План Трампа домовитися з Путіним: в Кремлі невпевнені, що зможуть переграти нову Адміністрацію США

Це є традицією, як і залишати листа своєму наступнику в одній із шухляд робочого столу в Овальному кабінеті. 2020 року Трамп, звинувачуючи демократів у вкраденій на виборах перемозі, не запрошував Байдена до Білого дому поговорити про передавання справ. Трамп не відвідав й інавгурацію Байдена в січні 2021 року. Проте, все ж, написав прощального листа, вміст якого Байден назвав тоді "дуже щедрим". Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Вже відомо, що протягом першого тижня після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп скасує 94 президентські укази Байдена, які, за словами прессекретарки Трампа Керолайн Лівітт, "призвели до економічної та міграційної кризи на кордоні". Проте головним у "меню" ланчу Джо Байдена та Дональда Трампа у середу, 13 листопада, в Овальному кабінеті буде питання війни Росії проти України.

В інтерв’ю CBS News радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що у чинного президента США залишається ще 70 днів, щоб переконати Конгрес та нову Адміністрацію Трампа не "йти з України", бо це призведе до ще більшої нестабільності в Європі та Азії. На тлі побоювань, що Трамп може зупинити військову й фінансову допомогу Україні одразу після своєї інавгурації, Адміністрація Байдена планує терміново виділити Україні $6 млрд. Це залишок із того пакету допомоги Києву на $61 млрд, який після понад піврічного блокування Трампом Конгрес таки ухвалив у квітні цього року.

Зараз у багатьох своїх статтях і коментарях демократи та наближені до них експерти лякають, що Трамп зупинить допомогу Україні, щоб за будь-яку ціну домовитися з Путіним. Днями й син новообраного президента США – Дональд Трамп-молодший – перепостив у Stories в Instagram відео колишньої губернаторки Аляски Сари Пейлін із написом на тлі зображення президента Зеленського "за 38 днів ви втратите свою допомогу" (бо 17 грудня виборники зі всіх американських штатів мають офіційно віддати свої голоси за наступного 47-го президента США – ред.). На додачу, провокаційні заяви на адресу України робить мільярдер і власник соцмережі Х Ілон Маск, який має вплив на Трампа.

Тож, що відомо про плани Трампа домовитися з Путіним? Як Європа готується до чотирьох наступних років Трампа в Білому домі? Що новій Адміністрації США пропонує Україна? Та чи дійсно Трамп може зупинити військову допомогу Україні одразу після своєї інавгурації? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Кремль блефує: чи дійсно Трамп має план закінчення війни

У неділю, 10 листопада, газета The Washington Post опублікувала гучну статтю про першу телефонну розмову між Трампом і Путіним. Не можна назвати це цілковитою несподіванкою, адже під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово обіцяв вирішити питання війни Росії проти України за 24 години, а в пресі з’являлися витоки з його штабу, що Трамп, щойно переможе на виборах, зателефонує Путіну й погрожуватиме надати Україні всю зброю, якщо Москва не погодиться негайно розпочати переговори.

У статті WP, яка посилається на джерела в оточенні Трампа, йдеться про те, що він порадив Путіну не загострювати війну проти України, нагадав про значну військову присутність США в Європі й нібито коротко порушив "питання територій" (йшлося вочевидь про заморожування війни по чинній лінії фронту – ред.). Очільник Міноборони Британії Джон Гілі навіть назвав це "дуже добрим першим кроком і раннім знаком" того, що Адміністрація Трампа підтримуватиме Україну. Проте вже в понеділок, 11 листопада, речник кремлівського "фюрера" Дмитро Пєсков спростував факт розмови між Трампом і Путіним, яка, за повідомленням WP, начебто відбулася в четвер, 7 листопада: "Це повністю не відповідає дійсності. Це чиста вигадка. Це просто хибна інформація".

Чи насправді мала місце телефонна розмова між Трампом і Путіним? Навряд чи б газета The Washington Post стала свідомо публікувати фейк, не підтвердивши цю інформацію з кількох надійних джерел. Адже, як відомо, під час передвиборчої кампанії власник видання, засновник Amazon Джеф Безос, заборонив журналістам публічно підтримувати кандидатку в президенти від Демократичної партії, віцепрезидентку Камалу Гарріс. Навіщо факт телефонної розмови, якщо вона дійсно була, спростовувати Кремлю?

Можливо, Путін не почув те, на що розраховував. Адже ще ввечері, 7 листопада, виступаючи на пленарній сесії щорічного російського дискусійного клубу "Валдай", він скаржився, що ніхто з західних лідерів йому більше не телефонує, натякнувши, що чекає дзвінка від Трампа. До того ж, у Кремлі могли вчергове зробити ставку на шантаж, з огляду на те, що ще немає фінальних результатів виборів до Конгресу: контроль над Сенатом вже точно переходить до республіканців, а от голоси за членів Палати представників досі рахують. Проте американські ЗМІ вже повідомляють, що, найімовірніше, й там республіканці отримають більшість.

