"Бусифікація" та інші скандали з ТЦК: чому це стається і що заважає ефективній мобілізації

В Україні вже тривалий час говорять про так звану "бусифікацію" і порушення під час мобілізації. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Чому так відбувається – йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Маріам Оганнисян.

Як в Україні відбувається "бусифікація"

Дмитро переповідає свою історію "бусифікації". Так у народі почали називати вуличні рейди ТЦК, коли чоловіків насильно садять до буса і відвозять.

"Кажуть, треба їхати робити флюрографію, я написав прямо на бланку, я відмовляюся, підпис і дата", – заявив чоловік.

Він має бронь – працює на підприємстві критичної інфраструктури, тому ховає обличчя. Проєктує електропідстанції, часто в населених пунктах, де їх зруйнували окупанти. Коли Дмитра зупинили на вулиці працівники ТЦК, програма "Резерв+" ще не встигла підтягнути його дані. До навчального центру Дмитро приїхав уже зі струсом мозку. Згодом його дані підтягнулися і чоловіка відпустили.

Випадок Дмитра – лише один з багатьох. Від початку року уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець отримав понад півтори тисячі звернень від українців через порушення їхніх прав співробітниками ТЦК.

Юристи ж кажуть – у переважній більшості випадків, якщо опинився насильно в бусі ТЦК, довести, що порушили твої права, буде практично неможливо.

Військові кажуть, людей на фронті бракує

Людей на фронті катастрофічно бракує. Ворог випереджає нас у кількості, а відповідно має перевагу на лінії бойового зіткнення. Бойові командири наголошують: у підрозділах потрібні кваліфіковані та вмотивовані. Але ті, на яких полюють на вулиці, до таких не належать.

"Вони приходять і їм треба міняти мотивацію. І ми витрачаємо додатковий час, ні, не витрачаємо, окей, не тратимо, інвестуємо час, щоб їх підготувати", – каже військовий психолог Дмитро Козінчук.

Самі ж працівники ТЦК позаочі кажуть – полювання на потенційних вояків на вулицях та насильницька "бусифікація" – міра вимушена, бо людей катастрофічно бракує. Військові ж експерти наполягають, що потрібно розвивати рекрутингову систему. Лише за травень до війська було залучено 30 тисяч осіб, з яких лише 6,5 тисячі прийшли через рекрутингові центри.

Чому подібні випадки й досі мають місце, ТСН запитала в командування Сухопутних військ. Там у коментарі відмовили та перенаправили до Міністерства оборони. На момент виходу сюжету в ефір відповіді звідти нам також не надали.

Відсутність термінів служби не сприяє мобілізації

Експерти ж наголошують – комплектації війська не сприяє і відсутність розуміння термінів служби, відтак і численна кількість випадків самовільного залишення бойових частин.

"У нас зараз лише за офіційними даними кількість СЗЧшників понад 70 тисяч, я думаю, ця цифра занижена. Нам потрібно думати, яким чином забезпечити хоча б оцей актив для ротації. Ми розуміємо, що ми, які пішли в 2022 році, ми однаково незамінні, але давайте придумаємо, яким чином нам давати відпочинок", – каже військовий Ігор Луценко.

На фронті катастрофічно бракує людей. Однак покращити ситуацію з набором персоналу до війська, кажуть самі ж військові, можуть допомогти прозорість і справедливість самого процесу призову. А головне – людське ставлення до тих, кого мобілізують. І, звісно, покарання за кожен випадок перевищення повноважень працівниками ТЦК.