джо Байдена та Гарріс у "втягуванні Америки у російсько-українську війну", з якої "вони не можуть нас витягнути".

"Я зроблю це. Я досягну переговорів, я вийду. Ми повинні вийти. Байден каже: "Ми не підемо, поки не переможемо". Що станеться, якщо вони (росіяни, – ред.) переможуть?" – додав він.

Його коментарі пролунали у ті дні, коли Зеленський уже приїхав із робочим візитом до США. У четвер він має представити Байдену та Гарріс план перемоги. Котрий, серед іншого, містить запрошення України до НАТО та зобов'язання про постійні поставки зброї. Передбачалося, що план представлять і Трампу, але це, схоже, під великим питанням.

Примітно, що кандидат від республіканців і раніше використовував оборот із "найкращим продавцем".

"Зеленський, можливо, найкращий продавець з усіх політиків, які будь-коли жили. Щоразу, коли він приїжджає, йде з 60 млрд доларів… Це ніколи не скінчиться, але я влагоджу це до того, як зайду до Білого дому", – казав він у червні в Детройті.

Місяцем пізніше партійний з’їзд офіційно затвердив його кандидатом. Після чого відбулася "дуже хороша телефонна розмова" із Зеленським. "Він засудив (перший, - ред.) замах... Я ціную його за те, що він простяг руку, тому що я принесу мир і покладу край війні. Обидві сторони (Україна та РФ, - ред.) зможуть домовитися про угоду", – зазначив Трамп.

Це доводить, що його риторика може пом'якшуватись залежно від контексту. Але загалом демонструє його складне ставлення до України.

Чому Трамп недолюблює Україну та її президента

Проблема має глибоке коріння. Від перших натяків на нібито втручання України в президентську кампанію-2016 до історії з імпічментом у 2019-му.

Почалося все з так званої "амбарної книги" Партії регіонів, в якій виявили ім'я Пола Манафорта (глави виборчого штабу Трампа в 2016 році) з нібито виплатами на близько 13 млн доларів у період 2007-2012 років. Цей епізод став публічним лише за кілька місяців до поєдинку з Хілларі Клінтон. Манафорту в результаті висунули цілу низку звинувачень у США, але "чорна бухгалтерія" не використовувалася як докази.

Перемога Трампа у 2016-му була затьмарена російським зламом електронної пошти Демократичної партії з метою дискредитації Клінтон. Проте сам Трамп просував теорію змови про те, що за операцією нібито стояла Україна та "сховала сервер із даними". Частково через ці підозри він відстоював рішення заморозити військову допомогу.

Центральну роль в одному з найнезручніших епізодів у його кар'єрі зіграла телефонна розмова із Зеленським у липні 2019 року. Тоді він закликав українського президента розпочати розслідування проти Байдена. Приводом був запис із його погрозою (у період віце-президентства за Барака Обами) зірвати фінансову допомогу, якщо не звільнять тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна.

У Трампа вважали, що зможуть довести, що цей тиск міг бути пов'язаний із розслідуванням справи його сина Хантера, який працював на газову компанію Burisma. Але на звільненні Шокіна скоординовано наполягали Держдеп США та ЄС через побоювання, що той саботує антикорупційні справи. У телефонній розмові Зеленський сказав, що перевірить, що може зробити, але розслідування не було. "Тому Трамп пристрасно ненавидить Зеленського. І Зеленський це знає", – цитувало Politico бізнесмена Льва Парнаса, який колись був посередником Руді Джуліані (адвоката Трампа) в Україні.

Така інформація у західних медіа часто не відповідає дійсності, пояснює голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Щоб судити про ставлення Трампа до Зеленського, достатньо звернути увагу на те, що той казав раніше.

"Він неодноразово казав, що у нього чудові стосунки і з Путіним, і Зеленським. У нього в липні була телефонна розмова з Зеленським. Як підтверджують з обох боків, розмова була нормальна і доброзичлива. Більше того, коли Зеленський виграв вибори, Трамп був одним з перших, хто його привітав", – розповів він у коментарі РБК-Україна.

Щодо України, то не можна сказати, що Трамп ненавидить її. Складне ставлення до України – це факт. Але справа не в країні, швидше за все, він мало знав і мало знає про Україну. "Інша справа, що він реагує на контекст. Усі знають, що у нього пієтет перед диктаторами та сильними лідерами. І тому ставлення до великих країн зовсім інше, ніж до тих, хто не має такої сили", – зазначив Фесенко.

У 2016 році деякі українські політики публічно підтримали Хілларі Клінтон. І Трамп, який зациклюється на таких речах, вирішив, що в Україні його не люблять, що й сформувало основу для його скепсису щодо України. Але, як показала практика, це не заважало робити деякі реальні кроки. Більше того, саме за Трампа Україна отримала першу летальну зброю зі США, на що він і сам публічно звертав увагу.