Також у четвер, 7 листопада, на наступний день після 25-хвилинної телефонної розмови з Трампом Володимир Зеленський заявив, що йому невідомі деталі плану Трампа щодо припинення війни, й що він це не обговорював із ним. Український президент додав, що Трамп дійсно хоче швидкого закінчення війни, проте це не означає, що так обов’язково станеться.

"Якщо це просто швидко – то це втрати для України. Може, ми чогось не знаємо, не бачимо, треба трохи більше часу", - заявив Зеленський на пресконференції саміту Європейського політичного співтовариства в Будапешті минулого тижня.

Чи дійсно Дональд Трамп вже має чіткий план швидкого закінчення війни Росії проти України? Це навряд чи. Під час передвиборчої кампанії ми чули скандальні заяви щодо України, Росії та війни від самого Трампа, його кандидата у віцепрезиденти Джей Ді Венса та інших ймовірних кандидатів на різні посади в кабінеті Трампа. Так, наприклад, одного разу на початку повномасштабної війни Трамп навіть звинуватив Зеленського. А Джей Ді Венс на початку вересня озвучив план щодо закінчення війни, який зводиться до відмови України від окупованих Росією територій і нейтрального статусу.

Проте, в більшості випадків, популістам, які приходять до влади (а Трамп та його штаб на цих виборах вели саме популістичну кампанію), не вдається реалізувати все те, що вони наобіцяли. Тим паче, всі ці заяви Трампа та його команди про "швидке закінчення війни" просто тому, що їм так хочеться, не відповідають на головне запитання: а чи хоче цього Росія, яка, за підтримки Китаю, Північної Кореї, Ірану та Білорусі зараз має перевагу на полі бою й нарощує виробництво зброї швидше, ніж Захід?

Новий кабінет Трампа: як виглядатиме угода з Путіним

За інформацією The New York Times та Axios, у розмові Трампа з Зеленським 6 листопада брав участь й Ілон Маск, відомий своїми скандальними й неоднозначними заявами, наприклад, що Україна не зможе виграти цю війну. Втім, джерела, на які посилаються американські ЗМІ, стверджують, що розмова була "гарною й позитивною". До того ж, як повідомила низка медіа, Ілон Маск не отримає посаду в новому кабінеті Трампа, хоч його політичний кабінет PAC America й вклав у кампанію Трампа близько $200 млн, а соцмережа Х надавала всебічну інформаційну підтримку. До того ж, як повідомив Bloomberg, Дональд Трамп-молодший також не отримає жодних посад у Білому домі, незважаючи на те, що саме він відіграв ключову роль у формуванні нової команди свого батька, зокрема запропонувавши кандидатуру Джей Ді Венса на посаду віцепрезидента.

Тож, як бачимо, головні скептики подальшої підтримки України, крім Джей Ді Венса (він є послідовним критиком військової і фінансової допомоги Києву), не будуть представлені в новому кабінеті Трампа. Адже багато чого залежатиме не лише від особистих поглядів 47-го президента США, а й від політики, яку формуватиме його команда, зокрема радник з питань нацбезпеки, держсекретар та міністр оборони. ТСН.ua вже готує великий текст про нову команду другого президентського терміну Дональда Трампа, який буде опублікований днями.

Проте вже зараз можна побачити, як американські ЗМІ та експерти розділилися на два табори: одні кажуть, що одразу після своєї інавгурації 20 січня 2025 року Трамп заблокує подальшу військову та фінансову допомогу Україні; інші вбачають у приході Трампа до влади шанс для України вийти на дійсно дієві переговори з Росією з позиції сили, яку Києву й забезпечить 47-й президент США, бо зрозуміє, що з Путіним домовитися неможливо.

Ще минулого тижня The Wall Street Journal повідомляла, що в лавах республіканців другого президентського терміну Трампа за вплив на зовнішню політику змагатимуться різні групи та течії. І, звичайно ж, серед рекомендацій однієї з них є замороження війни по лінії фронту на момент укладення угоди та відмова України від вступу до НАТО. А забезпечувати режим припинення вогню на новій лінії розмежування, на думку оточення Трампа, мають європейські миротворці. В обмін на це США продовжать накачувати Україну зброєю, щоб Росія не напала знову. Проте, знову ж таки, інформація, викладена у WSJ, не є сенсацією. Про це вже публічно говорив Джей Ді Венс.

В оточенні Трампа також є голоси, які закликають взагалі обрізати будь-яку допомогу Україні, щоб пришвидшити угоду з Путіним ціною максимальних поступок з боку Києва й сконцентруватися на Китаї. Однак, зараз малоймовірно, що цей підхід домінуватиме. Більшість республіканських виборців (за винятком трампістів із MAGA групи, до якої входять конспірологи й ізоляціоністи) підтримує Україну й вважає, що Росія не має перемогти. До того ж, багато хто голосував за Трампа, як за сильного кандидата й чоловіка. Тому поступки Путіну, а здавання України Росії матиме великий вплив на безпеку всієї Європи й зобов’язання США в рамках НАТО, будуть розцінені виборцем Трампа як слабкість з його боку.

