Китай жорстко відреагував на військову допомогу США для Тайваню

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters. Про це повідомляють Контракти.UA.

За даними Міністерства оборони Тайваню, китайські військові літаки й кораблі здійснили чергове "бойове патрулювання" біля острова після того, як Пекін пригрозив вжити контрзаходів у відповідь на пакет продажу зброї Сполученими Штатами на суму 2 млрд доларів.

Починаючи з ранку неділі, тайванські військові виявили 19 китайських військових літаків, зокрема винищувачі Су-30, що здійснюють "спільне патрулювання бойової готовності" навколо Тайваню разом із китайськими військовими кораблями.

Китайські літаки пролетіли у повітряному просторі на півночі, центрі, південному заході й сході острова. Військові Тайваню були відправлені для спостереження за ними.

Китай проводить такі патрулювання навколо острова кілька разів на місяць. Однак це сталося вперше після того, як цього місяця Пекін провів новий раунд повномасштабних військових навчань біля острова.

Контракт на продаж зброї

У п'ятницю, 25 жовтня, США затвердили пакет постачання зброї Тайваню на 2 млрд доларів. До нього, зокрема, увійшла відправка вдосконаленої системи ППО Nasams, що пройшла випробування в Україні.

Уряд Тайваню привітав 17-й за рахунком пакет військової допомоги за період правління Джо Байдена.

"Перед обличчям загроз з боку Китаю, Тайвань зобов'язаний захищати свою батьківщину і буде продовжувати демонструвати свою рішучість захищати себе", - заявило в суботу міністерство закордонних справ Тайваню, реагуючи на продаж зброї.

МЗС Китаю рішуче засудило останній продаж зброї США та направило "урочисті ноти" Вашингтону.

Пекін закликає США негайно припинити озброєння Тайваню і припинити свої небезпечні кроки, що підривають мир і стабільність у Тайванській протоці, додали у відомстві.

За останні п'ять років Китай активізував свою військову діяльність навколо демократично керованого Тайваню, уряд якого відкидає претензії Пекіна на суверенітет.

Сполучені Штати зобов'язані за законом надати Тайваню, на який претендує Китай, засоби захисту. Навіть попри відсутність офіційних дипломатичних зв'язків, що викликає постійний гнів Пекіна.

Раніше президент Китаю Сі Цзіньпін закликав армію форсувати підготовку до війни, не уточнивши проти кого вона може бути скерована.