"Не тому, що він любив Україну. Потрібен був жест, який покаже, що він не проросійський. Або Путін домовлятиметься, або він допомагатиме Україні. Любові у нього немає. Але загалом ставлення Трампа до нашої країни завжди було прагматичним. І це не заважало двостороннім контактам", – додав політолог.

Що означає риторика Трампа і що насправді головне

У тому, що Трамп називає Зеленського найкращим продавцем, немає нічого нового, подібні заяви звучали не раз, каже Фесенко. Набагато важливіше два інші моменти, які можуть стати потенційно проблемними.

Перший – Трамп заявив, що Зеленський нібито підтримує Камалу Гарріс. Що неправда. "Він сказав про це публічно. І це означає, що хтось із найближчого оточення накрутив Трампа проти Зеленського", – вважає співрозмовник.

Другий момент серйозніший. Сьогодні у його штабі заявили, що не планували зустріч із Зеленським, на якій той мав подати план перемоги. Якщо підтвердиться, то це до певної міри деформує завдання візиту українського президента до США.

"Швидше за все, переговори були, українська сторона хотіла зустрічі, але Трамп відмовився. Сигнал не дуже добрий. Це означає, що у нас проблема у відносинах із командою Трампа", – наголосив Фесенко.

Причому проблема не лише для України, а й для Сполучених Штатів. Якщо Трамп відмовляється від контакту із Зеленським, то реалізація його ідеї про швидке завершення війни під питанням. Тому що не можна завершити війну, не домовляючись із Україною.

"А якщо піде на її завершення на умовах Росії і припинить підтримку України, то це означатиме поразку США. Саме так сприймуть у Китаї, Ірані та інших місцях, як поразку та прояв слабкості США. І тоді всі реальні та потенційні противники почнуть тиснути на Штати, і почнеться ланцюгова реакція з поразок. Важливими є не слова про продавця і завершення війни. Проблема в тому, що Трамп заявив про нібито підтримку Гарріс з боку Зеленського і, можливо, відмовився від зустрічі", – наголосив політолог.

У схожому ключі висловився радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, він спокійно ставиться до передвиборчої риторики Трампа. Але вважає, що якщо той переможе на виборах і отримає всі необхідні дані, то вирішить, що репутація США важливіша.

"Президент Зеленський продає не повітря, а конкретну річ – конструкцію справедливого та стійкого миру. І коли президент отримає дані та конкретні бюджетні витрати, то ухвалить об'єктивне рішення. Більше того, буде дзвінок Путіну, і якщо Путін розповість ту маячню, яку розповів (Такеру, – ред.) Карлсону, президент США з будь-яким прізвищем має ухвалити рішення про підтримку України в повному обсязі", – розповів він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.

Не варто забувати і про те, що Республіканська партія на рівні керівництва виступає за Україну.

"Так, дискусії будуть якийсь час до виборів у США. І ми бачитимемо протилежні заяви, тому що Трампу треба якось наголосити, що він займає іншу позицію, ніж представники Демократичної партії", – додав Подоляк.

Які потенційні ризики і до чого потрібно готуватись

Проте ризики очевидні. Але не в тому, що каже Дональд Трамп про президента і саму Україну прямо зараз. "Сам факт накручування Трампа проти Зеленського та України говорить про те, що в його оточенні є люди, які можуть формувати нехай ситуативні, але антиукраїнські установки", – вважає Володимир Фесенко.

Щодо переговорів із Росією, то вони неминучі, і якщо Трамп стане президентом США, то буде їх ініціатором. Отже, готуватися треба заздалегідь і підготувати тактику, як поводитись на переговорах та відстоювати свої інтереси.

"Це не означає, що Трамп здаватиме Україну Росії. Але багато залежатиме від того, хто займатиметься питанням переговорів, наскільки ця особа буде компетентною та об'єктивною. Апокаліптичних ризиків, фаталізму та приреченості немає", - вважає співрозмовник.

На його думку, якщо Україні висуватимуть неприйнятні умови, тоді треба напрацювати контрстратегію з європейськими партнерами. Про те, як захищатись на тлі можливого позбавлення американської підтримки. Як очікується, Трамп схилятиме до поступок не тільки Москву, а й Київ, якщо він не погодиться на його план припинення вогню.

"Поки що найбільш імовірний сценарій, у якому конгресмени-республіканці та "рейганівське партійне крило" переконуватимуть його зберегти підтримку України, але у форматі ленд-лізу/кредиту. Якщо виникнуть проблеми і ми відмовлятимемося, Трамп почне тиснути припиненням військової та фінансової допомоги", - підсумував Фесенко.

При підготовці тексту використовувалися: заяви Дональда Трампа, публікації Bloomberg та Politico, коментарі радника глави Офісу президента Михайла Подоляка та політолога Володимира Фесенка.