До того ж, жодна тимчасова угода з Путіним не означає, що він її не порушить. Навпаки, Кремль обов’язково зробить ще одну спробу великого вторгнення до України за президенства Трампа після досягнення тимчасового режиму припинення вогню (якщо він, звісно, буде). Тому насправді у нової Адміністрації Трампа не так багато поля для маневру. За інформацією Financial Times, наприкінці вересня, під час особистої зустрічі з Зеленським у Нью-Йорку, Трамп виявив зацікавленість до двох пунктів Плану перемоги, який йому представив український президент.

Перший – це можливість заміни американських військ в Європі українськими після закінчення війни.

Другий – поділитися критично важливими українськими природними ресурсами з західними партнерами. Щось схоже вже пропонував американський сенатор Ліндсі Грем, якого вважають близьким до Трампа. Так, під час візиту до Києва в серпні цього року, він заявляв, що США та Україна мають намір укласти угоду щодо критичних мінералів, зокрема щодо видобутку літію, який наприклад використовується для виробництва батарей для електромобілів. Для США це критично важливо, адже Китай прагне бути першим у світі виробником електрокарів.

Ображена Європа: домовитися з Путіним до 20 січня

Проте, ще однією перешкодою до порозуміння з новою Адміністрацією Байдена для України може стати, як не дивно, Євросоюз. Ні для кого не секрет, що Трамп продовжить тиснути на європейських партнерів, щоб ті збільшували свої оборонні видатки, як і під час свого першого президентського терміну, приправляючи це заявами: "Америка більше не платитиме за вашу безпеку". На додачу, Трамп точно намагатиметься вирівняти торгівельний баланс з ЄС. Він вже погрожував запровадити 100-200% мита на імпорт з Євросоюзу. Тому, не виключено, що деякі ображені європейські країни можуть знову кинутися в обійми Китаю. Й ідеться не про Угорщину чи Словаччину, риторика яких і так не була надто проукраїнською останнім часом. Нагадаємо, що цього року канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель відвідали Пекін, де особисто зустрілися с Сі Цзіньпіном. Після цього очільник КНР особисто завітав до Парижа.

За словами президента Фінляндії Александра Стубба (який також у жовтні зустрічався з Сі у Пекіні), Трамп дуже серйозно налаштований на укладення мирної угоди між Україною та Росією якнайшвидше. "Зі свого боку я б сказав, що є вікно можливостей для цих переговорів між виборами та інавгурацією", – розповів Стубб після телефонної розмови з Трампом. За словами президента Фінляндії, є чотири умови для таких переговорів: територія (лінія зіткнення, по якій відбудеться заморожування війни – ред.), гарантії безпеки для України, справедливість, і відбудова.

У понеділок, 11 листопада, в Парижі президент Франції Еммануель Макрон вже зустрівся з прем’єром Британії Кіром Стармером. За інформацією The Telegraph, 20 хвилин вони обговорювали винятково українське питання: по-перше, що робити, якщо Трамп зупинить допомогу Києву; по-друге, як переконати ще чинного президента Джо Байдена надати $20 млрд кредиту для фінансування допомоги Україні на $50 млрд. Йдеться про кредитний пакет для Києва, про який G7 домовилася ще влітку цього року. Наповнюватися він має частково за рахунок відсотків, які генерують російські заморожені активи. Й США погодилися надати більшу частку для забезпечення цього пакету допомоги у $20 млрд, проте досі цього не зробили.

Тож, як бачимо, з обранням Трампа наступним 47-м президентом США, до американського напряму роботи для України може додатися ще й європейський. Ми вже це бачимо на прикладі Німеччини, яка за крок до позачергових парламентських виборів. Поглинутий серйозною політичною кризою й зростанням популярності ульраправих і лівих проросійських політиків і партій, Олаф Шольц кинувся звинувачувати вже колишнього міністра фінансів Крістіана Лінднера, що той буцімто хотів виділити гроші на допомогу Україні з кишень німецьких пенсіонерів.

У вівторок, 12 листопада, держсекретар США Ентоні Блінкен вирушив до Брюсселя, щоб зустрітися з європейськими союзниками по НАТО й обговорити подальшу підтримку України на тлі побоювань, що Трамп її зупинить. За словами очільника Військового комітету НАТО, адмірала Роба Бауера, на кону в цій війні дещо більше, ніж просто Україна, тому важливо не робити поспішних висновків на підставі того, що Трамп казав до цього. Також європейським лідерам треба нарешті подорослішати й почати пояснювати своїм суспільствам, чому їм треба дійсно збільшувати свої видатки на оборону, а не ображатися на Трампа. Інакше хвиля популярності проросійських партій із Німеччини, Угорщини та інших пошириться на решту країн ЄС.